Творчість видатних українських письменників-луганців Володимира Сосюри, Григора Тютюнника, Івана та Надії Світличних, Миколи Руденка, Василя Голобородька — лауреатів Національної премії України імені Тараса Шевченка — нині своєрідні оборонні рубежі нашої духовності. Розповідь про їхні долі вперше упорядковано у книжці  літературно-краєзнавчих нарисів «Луганщина — земля українська. Духовні обереги рідного краю», що днями вийшла з друку. Для широкого загалу нове видання може стати духовним опертям й аргументом у світоглядних суперечках із тими, хто обрав інший бік ідеологічного протистояння на Донбасі.

«На східні землі нашої країни прийшла війна. Її головна причина — насильницька геополітика сусідньої держави та місцевий кримінальний капітал, що використовує частину денаціоналізованого, отже деморалізованого населення. Але віриться, що в нелегкий час становлення державності літературна творчість письменників Луганщини буде тією життєдайною силою, яка поєднує минуле, теперішнє й майбутнє Вітчизни», — каже її автор Олексій Неживий.

Він сам вимушений переселенець із Луганська в Полтаві. І нова книжка доктора філологічних наук, за його власними словами, «найменше, що я міг зробити  для рідного краю».

Книжку упорядковано й видано завдяки співпраці з Луганським обласним інститутом післядипломної педагогічної освіти, який також вимушений переселенець. За словами проректора з наукової роботи  Ольги Касьянової, ідея підготовки такого видання виникла торік під час зустрічей доктора філологічних наук із педагогами у Сєверодонецьку, Рубіжному та Старобільську. Нині патріотичне виховання — один із пріоритетних напрямів у роботі закладу, тож книжка літературно-краєзнавчих нарисів про луганців — українських письменників, наших сучасників має всі підстави стати посібником для вчителів-словесників. Такого видання у школах краю раніше не було.