Підготовка компетентних медичних працівників середньої ланки набуває дедалі більшої актуальності. Це пов’язано з кадровим дефіцитом середнього медичного персоналу в закладах охорони здоров’я та сталою тенденцією до його зростання. Причини кадрового голоду називають різні, проте ніхто не заперечуватиме важливої ролі в розв’язанні цієї проблеми закладів професійної медичної освіти. В Уманському медичному коледжі давно взяли курс на впровадження в навчально-виховний процес найновіших досягнень вітчизняної та зарубіжної науки, тісне поєднання теоретичної частини з практичною, формування в студентів професійних якостей, які необхідні сучасним медикам. Готуючи кваліфікованих конкурентоспроможних медичних сестер та фельдшерів із високим рівнем професійних знань, умінь і навичок, тут прищеплюють майбутнім фахівцям найкращі людські якості, формують відповідальних медичних працівників.

Вони обрали нелегкий і відповідальний шлях медика. Фото з архіву коледжу

У творчому пошуку

Цілком очевидно: щоб підготувати фахового медичного працівника середньої ланки в сучасних умовах, необхідно перезавантажити сам навчальний процес, зробити його ближчим до практики. А це може зробити тільки викладач із глибокими знаннями та новітніми підходами до навчання. Тому, як розповів керівник навчального закладу Юрій Скоробреха, викладачі коледжу постійно перебувають у творчому пошуку, поглиблюють свій професійний рівень, зокрема й за допомогою різних форм підвищення кваліфікації (курси, стажування, тематичне вдосконалення, тренінги, майстер-класи, конференції).

На думку Юрія Сергійовича, кадровий дефіцит галузі пов’язаний з кількома факторами. Насамперед із тим, що значна кількість фахівців полишає країну або змінює професію. Це, по-перше, пов’язано з низьким рівнем заробітної плати в галузі. По-друге, в сучасної молоді бракує мотивації та зацікавленості в поліпшенні результатів власної професійної діяльності. Тому одне з найголов­ніших завдань, яке поставив перед собою педагогічний колектив, — не лише озброїти майбутнього фахівця ґрунтовними знаннями, а й прищепити велику повагу до обраного фаху, виховати патріотизм та прагнення працювати у власній країні.

Роботу в цьому напрямі ведуть з першого дня навчання молодої людини в медичному коледжі. Для студентів створено комфортне сприятливе середо­вище для прояву творчої активності. Педагоги застосовують інноваційні технології навчання, які сприяють розкриттю особистісного потенціалу студента, стимулюють формування механізмів самопізнання, саморозвитку, самовдосконалення та самореалізації.

На початкових етапах навчання, під час вивчення студентами-першокурсниками загальноосвітніх, суспільних і природничих дисциплін, зазначає заступник директора з навчальної роботи Юлія Мамбик, важливо інтегрувати навчальний матеріал із медичними дисциплінами. Так у студента формують фахові прагнення: «Я хочу бути медичним працівником», «Я хочу допомагати людям», «Я люблю медицину». На старших курсах під час вивчення клінічних дисциплін актуальності у вихованні любові до професії набувають практичні заняття на клінічних базах, чергування в лікарнях, виробнича практика, участь у роботі гуртків з клінічних дисциплін, науково-практичні конференції, організація пошукової роботи, курси лікувального масажу тощо.

У роботі педагогічного колективу коледжу гармонійно поєднуються інноваційні навчальні та виховні заходи. Нещодавно, приміром, юнаки та дівчата, які обрали для себе цю нелегку професію, вступивши до навчального закладу на відділення лікувальної та сестринської справи, презентували свої відділення для студентів нового набору. Під час презентації новачки мали змогу ознайомитися з історією професії «фельдшер» та «медична сестра», історією відділень та коледжу загалом, студентськими традиціями. Старшокурсники розповідали про здобутки, демонстрували свої таланти. Випускники звернулися до першокурсників зі словами настанови та вручили на згадку про початок навчання записники. Кращих студентів адміністрація коледжу нагородила грамотами та подяками.

Особливу цікавість у студентської молоді викликають тижні навчальних дисциплін клінічного спрямування, під час яких кожен охочий має змогу взяти участь у диспутах, колоквіумах, санітарно-просвітницьких бесідах, медичних брейн-рингах, вікторинах, майстер-класах, навчальних тренінгах, засіданнях круглого столу, де обговорюють актуальні медичні проблеми сьогодення, зокрема профілактичних щеплень, профілактики онкологічних захворювань, впливу екологічних чинників на здоров’я людини, профілактики шкідливих звичок, туберкульозу, СНІДу.

Як розповіла заступник директора з гуманітарної освіти та виховання коледжу Валентина Домбровська, згадані методи та підходи до виховання конкурентоспроможного медичного фахівця вдало доповнює робота студентів коледжу у волонтерському загоні «Турбота» та участь студентської молоді в добровільному донорстві. Ось недавно в коледжі відбувся завершальний етап благодійної акції здачі донорської крові. До цієї благородної справи долучився 51 студент відділення лікувальної та сестринської справи, цим самим урятувавши життя хворим людям. Адміністрація закладу висловила подяку організаторам, учасникам акції та працівникам комунального некомерційного підприємства «Уманський центр служби крові» міської ради.

Саме такі акції дають змогу юнакам і дівчатам виявити свою активну громадянську позицію та найкращі моральні якості, без яких неможлива трудова діяльність медичного працівника.

Випускникам додають упевненості

Особливо важливим є виховання професійної мотивації під час роботи зі студентами випускних груп. Викладачі клінічних дисциплін, які працюють з випускниками, усвідомлюють, що саме на них покладено завдання прищепити студенту потребу до безперервного професійного зростання та вдосконалення.

— Особливе місце в навчально-виховному процесі посідає переддипломна практика випускників, — зазначає завідувачка практичного навчання коледжу Наталія Довгань, — оскільки саме під час роботи у відділеннях лікувальних закладів випускник максимально наближений до професійної самореалізації. Щороку в коледжі проводять конкурси фахової майстерності, де найкращі студенти випускних груп мають змогу продемонструвати здобуті знання.

Отже, гармонійне співвідношення аудиторного навчання, практичної підготовки, вдосконалення самостійної роботи, інновацій у виховній діяльності дає змогу виховати конкурентоспроможного фахівця середньої ланки.

У коледжі постійно й широко обговорюють галузеві проблеми. Як зауважив Юрій Скоробреха, добре, що останнім часом у державі стали більше уваги приділяти середній медичній ланці. У навчальному закладі підтримують такий підхід, зокрема факт створення в Україні Центру розвитку медсестринства, який захищатиме інтереси медсестер та медбратів, працюватиме над розвитком нової моделі медсестринства. Адже роль цієї категорії медпрацівників потрібно підвищувати. Для цього в підготовці медсестер і медбратів передбачено такі зміни. Перед­усім буде збільшено практичну підготовку на додипломному етапі освіти — аби після навчання фахівці почувалися впевнено й могли виконувати необхідні функції. Таку практику в Уманському коледжі вже впроваджують і планують розширювати. Та й професійні стандарти, за якими працюють медичні сестри та фельдшери, необхідно переглядати, про що не раз заявляли працівники галузі.

Повертаючись до проблеми дефіциту кадрів, варто зауважити: саме місцева влада відіграє найважливішу роль в укомплектованості медичних закладів фахівцями. В її силах створити для медиків комфортні умови роботи і життя: відремонтувати амбулаторію, придбати автомобіль для надомного спостереження за пацієнтами, надати житло, стипендію або «підйомний капітал». До речі, у багатьох ОТГ на Черкащині, зокрема й в Уманському районі, так і відбувається — щоб залучити фахівців до роботи в сільській місцевості, їм надають житло при амбулаторії або навіть будинок із ділянкою, встановлюють доплату до посадового окладу за рахунок бюджету громади.