ТРИВАЄ СЛІДСТВО. Чому вимирають мешканці водойм.

Уявіть собі Дніпрове плесо, щільно вкрите неживою рибою. Міліціонерам, які бачили цю картину, було просто моторошно. Скільки її загинуло? Багато. Конкретну цифру незабаром виведуть екологи. Хто ж убиває мальків? У відповідь на це запитання в Леськах, Червоній Слободі, Худяках, Сагунівці Черкаського району, де розташований  комплекс рибних господарств, кивають на керівництво підприємства «Черкасирибгосп». Адже саме воно й покликане дбати про охорону та відтворення рибних запасів.

Однак давайте про все по порядку. Ще у 2003 році назване державне підприємство, яке користується великою водною акваторією Кременчуцького водосховища та територією, яка перебуває в підпорядкуванні згаданих сільських рад, змінило організаційно-правову форму власності і стало приватним. Здавалося б, це мало підвищити ефективність роботи підприємства. І справді, господарювало воно досить солідно — правда, лише з точки зору прибутків.

— Все б нічого, — розповідає начальник сектору державної служби боротьби з економічною злочинністю в Черкаському ра?йонному відділі УМВС Богдан Горбачов, — та ображаються на рибників керівники сільських рад. Кажуть, із того рибгоспу користі, як із козла молока. Тобто територію підприємство займає велику, використовує державні землі загальною площею понад 2497 гектарів. Але відраховує до бюджету лише мізерну частку встановлених законодавством коштів.

— Чому ж так?

— Схитрувало керівництво, — пояснює Богдан Миколайович. — Форму власності підприємство змінило, але договір на оренду землі чомусь не уклало. А це «чомусь» якраз і коштує великих грошей. Оскільки земельна ділянка не була відповідним чином оформлена в органах державної влади,  виникла «нічийна» територія, на яку неможливо укласти договори оренди і, відповідно, здійснити своєчасне наповнення місцевого бюджету. Цими діями державі завдано збитків на суму близько 5,8 млн гривень.

Адже «нічийна» територія нікому не потрібна. Маючи великі дірки в своїх бюджетах, сільські ради не спроможні самотужки організувати належний догляд за водною акваторією, вивезти сміття, впорядкувати земельні ділянки. Чого варті лише знамениті худяківські смітники, нечистоти з яких під час дощів стікають прямо в Дніпро!

Так триває вже цілих вісім років. Від подібного господарювання гине риба. Керівництво згаданого підприємства, яке мало б піклуватися про оздоровлення водних ресурсів, як встановили правоохоронці, просто махнуло на них рукою. Хоча за кілька днів примудрилося освоїти 780 тисяч гривень бюджетних коштів, призначених на селекцію рибного поголів’я. Причому, якщо судити з документів, «професіонали» рибгоспу провели селекційні роботи взимку, саме тоді, коли водоймища вкриті кригою!

Іншим цікавим моментом у цій справі є те, що керівництво «Черкасирибгоспу», здавши в оренду частину земель приватним підприємцям для ведення господарської діяльності, не дає їм нормально працювати, створюючи всілякі перешкоди, забороняє вилов риби без свого дозволу. Сплачені ж підприємцями кошти за оренду території, які мали б поповнити місцеві бюджети, зникають у заплутаних бухгалтерських нетрях підприємства.

Нині, як повідомила керівник відділу громадських зв’язків УМВС у Черкаській області Наталія Таран, триває слідство, яке й з’ясує, куди ж поділися гроші, які мали бути використані на потреби та розвиток регіону, а також встановлюються всі обставини цієї справи. За самовільне зайняття земельної ділянки порушено кримінальну справу.