Неймовірно, але факт: одна з найбільших бібліотек світу вже багато років позбавлена можливості провадити закупівлю вітчизняної і закордонної літератури до своїх фондів, оновлювати парк електронної техніки, необхідної для формування мережевих інформаційних ресурсів, а з 2012 року виклеслена урядовою постановою з довжелезного переліку установ, які мають право здійснювати міжнародний книгообмін на пільгових (безмитних) умовах. Хоч-не-хоч, а напрошується порівняння із забороною Тарасові Шевченкові писати і малювати. Його відправили на заслання у глушину. Бібліотеку теж спрямовують на задвірки прогресу.
Як діяти в такій ситуації? Про актуальні проблеми не лише бібліотечної справи розмовляємо з генеральним директором Національної бібліотеки імені  В. І. Вернадського Володимиром ПОПИКОМ. 

Модель е-learning (електронна освіта), зокрема й у середній освіті, почала поширюватися з розвитком комп’ютерних технологій. Зрештою, у світі вже виросло інтернет-покоління школярів, для яких знайти потрібну інформацію за допомогою комп’ютера чи мобільного телефона звична справа.  

Прислів’я «Усі дороги ведуть у Рим» походить від надійних бруківок, які з’єднували зі столицею Римської імперії найвіддаленіші провінції. А щодо класично-музичної сфери столиці України на часі перефразувати цей вислів ось так: «Усі дороги ведуть до рояля». Бо саме цей музичний інструмент може об’єднати нині багато чого і багатьох. Він уже згуртував у Києві відому піаністку Євгенію Басалаєву, столичний Будинок актора, Національний музей літератури та австрійську фірму «Joseph Brodmann Piano Group».  

Пам’ятаю, відчиняються двері, а згори долинає: «Лідо, то хто? А, пан Михайло?! Вибачте, що не можу до вас зійти — я ще не нафарбована. Як будете в нас увечері, тоді поп’ємо кави й поговоримо».

Збираючись до Торонто, я щоразу знав: треба привезти пані Палій два-три цікавих романи — Ліда вже всі бібліотеки перерила в пошуках ще не читаних мамою. Якби існувала премія найкращому читачеві, то я рекомендував би присудити її саме Анні Палій. Це ж яку бібліотеку вона прочитала! 

За 27 років, що минули після Чорнобильської аварії, кінематографісти не раз зверталися до цієї теми. Але проблеми, які поставила перед людством трагедія Чорнобиля, настільки всеосяжні, що втілити їх у повному обсязі не в змозі жодна ігрова стрічка. Тож художні фільми, які були зняті в різні роки, мають суттєві жанрові й тематичні розбіжності: від філософського фільму-роздуму «Розпад» режисера Михайла Бєлікова до арт-хаусної картини-емоції «У суботу» Олександра Міндадзе і відвертих жахів («Заборонена зона» Бредлі Паркера і «Монстри» Сергія Кучкова).

Це — V Міжнародний салон «Модна лялька» і VII Міжнародна виставка рукоділля і творчості «Золоті руки майстрів». У них взяли участь майже 300 талановитих художників, дизайнерів, майстрів з бісероплетіння, вишивки, батика і колекціонерів з України, Чехії, Росії, Японії, Білорусі, Італії, Америки…
Кожний експонат вражав своєю неповторністю та індивідуальністю, викликаючи емоції і спогади. Чимало авторських і колекційних ляльок та інших оригінальних іграшок асоціювалися з персонажами, які ніби зійшли зі сторінок улюблених творів. 

Створюється унікальна 12-томна «Полтавіка. Полтавська Енциклопедія». Вже побачив світ її том «Релігія і церква», де 3726 статей, 1094 фотоілюстрації, схеми, карти, таблиці. Про нього широкий резонанс у ЗМІ та позитивні відгуки серед науковців. Полтавські дослідники та краєзнавці підготували до друку і наступний том енциклопедії — «Образотворче мистецтво».
Докладніше про цей оригінальний проект, і зокрема про новий том, розповіли кореспонденту «УК» головний редактор «Полтавіки», керівник Центру дослідження історії Полтавщини, заслужений учитель України Олександр БІЛОУСЬКО та його найперший помічник у цій справі, заступник директора Державного архіву Полтавської області, заслужений працівник культури України Тарас ПУСТОВІТ.

У  Криму існує багато цікавих місць, про які навіть кримчани мало знають. До цього списку потрапила і Ак-Кая, що в Білогірському районі. Хоч, я впевнена, Білу скелю (саме так перекладається ця назва) впізнали б за багатьма улюбленими художніми фільмами: «Людина з бульвару Капуцинів», «Вершник без голови», «Міраж», «П’ятнадцятирічний капітан», «Мустанг-іноходець», «Чиполліно».  

Сучасна онкологія — одна з найбільш наукоємних галузей медицини. Однак величезний обсяг наукових даних щодо розуміння природи злоякісних новоутворень, відкриття шляхів регулювання функціонування пухлинної клітини та використання молекулярно-генетичних методів у діагностиці і терапії раку все ще не дають очікуваних результатів: значного підвищення виживаності та якості життя онкологічних хворих, тим паче — остаточного позбавлення від тяжкої недуги. Тож треба шукати принципово нові шляхи аналізу, систематизації й використання чималого масиву наукових знань, накопичених людством у сфері молекулярної та клінічної онкології.

Одинадцятикласник Ярослав Швець із Кам’янки, що на Черкащині, удосконалив конструкцію котла, який працює на дровах і промислових відходах (тирсі, соняшниковому лушпинні, соломі). Агрегат дуже вигідний для опалювання виробничих цехів, однак його можуть використовувати й у малих приміщеннях. Хлопець запатентував форсунку, що регулює подавання повітря в камери згорання котла і дає змогу економити до 40% палива порівняно з аналогами. Винахід уже запущений у виробництво.