Кабінет Міністрів вніс зміни до переліку товарів, заборонених до ввезення на митну територію України, що походять з Російської Федерації. Зокрема з 1 липня 2019 року заборонено ввозити такі транспортні засоби: автобуси, легкові, вантажні та спеціалізовані автомобілі, мотоцикли, а також трактори.

Як це позначиться на ринку легкового автотранспорту? Чи купуватимуть більше вітчизняні вантажівки?

Збіг обставин із психологічною «родзинкою»

Спершу про цікаву промовисту деталь: керівництво російського АвтоВАЗу заявило, що з 3 липня зупиняє виробництво авто на двох своїх майданчиках — у Тольятті та Іжевську. Про відновлення виробництва, зазначають російські автомобілевиробники, буде оповіщено додатково. Тобто жодних дат не називають, проте зазначено доволі дивну причину такого рішення: неправомірні порушення з боку постачальників. Чи можна вважати, що заборона на імпорт автівок з РФ в Україну стала причиною таких проблем на АвтоВАЗі?

Як зазначає кореспондентові «Урядового кур’єра» аналітик компанії AUTO-Consulting Олег Омельницький, справді, з одного боку, це збіг обставин, з другого — такий собі психологічний підсумок співпраці України і Росії в цій галузі: «Це все не випадково. Обсяги поставок автовазівських легковиків в Україну останніми роками впали в сотні разів і їх до 1 липня завозили лише десятки, попри надвеликі обсяги виробництва цього російського підприємства. Однак все це дуже символічно».

Усього в нашу країну 2018 року, за інформацією Асоціації автовиробників України «УкрАвтопром», завезено 1400—1500 російських легкових автомобілів. Хоча спиратися лише на «Ладу», коли аналізуєш ринок постачання російських легковиків, не варто. Фахівці вважають, що в Україну також постачали автомобілі марок VW Polo Sedan, Hyundai Accent, Creta, Kia Rio і Chevrolet Niva, які було вироблено на російських підприємствах.

Авто походженням з РФ — не така вже й дивина на наших дорогах. Фото Володимира ЗАЇКИ

Частка доволі мала

Щоправда, начебто частка їх не така вже й велика. Так, приміром, у травні 2019 року в нашій країні реалізовано 206 одиниць легкових автомобілів походженням з Росії. Це становить лише 3,1% усіх обсягів продажу.

А генеральний директор Всеукраїнської асоціації автомобільних імпортерів та дилерів Олег Назаренко запевнив «Урядовий кур’єр», що частка обсягів продажу російських авто на українському ринку останніми роками була не більш ніж 0,2-0,3% усіх імпортних автомобілів. Це загальний показник і для легкових, і вантажних машин. «Останнє рішення Кабміну про повну заборону імпорту авто з РФ, як на мене, вже не має сенсу, адже завезення машин в Україну в 2017—2019 роках майже припинилося. Усе це стало можливим тоді, коли ввели два великі мита на російські автомобілі (загалом консолідоване мито становило 25%. — Авт.) й імпортувати їх стало невигідно», — зазначає він.

Проте в УкрАвтопромі вважають, що обсяги імпорту російських вантажних авто доволі відчутні. «Обсяги завезення в Україну малотоннажних вантажних автомобілів на кшталт «Газелі» справді не такі вже й малі. Вони неабияк конкурують з нашими вітчизняними аналогами. Адже в нас є виробництва, приміром, у Кременчуку — КрАЗ», — зазначають в УкрАвтопромі.

Однак заборона на імпорт із РФ до України не стосується ввезення на нашу територію російських запасних частин та шин. А завозять цих товарів останніми роками чимало: можна навіть вважати Росію найбільшим імпортером України. Так, за інформацією вітчизняних аналітиків ринку, в 2018—2019 роках на частку російських автозапчастин, які завозили в Україну, припадало до 24% усіх імпортних обсягів, зокрема на шини — до 11—13% та автомобільні двигуни — 10—11%.

Цікаву інформацію можна знайти в українському Держстаті, де цифри промовисті. Так, якщо за весь 2018 рік в Україну з Росії завезено двигунів внутрішнього згоряння (для різних автомобілів) на суму 16,3 мільйона доларів, то лише за січень — квітень 2019-го — на суму в 20 разів більшу — 237 мільйонів доларів. Отже, обсяги імпорту запчастин із РФ в Україну невпинно зростають, і війна тут, як бачимо, не на заваді. Можливо, слід подумати про заборону їхнього імпорту теж.

Посилюємо вітчизняний маркетинг

За логікою, з повною забороною імпорту російських легкових та вантажних автомобілів можна припустити, що відтепер Україні стане легше дихати на своєму ринку і підприємства-виробники значно збільшать обсяги. Саме так вважають керівники автомобільних заводів та асоціацій. «Через росіян, які так довго були присутніми на нашому ринку, ми не могли значно розвивати свої автомобільні заводи. Вважаю, що тепер буде значно легше», — сказав один із керівників вітчизняного автопрому, який, проте, не побажав, щоб вказували його прізвище.

Однак не все так просто й однозначно. Як вважає Олег Омельницький, наші підприємства не вміли і не вміють досі правильно розвиватися і піаритися. «Вважаю, що, наприклад, КрАЗу нічого не заважало, навіть присутність російських автомобілів на нашому ринку, яка ще в 2014—2015 роках була значною. А останніми роками, коли обсяги імпорту авто з РФ впали, — тим більше. У цього українського підприємства чимало невирішених питань і проблем: замало капіталовкладень, немає дилерської мережі всередині України (споживачі змушені їхати до Кременчука, де сам завод, бо у своєму регіоні купити машину вони не можуть. — Авт.), доволі застарілі модельні ряди тощо. Не кажу вже про надто високі ціни на авто, які в цьому сенсі не витримують конкуренції з імпортними аналогами. За цих умов, звісно, російський КамАЗ не може просто стати конкурентом, як і білоруський МАЗ», — зазначає аналітик.

До речі, присутність останнього на українському ринку дедалі зростає. Згідно з інформацією автомобільних аналітиків та асоціацій, нині МАЗ фактично зайняв нішу російського КамАЗа, і тепер його частка в загальних обсягах продажу в нашій країні становить 19—20%.

Експерти дедалі частіше стали говорити про те, що виробники й оптові торговці МАЗів вирізняються дуже продуманою агресивною маркетинговою політикою, якої явно бракує українським колегам.

«Урядовий кур’єр» уже писав про подібні проблеми, з якими стикаються львівські виробники тролейбусів, автобусів і трамваїв, котрі відчувають неабияку конкуренцію з боку закордонних виробників подібної техніки, зокрема МАЗу.

Отже, не КрАЗ поступово займає місце, яке звільнили російські конкуренти, а саме білоруський вантажний автомобіль. Тож українським виробникам та маркетологам є над чим задуматися і що нагально робити.

Власники російських авто в Україні можуть не перейматися щодо ремонту своїх машин: за інформацією сервісних центрів, які обслуговують «лади» та інші авто походженням із РФ, вони й надалі працюватимуть. І зрозуміло, надаватимуть повний спектр послуг та заміну запасних частин і деталей.

Отож в Україні є чимало можливостей, щоб завоювати свій внутрішній ринок автомобілів. Росіян ми, так би мовити, підчистили. Тепер справа лише за нами, адже маємо самі стати агресивними маркетингово в себе вдома.