Володимир ЛАПА: «Адмінважелі з цінового регулювання не працюють»
Уже майже півроку як створено єдиний контролюючий орган у сфері продовольства — Держпродспоживслужба замість кількох корумпованих. Що вдалося зробити за цей час та з якими труднощами стикається служба? Яких новацій слід очікувати бізнесу? Про це «УК» запитав у голови Держпродспоживслужби Володимира ЛАПИ.
УК Володимире Івановичу, вже минуло півроку, як на папері було створено службу, три місяці ви її очолюєте. З якими складнощами у роботі стикаєтесь і чи є досягнення?
— Процедура реорганізації та ліквідації чотирьох потужних державних органів (Держцінінспекції, Держветфітослужби, Держспоживінспекції, Держсанепідемслужби) і створення замість них нової служби, переведення у неї людей і рахунків не з простих і потребує чимало часу. Насамперед через бюрократію, інвентаризацію, фіскальну та інші перевірки, нестачу фінансування. Майже три місяці ми добивалися бюджету службі. Наприкінці травня Мінфін нарешті підписав паспорт бюджетної програми на понад мільярд гривень. Тож зможемо виплачувати проіндексовані зарплати, фінансувати орган, а також вчасно — до 1 липня — виконати доручення Прем’єра і завершимо ліквідацію й реорганізацію старих держорганів і створення нового.
Нині просимо Мінфін передбачити змінами до бюджету достатнє фінансування на протиепізодичні заходи (у межах 200 мільйонів гривень) і на моніторинг залишкової кількості антибіотиків ветпрепаратів у тваринницькій продукції (20 мільйонів). Бо навіть у попередні роки за значно нижчих цін на ветпрепарати на протиепізодичні заходи надавали 100—200 мільйонів гривень, цьогоріч — лише 50 мільйонів. Ми розуміємо, що держбюджет не резиновий, але це одна з головних передумов збереження доступу нашої тваринницької продукції до експортних ринків. Тож розраховуємо на розуміння уряду, а також на міжнародну допомогу за 18 напрямами.
УК Про яку допомогу йдеться? Сподіваюся, безповоротну? Чи досягнуто вже якихось домовленостей із донорами?
— Два місяці тому ми озвучили потреби служби донорам. Ідеться про навчання і підвищення кваліфікації персоналу згідно з євронормами, доплати до зарплат, аудит та інвентаризацію лабораторної мережі, закупівлю відеокамер, комп’ютерів, обладнання для лабораторій, їх атестації, автоматизації системи перевірок тощо. У червні має відбутися чергова зустріч, де нам скажуть, хто і який напрям готовий профінансувати. Для нас головне — закрити хоч би критичні моменти, що стосуються аудиту та інвентаризації лабораторної мережі для їх оптимізації, закупівлі відеокамер і комп’ютерної техніки для інспекторських перевірок. Плануємо максимально автоматизувати систему перевірок і зменшити суб’єктивізм інспекторів шляхом відеофіксації та затвердження чек-листів із переліком обов’язкових для перевірки показників на основну продукції, що виробляється в Україні. Ми зацікавлені в максимальній об’єктивності й новому іміджі служби. Розуміємо, що якщо не зробимо цього за рік-півтора, потім буде набагато складніше доводити і здійснювати реформу.
До речі, за рахунок донорів із ЄС ми вже закрили 30—40% позицій з інституційного розвитку. Це держзакупівлі, підключення до системи ProZoro, поліпшення культури використання бюджетних грошей, із чим у попередні роки мали великі проблеми. До кінця року має запрацювати в електронному вигляді єдина ІТ-система, що включатиме ідентифікацію худоби і лабораторні дослідження. Це дасть змогу автоматизувати процеси дозвільних процедур, налагодити електронний обмін інформацією із митницями, більш ефективно використовувати систему держконтролю і мати можливість вести ризик-орієнтовані підходи з контролем продукції. Крім того, донори висловили готовність на етапі становлення служби профінансувати роботу кількох кваліфікованих радників, які знаються на європейській системі безпечності продукції. Адже поки що я працюю сам, без заступників. А це дуже важко.
УК Чому?
— Бо за новим Законом «Про держслужбу» це категорія А, і заступників треба підбирати за конкурсом через Національну державну службу. А поки навіть номінаційну комісію не сформовано. Це поза межами компетенції нашої служби. Сподіваємося, цей процес не буде тривалим. Хоч, за найоптимістичнішими прогнозами, які нам дають, призначення заступників може відбутись не раніше, як за два-три місяці.
УК Це своєрідний виклик для вас. Ви втомлено виглядаєте. Мабуть, пізно йдете додому, судячи з того, що інтерв’ю призначили на восьму вечора?
— У будні працюю переважно до 23-ї, а в суботу у мене короткий день — до 18-ї (усміхається), в неділю буває вихідний.
УК Радники вам точно не завадять. До речі, який штат і зарплати у службі?
— Гранична чисельність штату — 10 150 працівників. Це на 35% менше, ніж працювало в органах, що ліквідуються і реорганізуються. Але нам майже не довелося нікого звільняти, бо за півтора року реформування системи майже 3 тисячі людей самі звільнилися, не дочекавшись створення нової служби і переведення. Плануємо обійтися мінімальною кількістю працівників і підтягнути по вертикалі молодих і кваліфікованих за допомогою соціальних ліфтів. Середня зарплата у службі становить близько 2800 гривень. Але вже з травня, відповідно до нового закону про держслужбу, здебільшого рівень зарплати зріс.
УК Які функції покладено на Держпродспоживслужбу?
— Контроль безпеки харчової продукції, ветеринарія, фітосанітарія, карантинний контроль рослинництва, контроль у сфері насінництва та охорони прав на сорти рослин, багатокомпонентний захист прав споживачів включно з ринковим наглядом і контроль у сфері регульованих цін.
УК То це ви не втримали ціни на гречку, які злетіли догори? Щось плануєте робити у цьому напрямі?
— Крупа гречки справді входить до переліку товарів, ціни на які регулює держава. Та підставою для її подорожчання стало зростання вартості зерна гречки (сировини), а воно не підпадає під цінове регулювання. Нині, за оперативними даними, його вартість на ринку зросла до 23 тисяч гривень за тонну, торік у листопаді — з 11 до 14 тисяч. При цьому питома вага сировини (зерна) в собівартості крупи становить 89,7%. Держпродспоживслужба має контролювати, щоб рентабельність крупи після переробки не перевищувала 10%, а рівень націнки у торгових мережах — 15%. При цьому висновок служба робить на підставі декларації суб’єкта господарювання з обґрунтуванням навіть 1-відсоткового підвищення цін за місяць. Далеко не всі переробники здають нам такі декларації. Як наслідок, адмінважелі з цінового регулювання не працюють. Адже здійснювати позапланові перевірки не маємо права — лише за зверненнями громадян. А таке у нас за весь період було аж одне.
Споживачам може не сподобатися, що скажу, але я глибоко переконаний, що перелік об’єктів і видів цінового регулювання треба звужувати. Бо адмінважелі не знімають зростання цін під час різкої девальвації. При цьому бізнес несе втрати і змушений подавати розрахунок при підвищенні цін на понад 1% на місяць. Ціна нині — єдиний механізм, що збалансовує ринок і впливає на рішення аграріїв вирощувати чи ні ту чи іншу культуру.
УК Минулого тижня ви повернулись зі з’їзду Всесвітньої організації з охорони здоров’я тварин (МЕБ). Які питання там розглядали щодо України?
— На одній із комісій МЕБ обговорювали питання розповсюдження африканської чуми свиней в Україні, РФ, Молдові, Румунії тощо. Наші європейські колеги висловили серйозне занепокоєння наближенням хвороби до кордону з ЄС у зв’язку виявленням випадку на Хмельниччині. Передостанній спалах виник на відстані лише 170 кілометрів від кордону з Євросоюзом, а останній — у Чернівецькій області, зовсім близько до кордону. Хоча для нас лише черговий випадок, для сусідніх країн — серйозний виклик. В Україні донедавна було лише три не оздоровлених пункти, порівняно з торішніми 20—25 чи 41 одномоментно. Ми запропонували Єврокомісії допомогти нам моніторингом і обладнанням з безпечної утилізації хвороби. Продовжуємо перемовини з DG Santе з оперативного вирішення питання.
Загалом на МЕБ відбулося 15 двосторонніх зустрічей за моєї участі та наших фахівців. Зокрема домовилися з Ізраїлем про приїзд у найближчі місяці їхніх інспекторів в Україну для оцінки ефективності нашої системи контролю захворювання на сальмонельоз і вирішення протягом червня-липня питання з експорту яєць.
УК Сьогодні фактично Держпродспоживслужба відкриває експорт для певних товарних груп для України і може стати бар’єром для заходу на внутрішній ринок чужої продукції. З якими країнами і щодо яких товарних груп ведете перемовини?
— У роботі Держпродспоживслужби близько 20—30 країн за різними видами продукції, переважно тваринницької. Нині бізнес зацікавлений в експорті до Японії, Мексики, африканських і арабських країн. У сфері пріоритетів — Китай. Із КНР активно дискутуємо щодо експорту черешні, м’яса птиці, яловичини. Очікуємо узгодження щодо соняшникового шроту. Найближчим часом працюватимемо над розширенням переліку українських підприємств, яким дозволено доступ на ринок ЄС з молочною продукцією і м’ясом птиці. Розраховуємо, що знайдемо спільну мову з євроколегами про початок аудиту яловичини. Щодо свинини опрацьовуємо з бізнесом і міжнародними партнерами зміни, які дадуть змогу впровадити так звані компартменти — території з благополучною епізоотичною ситуацією, з яких може бути дозволено експорт, навіть якщо в якійсь частині країни будуть спалахи захворювання. Це питання двостороннього інтересу: наші підходи сприймають під час експорту, ми — під час імпорту.
Щоб працювати ефективно в цьому напрямі, нам треба зміцнити міжнародний відділ як мінімум десятьма молодими фахівцями, які знають іноземні мови, готові працювати в жорсткому графіку, розвиватися і відкривати нові ринки. Користуючись нагодою, хотів запросити до нас таку молодь. Ми не обіцяємо надто великих зарплат, але це буде хороша школа.
УК Коли, за вашими прогнозами, повністю перейдемо на європейську модель контролю?
— З 2017 року систему НАССР обов’язково повинен упровадити великий бізнес, а до 2019-го — всі суб’єкти господарювання (не тільки виробники, а й оператори харчового ринку, реалізатори, логісти). Звичайно, не все йде гладко. Бо це глобальні радикальні зміни. Але нині вже реалізовано 30—40% необхідних системних змін. Через нову редакцію закону «Про основні принципи та вимоги до безпечності та якості харчових продуктів» об’єднано ветеринарну і санітарну складові, що відповідає сучасним вимогам. До розгляду в другому читанні готують законопроект «Про держконтроль, який здійснюється з метою перевірки відповідності законодавству про безпечність та якість харчових продуктів і кормів, здоров’я та благополуччя тварин». Якщо його ухвалять, закриємо половину необхідних базових змін.
Уряд затвердив Стратегію імплементації законодавства у сфері санітарних та фітосанітарних заходів, і там є покроковий план до 2021 року, починаючи із забезпечення благополуччя тварин під час утримання та забою, закінчуючи ГМО. Реалізація стратегії — це теж досить серйозний виклик для України.
УК Чи є дані, скільки підприємств нині працює за системою НАСРР?
— За моїми оцінками, не більш як 5—7%. Як правило, це великі підприємства, які працюють на експорт.
УК Що буде з великими підприємствами, які не ведуть систему НАССР із 2017 року?
— На початковій стадії будуть зауваження і штрафи. Фінальна стадія — відкликання через суд експлуатаційних дозволів. Це фактично зупинка роботи підприємства
УК На сьогодні в парламенті розглядають питання передачі частини лабораторій і ветлікарень у приватні руки. Яке ваше бачення цього?
— Це складне запитання. 500 акредитованих лабораторій в Україні — недозволена розкіш. Ми фізично не зможемо їх обладнати й акредитувати в межах нинішнього фінансування. Оптимізація мережі однозначно потрібна. Тим більше вона побудована дивно. У нас одночасно працює три моделі функціонування ветлікарні й лабораторій: лікувально-діагностичні центри, акредитовані лабораторні центри і діагностичні кабінети, є області, де в кожному районі по лабораторії. Нам належить обрати єдину оптимальну модель за результатами аудиту лабораторної мережі та ветлікарень.
З огляду на це частину об’єктів пропонуватимемо до приватизації або віддавати трудовому колективу в оренду із правом викупу. У держави має залишитися тільки інструментарій, що дає змогу ефективно виконувати функції. Частково делегуватимемо повноваження щодо лабораторних досліджень приватним лабораторіям. Інструмент уповноважених лабораторій уже законодавчо передбачено в галузі харчової безпеки. Нині затверджуємо з центральними органами його критерії та напрацьовуємо законодавчі зміни, які дадуть змогу системі бути ефективною й мінімально обтяжливою.
Належить також розв’язати проблему з фінансуванням держлабораторій і ветлікарень. Нині керівництво здійснюється через мережу Держпродспоживслужби, а фінансується за рахунок місцевих бюджетів. У більшості областей із цим немає проблем, але з деякими складно комунікувати на цю тему. Крім того, треба буде законодавчо розв’язати питання протиепізоотичного контролю на територіях, де будуть приватні лабораторії та клініки. Щоб не було так, що віддамо у приватні руки клініки, а вони не захочуть потім брати участь у протиепізоотичних заходах у разі виявлення на їхніх територіях африканської чуми або інших захворювань у тварин.
Трансформація системи — це певні ризики і загрози. Наше завдання — мінімізувати ці ризики. За моїми прогнозами, кількість лабораторій скоротиться більш ніж удвічі. Інші установи залишаться у статусі діагностичних центрів або веткабінетів. Система має бути ефективною, мінімально обтяжливою, але виконувати свої функції.
УК Доводилося чути чимало нарікань про продаж китайських підробок у брендових магазинах, неякісних харчів у супермаркетах і бодяги на деяких заправках. Чи боретеся з цим?
— Споживач може повернути неякісну річ (ідеться про одяг, взуття), якщо вона не була у використанні, протягом 14 днів з дня продажу. А також поскаржитися на недобросовісного продавця у службу. Ми здійснюємо лише планові перевірки, які затверджують на квартал наперед. Перевірити підприємство позапланово можемо лише за зверненням споживачів. Перевіряти всі торгові точки й мережі у нас немає змоги. Та це й не потрібно за ризик-орієнтованої системи: перевіряємо лише у разі наявності скарг. Те саме із заправками і неякісним бензином. Мораторій на перевірки у сфері харчової безпеки вже не діє, і ми орієнтуємо тероргани реагувати перевірками на скарги. Найчастіше це скарги на антисанітарію в закладах харчування та отруєння.
УК На яку адресу направляти скаргу в разі потреби?
— 01001, м. Київ, вул. Б. Грінченка, 1, або до наших територіальних органів. Інформація про їх адреси є на сайті Дерпродспоживслужби.
ДОСЬЄ «УК»
Володимир ЛАПА. Народився 10 листопада 1972 р. у Дніпропетровську. Закінчив НУБіП (магістр корпоративного управління), Дніпропетровський державний університет (інженер-системотехнік). 1997—2002 рр. — заступник гендиректора в ІАА «АПК-Інформ», 2002—2004 рр. — заступник гендиректора в Українській зерновій асоціації, 2005—2007 рр. — керівник аналітичного департаменту Української аграрної конфедерації, 2007—2014 рр. — гендиректор Українського клубу аграрного бізнесу. Із 24 грудня 2014 р. по 2 грудня 2015 р. — заступник міністра аграрної політики і продовольства, потім — перший заступник Держпродспоживслужби. З 24 лютого 2016 р. —— голова Держпродспоживслужби.
Галина ІЩЕНКО,
«Урядовий кур’єр»
Ми в Google+