Якщо у листопаді цього року Україна підпише Угоду про асоціацію з  Євросоюзом, наші товари активно просуватимуться та реалізовуватимуться на ринках Європи. А для цього вони повинні пройти відповідну акредитацію, сертифікацію та паспортизацію. Що потрібно, аби процес відбувався успішно? Цю тему обговорили представники Національного агентства з акредитації з послом ЄС в Україні Яном Томбінські.

Голова Нацагентства Володимир Рущак наголосив на важливості акредитації  в системах технічного регулювання для зменшення бар’єрів у торгівлі. Отже, Україні дуже потрібне розуміння і підтримка Єврокомісії щодо налагодження партнерських стосунків з національними органами акредитації країн ЄС. Тут будуть дуже важливими підписання двосторонніх угод про співпрацю та обмін фахівцями й досвідом для проведення навчань українського персоналу з акредитації.

Нині в Україні у центральних органах виконавчої влади, які є технічними регуляторами з напрямків в економіці, триває гармонізація стандартів технічних регламентів. А ці регламенти обумовлюють обов’язкове проведення випробувань продукції в акредитованих органом оцінки відповідності лабораторіях. Тому орган з оцінки відповідності, акредитований Національним агентством, має відповідати всім європейським стандартам. Щоб у європейських споживачів не було жодних сумнівів: якщо експортований товар має протокол випробувань в українській лабораторії, він не менш якісний, ніж їхній національний.

Акредитація та сертифікація доведуть євроспоживачу,  що українські товари — якісні. Фото Світлани СКРЯБІНОЇ

— У Європі нині є шість базових стандартів з акредитації. У нас підписано двосторонні угоди щодо чотирьох із них — це стандарти на випробувальні та калібрувальні лабораторії, а також стандарти з підготовки систем менеджменту й персоналу. А у 2014 році, під час проведення планової оцінки роботи національних систем акредитації, думаю, ми підпишемо ще дві двосторонні угоди: із сертифікації продукції та з інспекційних органів. Тож це буде повний комплект базових стандартів, які існують нині в Європі. Але будь-який стандарт має свої нюанси щодо спрямованості: наприклад медицина, аерокосмічна промисловість тощо. Ми хотіли б обмінятися досвідом у вузькоспеціалізованих напрямах, — наголосив Володимир Рущак.

І додав, що Україні нині потрібна не стільки фінансова, скільки технічна та науково-методична допомога. А ще нам слід гармонізувати нормативно-правову базу з акредитації України з такою самою базою ЄС. Для цього необхідно, щоб наші фахівці мали можливість безпосередньо у країнах ЄС вивчати нормативно-правові засади діяльності акредитації.

У свою чергу посол ЄС в Україні Ян Томбінські висловив сподівання, що угоду між Україною і ЄС буде підписано, тож ми маємо показати виробникам і споживачам з України і з країн ЄС, що для усіх нас це буде на користь. Пан посол зауважив, що він не експерт з питань акредитації, але головне, що слід усвідомлювати: акредитація забезпечує доступ товарів до ринку. А всеосяжна зона вільної торгівлі і означатиме такий доступ. І без акредитації й сертифікації він буде дуже обмеженим.

— Відкриття ринків має велике значення для того, щоб ми могли запевнити як споживачів, так і товаровиробників у якості товарів і послуг, що надаватимуться у межах Угоди про асоціацію. За найкращим сценарієм, якщо Угоду про асоціацію буде підписано й після того швидко ратифіковано, що надасть можливість тимчасового просування всеосяжної зони вільної торгівлі, це дасть змогу Україні та Євросоюзу працювати у рамках зони вільної торгівлі вже з середини 2014 року, — наголосив Ян Томбінські.

Він також сподівається на подальшу плідну співпрацю з Національним агентством з акредитації України, адже щодня з’являються нові продукти й технології, які потребують акредитації перед тим, як потраплять на ринок. І на рівні адміністрування слід зробити все, щоб нічого не заважало українським товарам просуватися на ринку ЄС. А для цього ми маємо бути впевнені, що процедура акредитації в Україні працює за найвищим стандартами.