ПЕРЕБУДОВА

Завдання сьогодення — реформування кіногалузі за досвідом європейських держав

Щасливим для кіноіндустрії вважає 2012 рік голова Державного агентства з питань кіно Катерина Копилова: адже порівняно з 2010 роком її державне фінансування зросло в п’ять разів. Уперше за багато років українські фільми потрапили в національний кінопрокат. Реставрують вітчизняну кінокласику. Поряд із знаною Кірою Муратовою заявили про себе молоді режисери. Зокрема Марина Врода отримала «Золоту пальмову гілку» Каннського кінофестивалю за короткометражний фільм «Крос». Стрічка Мирослава Слабошпицького «Ядерні відходи» відзначена «Срібним леопардом» на Міжнародному кінофестивалі в Локарно. Єва Нейман стала володаркою головного призу на кінофестивалі в Карлових Варах.

2011 року розпочався процес структурної перебудови національного кінематографу, спрямований на його відродження, створення належних правових і економічних умов для розвитку в ринкових умовах. Завдання сьогодення — реформування кіногалузі з урахуванням досвіду європейських держав.

Завдяки рекордному для незалежної України бюджету в кіногалузі запроваджено нову систему конкурсного відбору кінопроектів: понад 100 з них включено до програми виробництва та розповсюдження національних фільмів. Торік завершено 11 ігрових, 32 неігрових фільмів, 37 анімаційних серій, закінчилися знімальні періоди 13 кінокартин. У 2013 році мають з’явитися понад 10 повнометражних ігрових стрічок.

Та потрібно щонайменше п'ять років, щоб отримати головний показник успішності вітчизняного кіно: заповнені зали кінотеатрів на українських фільмах.

На жаль, вітчизняні кіностудії неконкурентоспроможні. Їхня подальша доля невідома. Потрібне реформування. Але як? Катерина Копилова запрошує всіх висловити свої пропозиції з цього приводу, щоб обрати оптимальний варіант.

Немає чіткого статусу продюсера. Якщо його права та обов’язки будуть чітко окреслені законом, він зможе вести справу так, щоб зменшити залежність виробництва від державного фінансування.

Не все врегульовано для тиражування і прокату фільмів. В інших країнах, визнають фахівці, не знають нашого кіно, митці там не бачать в нас партнерів.

Тож працювати є над чим. Глядачу мало втішних звітів про зростання фінансування чи повідомлень про нагородження фільму, якого ніхто в Україні не бачив.