Павуки плетуть павутину далеко не в стерильних умовах: навіть у повітрі на неї осідають бактерії. У павутину часто потрапляє рослинна труха, павуки загортають у павутину своїх жертв, хто потрапив до них на обід – вся ця органіка поступово розкладається, проте павутина залишається незайманою, хоча складається з білків і її цілком могли б розщепити мікроби. Власне, рано чи пізно це трапляється, але вона може залишатися цілою тижнями, що досить дивно.

Раніше вчені вважали, що у павутини є антимікробні властивості, які вбивають бактерії. Однак дослідники з Тунхайского університету вважають, що справа тут в іншому. Вони взяли павутину від трьох видів павуків – у одного з павуків-нефіліма, у одного з павуків-вовків і у одного павука з роду Cyrtophora. У нефіліма павутина липка, і плетуть нефіліми звичайні ловчі сітки – тільки дуже і дуже великі, найбільші серед всіх павуків. У Cyrtophora павутина липка, павуки роблять з неї щось на зразок тенту (англійською їх так і називають – tent-web spiders, павуки, що плетуть тенти). Павуки-вовки павутину для полювання не використовують – вони обплітають нею свої нори і роблять з неї кокони для яєць.

Незважаючи на те, що павутина всіх трьох павуків відрізнялася, бактерії однаково її не ушкодили. Під час дослідження вчені виявилося, що бактерій павутина теж не вбиває: коли павутину клали на живильне середовище, поруч з нею не виникало зони із загиблими мікробами. Тоді дослідники припустили, що павутина для бактерій просто не має гастрономічного інтересу. Дійсно, якщо її спеціально просочували живильним розчином, то бактерії починали рости і на павутині теж.

У статті в Journal of Experimental Biology йдеться, що бактеріям важливо було дати додаткове джерело азоту, щоб вони змогли колонізувати павутину. Очевидно, «павутинний» азот для них з якоїсь причини недоступний; і цілком можливо, що у павуків, що живуть на землі, павутина більш недоступна для бактерій, ніж у павуків, які плетуть повітряні сітки. З практичної точки зору такі способи антибактеріального захисту могли б представляти інтерес і для людей в нашій вічній боротьбі з мікробами, яких вже навіть антибіотики не можуть знищити.

Орест ГОРЯНСЬКИЙ
для «Урядового кур’єра»