Україна — один з лідерів валового виробництва картоплі. Вона концентрує понад 6% світового і 15% європейського врожаю, посідаючи четверте місце у світі. Проте на Полтавщині останніми роками її посівні площі зменшувалися: 1950 року її в нас було 82 тисячі гектарів, 1960-го  74 тисячі, а 2000-го  70 тисяч, 2010  64, 2019 року  54 тисячі гектарів. Валовий збір значно мірою залежить від урожайності, що пов’язано з  погодними умовами. 2000 року  було зібрано 694 тисячі тонн, то 2010-го  819, а 2019-го  996 тисяч тонн.

Фахівці запевняють: свіжозібрані бульби насичені вітамінами та мінералами. Фото надала авторка

Картопля  єдина сільськогосподарська культура в Україні, яку вирощують переважно у приватному секторі. Така ситуація й на Полтавщині. Нині тільки на небагатьох сільськогосподарських підприємствах у сівозмінах є картопля, та й то її вирощують на невеликих площах для харчування працівників  у полі, на фермах та забезпечення дитячих садків і шкіл. І це попри те, що попит на неї стабільний. 

Порівняно із м’ясом та цукром картопля відносно дешева, тому сміливо можна спрогнозувати, що вона дедалі дорожчатиме. Це стосується всього борщового набору, тому що в південних областях цьогоріч отримали значно менші врожаї столових буряків, цибулі, моркви. Фермери України призупиняють продаж червоних буряків, очікуючи підвищення ціни.

Як сівозміна впливає на врожай

На зменшення виробництва картоплі вплинули і глобальні кліматичні зміни з високими температурними показниками  в літній період, унаслідок цього не вдається отримати якісний насіннєвий матеріал. У степових районах України від виродження насіннєвого матеріалу втрачають майже 50%, а в північних — 25—30% урожаю.

Свого часу в області були господарства, які вирощували високорепродуктивний посадковий матеріал картоплі. Цим займалося дослідне господарство Полтавської державної сільськогосподарської дослідної станції «9 січня» Хорольського району. Нині цим ніхто не займається. До зниження врожайності картоплі, її якості призводить брак науково обґрунтованих сівозмін, унаслідок цього бульби пошкоджують хвороби і шкідники. Адже повертати картоплю на одне і те саме поле необхідно не раніше, ніж через чотири роки. Це головний засіб очищення ґрунту від хвороб і запобігання нагромадженню шкідників.

На жаль, до цього року фермери не були зацікавлені вирощувати картоплю, тому що вона затратна в догляді за посівами, зокрема в захисті від колорадських  жуків. Хоч в області є можливості для вирощування цієї культури.

На мою думку, Інституту картоплярства НААН України  необхідно ефективніше працювати над створенням сортів картоплі, стійких до пошкодження їх колорадським жуком, а Інституту захисту рослин НААН варто рекомендувати ефективні біологічні засоби захисту рослин картоплі від хвороб і шкідників. 

Кабінет Міністрів планує надавати державну підтримку для розвитку картоплярства. Компенсуватимуть до 50% вартості високоякісного насіннєвого матеріалу, але не більш як 250 тисяч гривень на одне господарство. Держпідтримку можуть надавати й для створення доданої вартості, наприклад, на компенсацію вартості обладнання для переробки картоплі. Держава запроваджує агрострахування, яким можуть скористатися виробники цієї культури.   

Народний продукт

Днями пройшовся центральним ринком Полтави і стихійними ринками й зазирнув до овочевих магазинів, щоб прицінитися до картоплі. Саме час заготовляти її на зиму. Порівняно з минулим роком ціна зросла удвічі, проте її швидко розкуповують. Звикли ми до цього продукту, щороку в Україні на душу населення споживають 143 кілограми картоплі, а у країнах ЄС — у межах  100 кілограмів. Читав, що з картоплі можна приготувати майже тисячу страв. 

У чому ж цінність цього продукту? У бульбах міститься 15,25% крохмалю, 2% білка, 0,3% жиру. Картопляний білок найцінніший з усіх рослинних, містить 14 із 20 незамінних амінокислот. У картоплі чимало органічних кислот, цукри, вуглеводи, пектинові речовини, вітаміни групи В, а також К, Е, U, РР. Свіжозібрані бульби насичені вітаміном С. А ще в них є солі кальцію, магнію, заліза, сірки, йоду, нікелю, кобальту, міді, значна кількість калію й фосфору. Тому картоплю традиційно використовують для лікування. Наприклад, варену — у разі хвороб печінки. Сік із сирої нормалізує кислотність шлунка і функції шлунково-кишкового тракту, ним загоюють рани.

У народній медицині свіжий картопляний сік вживають по чверті або пів склянки вранці та ввечері за 30 хвилин до їди в разі виразкової хвороби шлунка і кишківника, підвищеної кислотності, зокрема печії.

У разі ниркових і серцево-судинних захворювань вживали запечену несолону картоплю як діуретичний засіб. Наукова і народна медицини рекомендують картопляну дієту. Пластинки свіжих бульб прикладають до шкіри в разі різних її захворювань, зокрема екзем.

Картопля — добре джерело калію, який відіграє важливу роль у нормалізації водного обміну та підтримці нормальної роботи серця. Настій квітів знижує кров’яний тиск і підсилює дихання. Це сировина для одержання крохмалю, глюкози, що широко використовують в лікувальній практиці. Нею відгодовують свиней, отримуючи смачне сало. А маючи вдосталь картоплі й сала, селянин вважав, що живе добре і перезимує нормально.

А ТИМ ЧАСОМ

У Міжнародному центрі картоплі (CIP) створили стійкий до фітофторозу сорт цієї популярної харчової культури, який за врожайністю не поступається найпопулярнішим у Південній Америці, але не потребує внесення  хімікатів. Такий сорт дуже актуальний і через зміни клімату, бо, на відміну від культурних сортів, здатний нормально рости й розвиватися в теперішніх кліматичних умовах.