Часто в аеропорту можна побачити заплаканих батьків, яким у туристичній фірмі чомусь не пояснили: якщо на відпочинок з дитиною їде тато чи мама, то при собі вони повинні мати відповідний документ. Ідеться про нотаріально засвідчений дозвіл того з батьків, хто не супроводжує дитину. Для оформлення такого дозволу складають заяву, де зазначено дані того, хто їде з дитиною, держава прямування та відповідний часовий проміжок перебування у ній. Дозвіл оформляють на ім’я особи, яка подорожує з малюком. Щоб оформити цей документ, потрібно піти до нотаріуса, де протягом 20 хвилин все буде зроблено.

Такий документ не потрібен, якщо другий з батьків іноземець або особа без громадянства, позбавлений батьківських прав, безвісти зниклий, недієздатний.

Оформлюючи ці дозволи, батьки лише лаються, навіщо все це робити. Мовляв, ця процедура не потрібна і тільки ускладнює життя та псує нерви.

У відповідь таким батькам заступник міністра юстиції Сергій Петухов зазначає, що згідно з посадою, серед іншого часто займається питаннями викрадення дітей. І тому з досвіду знає, що нинішня процедура виїзду за кордон неповнолітніх необхідна.

«Повірте, немає справ гірших і безпорадніших, ніж ці. Роками один з батьків може намагатися знайти контакт з дитиною, повернути її до місця постійного проживання, отримати можливість спілкуватися з нею. Часто дієвих механізмів врегулювати ці питання немає.

Навіть коли є рішення суду. Важко уявити, як можна силоміць забрати дитину від матері, навіть якщо вона незаконно її вивезла за кордон, — каже чиновник. — Ці батьки не плачуть в аеропортах, а набагато довше і гіркіше ридають вдома.

Можу лише уявити, скільки ще є схожих справ, коли тата і мами не звертаються до держави. Або випадків торгівлі людьми, коли батьки просто не цікавляться долею дитини. Звісно, нотаріальна згода не є 100% гарантією від викрадення дитини, адже один з батьків може виїхати з дитиною за цим документом за кордон і не повернутись. Щоправда, тут вже визначальним є рівень довіри між батьками. Але держава, як мінімум, пересвідчується, що інший з батьків поінформований про те, куди можуть вивезти його дитину, і надав на це згоду. Тому переконаний, що нотаріальна згода на виїзд за кордон не є радянським рудиментом — це нерозуміння сутності питання».

Щоб не потрапляти у такі неприємні ситуації, чиновник радить бути уважними. Ще на етапі підготовки до поїздки у туристичній фірмі уточнювати, які саме необхідно надати документи для того, аби без перешкод виїхати з дитиною за межі країни.

Звісно, опинитися в ситуації, коли путівки куплені, а ви сидите в аеропорту і розумієте, що через якийсь папірець ваші гроші просто летять за вітром, а відпочинок накривається мідним тазком, украй неприємно. Але якщо на шальки терезів ставлять долю дитини, яку один з батьків без відома іншого хоче вивезти за кордон і таким чином викрасти, то, мабуть, не так вже й важко піти до нотаріуса й оформити потрібний документ.

А надто якщо врахувати, що особливо їх шукати не потрібно, адже чого-чого, а нотаріальних контор у нас вистачає. 

Катерина БРАТКО
для «Урядового кур’єра»