• Інвестори почуватимуться захищенішими

    Програма робочого візиту Президента Петра Порошенка до Турецької Республіки виявилася навіть ширшою за оголошену напередодні його відльоту до Стамбула. Йдеться передусім про більшу кількість особистих зустрічей із лідерами країн, що брали участь у Всесвітньому гуманітарному саміті. 

  • Інна ОМЕЛЯНЧУК

    ОСББ: комунальний «Титанік» чи світло в кінці тунелю?

    Нарешті сталося: і в моєму будинку створили ОСББ. Із третьої спроби, але ж таки створили. Мені як голові ініціативної групи довелося витратити на це чимало (якщо не сказати більше) зусиль — моральних і фізичних, організувати тематичну зустріч мешканців багатоповерхівки з міським головою, спрямувати сусідів до різних інформаційних джерел і до успішних ОСББ міста: інші змогли, а ми чим гірші? 

  • Столичний «Мистецький Арсенал» зібрав міжнародний «ЕтноСвіт»

    Окрім України, другий фестиваль зібрав понад 250 майстрів народних ремесел і музик із країн Балтії, Грузії, Білорусі. Впродовж чотирьох днів і навіть ночі відбувався мультикультурний діалог митців і шанувальників їхньої творчості. 

  • Ігор КЛЕЙНЕР: «Сперечатися із псевдоекспертами — це марнувати дорогоцінний час»

    Майже рік тривала масована інформаційна атака на колектив і акціонерів одного з найбільших українських машинобудівних підприємств і експортерів — публічне акціонерне товариство «Запоріжтрансформатор». Наслідки не забарилися: Україна постала перед втратою унікального підприємства. На межі виживання опинився також трьохтисячний колектив заводу. Тому перше запитання, з яким ми звернулися до генерального директора ЗТР Ігоря Клейнера, стосувалося оцінки цих подій.

    — Наше підприємство одне з небагатьох в Україні, яке навіть у кризові для економіки часи постачало не сировину, а свою високотехнологічну продукцію на ринки США, Західної Європи, Саудівської Аравії та інших країн. Безумовно, найбільше ми непокоїлися за колектив. Адже багато професій на ЗТР унікальні. Щоб освоїти, приміром, кваліфікацію намотувальника 6 розряду, потрібно не менше п’яти років виробничого досвіду. 

  • Іван ДАХНО

    Юридичні термінологічні нісенітниці

    Виступаючи перед юридичною громадськістю (передусім студентською), звертаю увагу, які нещасні юристи порівняно з математиками, фізиками, хіміками тощо. Представники цих професій можуть використовувати, крім слів, ще й символи: знаки додавання, віднімання, множення та ділення, кореня квадратного, кубічного, від нуля до нескінченності, інтеграла, логарифма тощо. Юристи ж можуть використовувати лише слова і нічого більше для формулювання своїх завдань, приписів тощо. Мені не відомі країни, право яких допускало б символи. Юристам не дозволено використовувати навіть знак оклику. Найімперативніший припис вони мусять формулювати спокійно, не підвищуючи голосу. Юристам не можна використовувати і знак питання, бо він символізує сумнів, незнання чи невпевненість. Якщо ж існує якийсь правовий припис, то це означає, що юристи ставляться до нього як до вже встановленої істини, щодо якої нема жодних сумнівів. 

  • Молодь – за супермаркети, старше покоління – за ринки

    Дискусія про те де можна придбати справжні екологічно чисті продукти у бабки на ринку чи у супермаркеті між покупцями лише загострюється. Молодь – за супермаркети. Тут є все готове, часто дешевше, ніж на ринку та й навіть скуштувати можна.

  • Вікторія КОВАЛЬОВА

    Пільги геть?

    На пенсійному обрії знову жевріє надія на запровадження в Україні накопичувальної пенсійної системи. У законопроекті №4608 (зареєстрований у парламенті 6 травня цього року), ініціатором якого є Кабінет Міністрів, запропоновано її введення з 1 липня 2017 року. Раніше це планували зробити 1 січня 2017-го, що було анонсовано законопроектом № 2767, відкликаним у зв’язку з відставкою попереднього уряду.

    Хоча вважається, що у нас діє трирівнева система пенсійного забезпечення, насправді фактично в країні існують тільки два рівні: перший солідарний і третій добровільний накопичувальний (недержавні пенсійні фонди, де українці можуть накопичувати «додаткову» пенсію, працюють із 2004 року). Запровадження другого обов’язкового накопичувального рівня гальмується з різних причин з 2007 року. Одна з них — вимога бездефіцитності бюджету Пенсійного фонду України для його запровадження, що, на думку експертів, — популістський лозунг. Попередні уряди часто ставили собі стратегічне завдання ввести накопичувальну пенсійну систему, але, на жаль, переймалися тактичним латанням бюджетних дір. 

  • Михайло ПОПКОВ: «Лісові реформи знову доведеться готувати майже з нуля»

    Чому уряд днями відправив у відставку голову Держлісагентства і чи було це неминуче? У якому стані нині наше лісове господарства? З чого доведеться починати новому керівнику відомства? Про це розмова з одним із кращих аналітиків профільного сектору.  

  • «Порядок денний людства» розглядають у Стамбулі

    Всесвітній гуманітарний саміт, скликаний у Стамбулі з ініціативи Генерального секретаря ООН Пан Гі Муна, став першою в історії цієї організації зустріччю на найвищому рівні, повністю присвяченою гуманітарній тематиці. Йдеться про консолідацію зусиль міжнародного співтовариства з реагування на гуманітарні виклики, зумовлені  природними примхами, техногенними катастрофами та збройними конфліктами.

    Понад 40 глав держав і урядів зібралися задля підтвердження зобов’язань політичного, нормативно-правового, інституційного та фінансового характеру на підтримку так званого порядку денного для людства. 

  • Ірина ПОЛІЩУК

    Як змусити державу виплатити компенсацію

    На жаль, останніми роками Україна зіткнулася з багатьма викликами. Один із них — велика кількість внутрішньо переміщених осіб, які під час військової агресії втратили все нажите майно. Ці люди потребують захисту й допомоги. Та держава, яка змушена витрачати величезні кошти на обороноздатність, небагато чим може їм допомогти. Проте юристи переконують, що не варто впадати у відчай, адже отримати компенсацію за втрачене майно можна.