ПОСТФАКТУМ

Правоохоронні органи нарешті приступили до перевірки  порушень, що мали місце під час парламентських виборів

Коли в суспільстві бракує довіри, будь-які сентенції та заклики слухати і чути одне одного  ризикують залишитися голосом волаючого в пустелі. Чергову порцію недовіри  українці отримали   не тоді, коли більшість  з нас, скориставшись своїм конституційним правом, виконала свій громадянський обов’язок, відвідавши одну з виборчих дільниць, а відразу після 28 жовтня. Протягом наступних двох тижнів уся країна, затамувавши подих, стежила за гостросюжетним серіалом: етап підрахунку голосів подекуди  виявився спотвореним, а на кільканадцяти дільницях і зовсім брутальним процесом.

Літні люди, представники середнього віку, молодь і навіть діти побачили картинки, забути які, схоже, вдасться не відразу. Окремі політики, що ще вчора усміхалися з величезних білбордів та клялися любити ближнього, тобто  виборця, як самого себе,  виявилися замалим не вовками в овечій шкурі. Такі метаморфози, погодьтеся, не  додають оптимізму і віри в справедливість, без якої слова про демократію нагадують порожній звук.

Як пояснити цій жінці, хто і чому послав бійців «Беркута» під стіни ЦВК? Фото УНІАН

Оцінка зі знаком мінус

Гучні скандали довкола сумнівного підрахунку голосів на низці виборчих округів  приглушили святкові реляції довкола завершальних акордів цьогорічних перегонів. Тож Президент Віктор Янукович 7 листопада доручив   Генеральному прокурору  проаналізувати факти порушень законодавства під час виборчого процесу в одномандатних виборчих округах.

На брифінгу в понеділок 12 листопада  Віктор Пшонка доповів, що ( цитуємо) «на виконання президентського доручення за короткий час було проаналізовано факти порушення законодавства під час виборчого процесу в одномандатних округах та вжито заходів прокурорського реагування в межах їх повноважень».

Ви запитаєте, чому ж Генпрокуратура бачила численні неподобства, та мовчала? Відповідь доволі проста. Її ми знайшли на офіційному інтернет-порталі відомства (цитуємо): «Відповідно до Закону «Про вибори народних депутатів», контроль за законністю   виборчого процесу віднесено до виключної компетенції Центральної, окружної та дільничних виборчих комісій. Незаконне втручання будь-кого в цей процес, у тому числі і органів прокуратури, заборонено».

Затим Генпрокурор пояснив, що (цитуємо) «у статтях закону про вибори явно виписано обставину, що  ЦВК, окружні та дільничні комісії тільки через свої постанови можуть направити матеріали до правоохоронних відомств».

А далі пішла арифметика (цитуємо): «за цей час органами прокуратури розглянуто 1346 звернень щодо  виборчих порушень. Більшість з них — 80% — скеровано за належністю до уповноважених органів… Безпосередньо нашої компетенції стосувалося близько 15% звернень, усі вони були розглянуті органами прокуратури. Прокурори у різних регіонах порушили  дев’ять кримінальних справ зі зверненнями щодо порушень, серед них п’ять кримінальних справ за ознаками злочину підкупу виборців, чотири з них стосовно шести осіб уже направлено до суду. По одній кримінальній справі є вирок суду, інші справи розслідуються».

І вже після доручення Президента, зауважив Генеральний прокурор, було порушено кримінальну справу за фактом підробки виборчих документів та їх використання (тобто фальсифікація), що вплинуло на результати виборів у межах 223-го одномандатного округу в столиці.     

Свіжі плями на мантіях

Свого часу перед закінченням виборчої кампанії, голова ЦВК Володимир Шаповал пообіцяв звернутися до Вищої  кваліфікаційної комісії суддів з проханням дати оцінку діям окремих суддів, які ухвалювали рішення щодо порушень виборчого законодавства. 5 листопада Верховна Рада своєю постановою також рекомендувала Вищій раді юстиції (ВРЮ) та Вищій кваліфікаційній комісії суддів (ВККС) перевірити дотримання присяги суддями при ухваленні ними рішень під час виборчої кампанії.

І от лише 13 листопада прес-служба відомства повідомила, що ВРЮ таки отримала звернення від суб’єктів виборчого процесу про притягнення суддів до відповідальності за порушення суддівської присяги. У повідомленні зазначається, що  вже призначено сім перевірок, що стосуються дій 27 суддів. З-поміж них 13 служителів Феміди з місцевих суддів та 14 — з апеляційних. Йдеться і про те, що після проведення всіх необхідних процедур матеріали перевірок будуть розглянуті на засіданні Вищої ради юстиції і будуть ухвалені відповідні рішення.

На жаль,  громадськість допоки достеменно не знає, хто саме достукався до ВРЮ із зверненнями щодо  сумнівних судових вердиктів і яких округів вони стосуються. Відомо лише, що в цьому списку числиться скандально відомий округ  №94 (Обухів, Київська область), де сфальшовано майже 30 тисяч бюлетенів.  А от  про реакцію ВККС щодо окресленої теми інформації поки що немає.

Тим  часом 13 листопада Вищий адміністративний суд відкрив  провадження  за справами «Об’єднана опозиція проти ЦВК» щодо незаконних рішень Центрвиборчкому про визнання переможців виборів в округах №11 та 14 і заборонив ЦВК оприлюднювати результати виборів у цих округах. Щоправда, це повідомлення надійшло  вже після офіційної публікації результатів виборів, зокрема і в «Урядовому кур’єрі».

Ще одна знакова подія  післявиборчого процесу: депутат шостого скликання від Партії регіонів Олександр Козуб минулого вівторка зареєстрував  у Верховній  Раді ( також ще шостого скликання) законопроект про повторні вибори народних депутатів України в одномандатних округах. Документ зареєстрований на сайті парламенту, щоправда, власне тексту там допоки немає.

Підсумовуючи вищевикладене,  згадаємо  вислів одного з американських політиків про те, що голосування не визначає перебігу подій — воно вирішує, хто буде визначати хід подій.  Можливо, з урахуванням цієї особливості Віце-президент США Джозеф Байден  під час своєї розмови з Президентом України Віктором Януковичем у середу 14 листопада попросив главу нашої держави забезпечити справедливе і прозоре завершення виборчого процесу.