За 10 місяців  цього року аграрії позичили у банків рекордну суму — 13 мільярдів гривень (на 3 мільярди більше, ніж у 2012-му). Про це нещодавно  повідомив Мінагропрод. Кредитними коштами скористалося 2,6 тисячі сільгосппідприємств і фермерів. При цьому найбільшим попитом у них  користувалися «короткі» гроші (на термін — до року). Їх взято 8,1 мільярда гривень. На строк до трьох років  оформлено позик на 2,2 мільярда і на понад три роки — 2,7 мільярда. «УК» спробував з’ясувати, чи справді цього року гроші стали доступнішими для аграріїв, зокрема дрібних та середніх. Чому в цьому сегменті кредитування переважають короткі позики? І які плани банків із розширення фінансування сільгоспвиробників у найближчі роки?

Пропозиція зменшує попит

За оцінками голови Ради підприємців при Кабінеті Міністрів Леоніда Козаченка, дві третини аграріїв за всіма параметрами можуть розраховувати на отримання кредитів. Водночас не всі на це йдуть. Адже 90% сільгоспвиробників не задоволені умовами позик і лише 5% великих гравців можуть прицінюватися  до них.

— Дрібні та середні виробники переважно беруть короткі кредити — на два-три місяці у пік гострого дефіциту обігових коштів, — розповів голова Союзу сільськогосподарських обслуговуючих кооперативів Іван Томич. — Найчастіше такі критичні моменти наступають після жнив та напередодні осінньої посівної. Тоді, як правило, потрібні гроші на закупівлю насіння, хімії, пально-мастильних матеріалів, ремонт техніки тощо, а їх немає, бо сільгоспвиробник саме продає зібране або чекає кращої ціни на урожай. Водночас у нього є впевненість, що за місяць-другий він таки вигідно реалізує збіжжя і погасить борг. На середньострокове кредитування, як правило, йдуть середнячки та крупніші господарства задля технічного переозброєння, придбання нової техніки, а на довгострокове — агрохолдинги та ті, хто міцно стоїть на ногах. Останні беруть гроші на масштабне будівництво агрокомплексів, овоче?сховищ, закупівлю дорогого обладнання тощо, — уточнив він.

За оцінками Івана Томича, цього року кредитними ресурсами скористалось лише приблизно 500 фермерських господарств, або близько 1%. Якщо вважати, що у середньому кредитна угода становить 300 тисяч гривень, фермери позичили у фінустанов приблизно 150 мільйонів гривень, умовно підрахував експерт, іронічно додавши: «Це як кілька хороших кредитних угод для агрохолдингів». Потреба ж 40 тисяч фермерів у фінансуванні становить близько двох мільярдів гривень. На думку Томича, фермери неохоче братимуть позики, особливо довгі, поки ціна ресурсу не впаде до 10% річних.

Позики дешевшають

Аграрні експерти відзначили перші кроки банківської системи назустріч аграріям. За даними голови Аграрного союзу України Геннадія Новікова, у 2013 році банки знизили ставки агрокредитування з 25 до 19—21%. Попри це, вони все ще важкопідйомні для сільгоспвиробників. «Оптимальна ціна ресурсу для розвитку агробізнесу за нинішніх умов має бути на рівні 12—14%», —  вважає він. Доречними були б пом’якшення умов кредиту, зокрема щодо застави, а також впровадження кредитування «під майбутній урожай».

«Чисто «під майбутній урожай» банки кредитів не дають, — каже він. — Вони  хитрують, пропонуючи  «майбутній урожай» як додаткову заставу. Адже з агробізнесу застава береться у співвідношенні не один до одного, а один до двох, чи 1 до 2,5, у кращому випадку 1 до 1,7».

На думку аграрних експертів, подальшому здешевленню кредитів і спрощенню процедур кредитування має сприяти можливе асоційоване членство нашої держави з ЄС. «Ціна ресурсу не стане одномоментно блискавично низькою, та вже за кілька років після підписання Угоди український фермер зможе взяти  кредит під 8—10%, — спрогнозував Іван Томич. — Наразі ж банки неохоче працюють із фермерами».

Не всі готові ризикувати

— Агросектор завжди був цікавим для банківського, — зауважила член правління АТ «ОТП Банк» Алла Бініашвілі. — І цілком логічно, що інтерес до нього з кожним роком зростає. Адже останніми роками він був провідним драйвером економіки і бюджетоутворюючою галуззю. Торік обсяги експорту агропродукції уперше перевищили обсяги продажу на зовнішні ринки продукції гірничо-металургійного сектору. А у І півріччі 2013 року сільгоспвиробництво зросло на рекордні 15,4% порівняно з аналогічним періодом 2012-го, — пояснила вона.

Разом з тим агробізнес, зважаючи на безліч факторів, залишається досить ризикованим. Тому не всі банки готові фінансувати сільгоспвиробників, тим більше дрібних та середніх. Адже останні рідко диверсифікують напрями своєї діяльності, приміром, вирощують якусь одну культуру (ячмінь, соняшник чи кукурудзу), а тому несуть більші ризики, розповідала про особливості агрокредитування директор департаменту корпоративного бізнесу ПАТ  «Укрінбанк» Лілія Лисіч.

До специфічних ризиків кредитування агробізнесу, особливо дрібного та середнього, можна зарахувати й сезонність виробництва, й низьку ліквідність заставного забезпечення (у загальній вартості майна понад 70% — необоротні активи, зокрема основні засоби неліквідні через їх високий знос), зауважила начальник Управління активних операцій малого і середнього бізнесу ПАТ «КБ «Південкомбанк» Ельвіра Шидлось. Також можуть виникати труднощі з реалізацією продукції або затримки виручки від її реалізації. Через коливання цін на продукцію важко точно спрогнозувати рентабельність, відповідно й здатність позичальника своєчасно погашати позику.

Тому банки підстраховуються обов’язковими умовами до позичальника та залученням до оцінки ризиків агроекспертів. Останні оцінюють стан посівів, урожаю, як то кажуть, «у полі» і підказують  банкірам, де можуть виникати труднощі і як можна адаптувати графік фінансування, аби проект був успішним. Тобто підхід та умови кредитування підбираються під кожного клієнта. За таких умов виграє і аграрій, і банк, пояснила в. о. начальника управління кредитних операцій ПАТ «Авант-Банк» Анна Кузнєцова.

На збільшення операційних витрат на кредитування та штату готові далеко не всі банки. За оцінками експертів, агрокредитуванням займаються 15 фінустанов: ОТП Банк, VAB Банк, Банк Надра, Райффайзен Банк Аваль, Аваль-банк,  Креді Агріколь Банк, ПриватБанк, Ощадбанк, Укрінбанк, Південкомбанк, ТАСкомбанк, Ерсте банк, СityCommerce Bank, Київська Русь, ПУМБ. Та лише половина з них мають індивідуальний підхід до клієнтів,  третина — кредитує дрібних аграріїв та нарощує частку агрокредитів у своїх кредитних портфелях.

Портфель під потреби

Про плани збільшити портфель агрокредитування у 2014 році «УК» озвучило як мінімум п’ять фінустанов. Приміром, керівництво новоствореного Держзембанку (ДЗБ) заявляє, що має намір залучити кошти на міжнародних ринках і фінустанов-партнерів, аби профінансувати аграріїв, зокрема дрібних і середніх на  15 мільярдів (!) гривень. За словами голови правління ДЗБ Світлани Скосирської, маржа не перевищуватиме 3%, тобто якщо гроші надаватимуть під 12%, то ціна ресурсу у підсумку коштуватиме 15% (раніше йшлося про 7—10%). При цьому передбачається, що заставою зможе виступати земля.

VAB Банк планує збільшити частку агрокредитування у кредитному портфелі з нинішніх 58 до 70%, розповів голова правління фінустанови Денис Мальцев. При цьому ставка робитиметься на середній бізнес (що обробляє від 1 до 5 тисяч гектарів), який зміг адаптуватися до кризи і вийти на прибуток в умовах економічної стагнації. Адже великий бізнес може взяти дешевші і довші гроші на зовнішніх ринках. На початок жовтня кредитний портфель юросіб агросектору цієї фінустанови становив 5,3 мільярда. Активно нарощувати агрокредитування має намір й ОТП Банк. До кінця року тут закриють потреби аграріїв у грошах на майже три мільярди (з них понад мільярд — нові угоди). Попри домінування у корпоративному портфелі великих компаній, частка середніх і дрібних  поступово збільшується і на сьогодні вже сягає 33%, зауважила Алла Бініашвілі. За її словами, найбільш затребуваним аграріями є фінансування оборотного капіталу, яке видається на 1—3 роки під посівну, збиральну кампанії, переробку і формування товарних запасів, торгівлю і експорт. Користуються попитом й інвесткредити на будівництво елеваторів, придбання техніки, модернізацію обладнання, що надають на строк до п’яти років.

Готовність позичити аграріям 11 мільярдів гривень уже цьогоріч озвучив ПриватБанк, зауваживши, що плани на 2014-й будуть ще грандіознішими. З майже 10 до 20—40% збільшить частку позичальників-аграріїв й ПАТ «Авант-Банк», який наразі видає мікрокредити в еквіваленті до 25 тисяч євро приватним підприємцям, до 100 тисяч — юрособам і до 250 тисяч євро — для середнього бізнесу (приватна компанія до 250 осіб), зауважила Анна Кузнєцова. Про отримання позики з-за кордону на 10 мільйонів доларів та початок  фінансування агросектору заявив й Мегабанк.

ДОВІДКА «УК»

За оцінками експертів, потреба галузі у фінансах становить 250 мільярдів гривень, які переважно потрібні на оновлення основних фондів.

КОМЕНТАРІ

Геннадій НОВІКОВ,
голова Аграрного союзу України:

— У 2013 році банки пішли назустріч аграріям і знизили ставки кредитування з 25 до 19—21%. Та вони все ще важкопідйомні для сільгоспвиробників. Для розвитку агробізнесу треба, щоб ставки впали до 12—14%.

Лілія ЛИСІЧ,
директор департаменту корпоративного бізнесу ПАТ «Укрінбанк»:

— «Укрінбанк» надає аграріям мікрокредити до 500 тисяч гривень для поповнення оборотних коштів під 19% річних. Щодо кредитування «під майбутній урожай», то воно не має масового характеру. Таку можливість надаємо лише нашим постійним і надійним клієнтам-партнерам.

Ельвіра ШИДЛОСЬ,
начальник Управління активних операцій 
малого і середнього бізнесу ПАТ КБ «Південкомбанк»:

— Попри ризикованість агрокредитування, банки зберігають високий інтерес до фінансування цієї галузі, зважаючи на її показники за останні роки. Щоправда, вони висувають особливі вимоги до позичальників-аграріїв. Це, як правило, досвід ведення бізнесу протягом 3—5 років, хороша кредитна історія, достатність фінансового результату для обслуговування кредиту, наявність застави.