Здійснення кожної справи залежить від віри виконавців в успіх. Люди, які зібрались за круглим столом «Українська освіта: що далі?», ще до початку розмови випромінювали оптимізм. Загальний настрій можна передати двома реченнями: ми знаємо, що і як вдосконалювати; з’явилась реальна можливість плани втілити в життя. Що ж пропонують змінити і вдосконалити фахівці? 

Моральність — ключ до успіху

Ганна Сазоненко представляла на зустрічі міжнародний освітянський «Партнер-клуб». Широкому загалу вона більше відома як директор гімназії Національного університету ім. Тараса Шевченка. Ще задовго до круглого столу при зустрічі з нею довелось почути багато, скажемо так, революційних пропозицій в організації освіти. Чи не найбільше вона наголошувала на  автономії навчальних закладів, оскільки забюрократизованість управління зв’язує педагогам руки.

Але не з цього вона розпочала свій виступ. Наголосила: найголовніша проблема — моральність в освіті. Лише високоморальні люди зможуть не допустити того, що було в управлінні освітою до цього часу. Посадовці не мають прислуговуватися касті. Досягти цього можна лише при громадському контролі, впевнена Ганна Сазоненко.

Чи випадково педагог саме цю проблему поставила на перший план? Звичайно, ні. Щоб здійснювати фахові функції, потрібні відповідні умови. Якщо вони створені навіть в одному  навчальному закладі, то система управління освітою їх нівелювала. Тобто, вважають учасники зустрічі, міністерство не справлялось з головним завданням: не стимулювало чесну, талановиту і самовіддану роботу. Гору брали ті, що вміли прислужувати, догоджати. Чи не в кожному виступі йшлося про корупцію, що пронизала систему.

Такий стиль керівництва гасив ініціативу, перекривав шлях талановитим педагогам, спричиняв нераціональне використання коштів. Чи не найповнішу його характеристику зробив голова Асоціації керівників шкіл Києва Юрій Шукевич. За його словами, підміна реформ розмовами про них призвела до зниження мотивації учнів вчитись, а педагогів — працювати. Що ж треба робити, аби вийти з такого стану?

Галузь потребує зміни управління

Голова Комітету Верховної Ради з питань науки і освіти Лілія Гриневич зазначила, що нині немає коштів для додаткових інвестицій в освіту, тому в 2014 році слід сконцентруватися на оздоровленні системи управління, а також закласти нормативно-правовий фундамент наступних змін. Серед першочергових кроків, які пропонується здійснити в 2014 році, першим має стати фінансовий та управлінський аудит системи.

Крім цього, Лілія Гриневич вважає за доцільне впровадити тимчасовий мораторій на надмірне державне втручання — скасувати перевірки, автоматично продовжити ліцензії, зупинити необгрунтовану реорганізацію навчальних закладів.

Також пропонує негайно скасувати низку бюрократичних наказів міністерства, позбавлених управлінського змісту. «Вчителям, викладачам та науковцям доводиться витрачати години робочого часу на папери замість викладання і досліджень», — сказала вона.

Голова комітету пропонує знищити очевидні корупційні схеми в освіті, скоротивши повноваження МОН і спростивши та збільшивши прозорість дозвільних процедур.

На її думку, одним із важливих механізмів з протидії корупції має стати впровадження відкритої системи відстежуванння поточних рахунків міністерства («бюджет он-лайн»).

«Такі ініціативи розробляються в середовищі програмістів. Це — шанс здійснити електронну революцію в окремо взятому міністерстві, що дасть змогу громаді в режимі он-лайн слідкувати за виділенням і розподілом бюджетних коштів», — наголосила Лілія Гриневич.

Студенти прагнуть прогресивних змін. Фото Oлександра ЛЕПЕТУХИ

Програма «антиплагіат» передуватиме захисту

Серед пріоритетних завдань на середньострокову перспективу називалися, зокрема, такі: скорочення кількості установ і осіб, які відволікають учителів, викладачів, учених від навчально-виховного процесу, скорочення обсягів паперових планів, програм і звітності. Йшлося про забезпечення академічної і фінансової автономії навчальних закладів, педагогічної свободи учителя і викладача.

Наголошувалося на  впровадженні незалежного оцінювання якості освіти на всіх рівнях та участі України в міжнародних порівняльних дослідженнях, зокрема PISA.

На часі й розробка нового положення про конкурс підручників для шкіл, запровадження програми «антиплагіат» з обов’язковим проходженням крізь неї всіх робіт перед захистом  дисертацій. Обов’язкова публікація в Інтернеті дисертацій при внесенні на захист. Обов’язкова публікація дисертацій чиновників, захищених у 2000-2014 pоках.

Планується до 2016 року скасувати перевірки навчальних закладів, за винятком планових фінансових ревізій і випадків, коли є звернення органів студентського самоврядування або батьківських комітетів. До цього ж року продовжити дію всіх ліцензій з метою припинення процедур акредитації за старим законодавством. Визнано за доцільне зупинити необгрунтовану реорганізацію навчальних закладів, зазіхання на землі і майно Національної й галузевих академій наук.

Серед нагальних питань — створення разом з роботодавцями незалежних кваліфікаційних центрів, спрощення та збільшення прозорості процедури ліцензування і акредитації вишів до запровадження в дію нового закону про вищу освіту, де буде передбачено незалежну агенцію. Передача функції надання грифів навчальній літературі самим ВНЗ, а підручників у сфері загальної середньої освіти — незалежній інституції.

Під час роботи  круглого столу також обговорювалися питання розбудови інституційного фундаменту. Зокрема йшлося про запровадження механізмів залучення громадськості до управління в сфері освіти та навчальними закладами, формування процедур залучення сторін суспільного діалогу до розробки і прийняття рішень, забезпечення прозорості процесів шляхом переведення процесів у електронну форму, відкриту для перегляду громадськістю в режимі он-лайн тощо.

Не варто боятися змін

Все це здійснити можливо лише за активної співпраці міністерства і громадськості. А тому, на перший погляд, дивною була пропозиція негайно розпустити громадську раду при міністерстві. Однак при цьому наголос було зроблено на слові «таку». Таку, пояснювали виступаючі, що скомпрометувала себе, не відстоювала інтереси галузі, а прислуговувала високопосадовцям.

Всім нам, зауважив представник Українського католицького університету Тарас Добко, треба не боятись змінюватись. При цьому він закликав журналістів боротись проти продажу дипломів. Преса про це пише. Але біля зупинок метро, зокрема в Києві, стоять люди з оголошеннями про торгівлю дипломами, курсовими. Їх що, не бачать правоохоронці? Бачать, та не реагують. Тому в розрізі порушеної теми слід ставити питання про реагування на виступи ЗМІ.

Промовці  наголошували й на тому, що треба активніше залучати бізнес в університети. Наводили такий факт. Його доля в університетській освіті Європи — 20 відсотків. В Україні — один.

Чи було новиною для нового міністра Сергія Квіта все почуте? Круглий стіл проводився в його перший робочий день на цій  посаді. Означився він для нього і студентським пікетом.

«Я з ними зустрічався, вислухав. Вони вносять раціональні пропозиції, — сказав посадовець. — Тому перший наказ присвячено реалізації їхніх вимог і звільнення першого заступника міністра Сулими».

Сергій Квіт повідомив, що на цю посаду призначив представника Центру дослідження суспільства Інну Совсун, яка у своєму виступі дала відповідь на запитання, яке ставили виступаючі: «Чи всі посадовці в освіті готові до змін?» Проблему досліджувала як науковець. Висновки невтішні.

— Університети, — сказала вона, — прагнуть автономії, але далеко не всі готові публічно звітувати. Тим часом там немає відкритості. Система управління зарегульована, але мало керована. Численні звіти, які вони подають, ще не означають дієвого контролю. Міністерство не може все контролювати. Вплив має здійснювати громада, експерти. Звичайно, для цього має бути вільним доступ до інформації.

Освіта — не лише університети. Її фундамент — дитячі садочки, школа. Там проблем не менше. За словами представника громадської ради освітян і науковців Станіслава Ніколаєнка нині маємо глибокий «рів» між суспільством і школою.

Щоб навести мости єднання і взаємопорозуміння, за словами представника центру тестових технологій і моніторингу якості освіти Ігоря Лікарчука, слід поставити заслін там, де можлива корупція. Очищення потребує МОН, бо там бракує кваліфікованих фахівців. На часі — громадський аудит. Слід припинити закриття шкіл під гаслом оптимізації.

Виступаючі були єдині в тому, що приклад прозорості має подати міністерство. Його працівники повинні мати моральне право говорити: «Роби, як я!»

Успіх буде можливим, зауважив представник міжнародного фонду досліджень освітньої політики Тарас Фініков, за умови високого рівня довіри до тих, хто проводить реформу. Таку позицію поділяє й міністр.

— Сказане підтримую, —сказав Сергій Квіт. — Звучали не слова, а біль, накопичений за три останні роки. Багато пропозицій можна і треба втілювати в життя без прийняття нових законів. Приміром, МОН може спростити звітність. Діятимемо за принципом: дозволено все, що не заборонено законом. Рішення виходитимуть з реального стану справ. Для цього в міністерстві є кваліфіковані кадри. Частину оновимо. Зробимо максимум, аби всі працювали без зайвих обмежень. В навчальному процесі має бути більше логіки.

Як бачимо, акценти розставлено, напрям руху визначено. Не кимось. Спільно організаторами і виконавцями. Справа за тим, щоб палкі слова переплавились у результативну роботу.