НОРМОТВОРЧІСТЬ  

Ухвалені законопроекти, які захищатимуть фізособу —  інвестора будкомпаній, зможуть спровокувати негативні явища
 

Останнім часом громадськість і особливо юристи обговорюють важливу тему — виконання обов’язків девелоперів за вчасне зведення та здачу в експлуатацію своїх об’єктів. Адже це питання прямо пов’язане з інвесторами будівництва, тобто фізособами, які мають своє законне бажання вчасно отримати зведені квартири і вселитися в них.

Як зазначає юрист компанії LCF Law Group Юрій Діденко, в Україні майже 11 років був чинний закон «Про планування та забудову територій». Він регламентував, що якщо протягом трьох місяців з дня видачі дозволу на виконання будівельних робіт компанія-девелопер їх не розпочала, то такий дозвіл анулюється за рішенням інспекції державного архітектурно-будівельного контролю. «Цей закон втратив чинність з ухваленням іншого відомого документа — Закону «Про регулювання містобудівної діяльності». Він уже чинний півтора року, і там цього обов’язкового тримісячного терміну нема», — наполягає він.

«Закручувати гайки» девелоперам треба обережно, адже ринок ще не вийшов із стагнації. Фото Володимира ЗАЇКИ

Керуючий партнер  юридичної компанії Arzinger Тимур Бондарев зазначає, що навесні цього року у Верховній Раді було зареєстровано законопроект про внесення змін до Земельного кодексу України щодо посилення контролю за використанням земель та суспільної забудови, яким передбачено розірвання угод оренди або купівлі земельної ділянки для будівництва, якщо останнє на ньому не завершене протягом п’яти років з моменту отримання ділянки у власність або оренду.

Річ у тому, що у столиці та багатьох містах України є чимало так званих порожніх ділянок, які не використовуються і перебувають у довгостроковій оренді виключно зі спекулятивною метою. Зокрема для перепродажу. Т. Бондарев вважає, що в разі ухвалення змін до закону орендарів або власників таких ділянок можна буде позбавляти прав на них для передачі більш ефективним землекористувачам.

Проте слід зазначити, що деякі важливі питання все-таки регулюються. Втім, це не означає, що вони виконуються на практиці. Як зазначає Ю. Діденко, згідно із Законом «Про оренду землі», угоду оренди ділянки за згодою однієї із сторін може бути розірвано за рішенням суду в разі невиконання цими сторонами зобов’язань.

Однак, на думку юристів, будь-яке так зване «закручування гайок» будівельникам впливом на їхню оперативність нині не на часі. Адже галузь ще у стадії стагнації. Більш того, це невигідно і територіальним громадам, адже вони чекають внесків на розвиток і зведення додаткових об’єктів соціальної інфраструктури, а також найбільш ефективного використання земель.

Т. Бондарев запевняє, що у разі ухвалення серйозних законопроектів у цій царині можна чекати деструктиву і невпевненості як серед забудовників, так і серед інвесторів. А це, на його думку, може призвести до подорожчання фінансування на ранніх етапах будівництва. Тобто все повинно вирішуватися дуже зважено.