РЕЗОНАНС

Врятувати Україну від санкцій ЮНЕСКО тепер може лише мораторій на забудову в буферній зоні Софії Київської

Марія ЄРМАКОВА 
для «Урядового кур’єра»

В  останні роки депутати й чиновники Київради щедро роздавали землю в історичному центрі столиці, незважаючи на реакцію киян та застереження міжнародних експертів, що опікуються питаннями збереження культурної спадщини. А коли місто програло багаторічну судову тяганину з приводу будівництва багатоповерхівки поблизу Софії Київської, вони знову знайшли аргументи, аби не приймати мораторію, який допоможе захистити цю територію. І якщо на черговій сесії, що відбудеться наприкінці травня, ситуацію не вдасться кардинально змінити, національний історико-культурний заповідник можуть виключити зі списку Всесвітньої спадщини ЮНЕСКО.

Рішення заради майбутнього

У квітні Вищий господарський суд зобов’язав Київраду укласти договір оренди земельної ділянки, що на перетині вулиці Стрілецької та Георгіївського провулку, з ТОВ «Докас». На ділянці дозволено будівництво житлового будинку з підземним паркінгом. Суд дійшов висновку, що Київрада безпідставно ухилялася від укладання з підприємством договору оренди, право на оформлення якого фірма отримала на підставі рішення міськради ще 26 червня 2007 року, коли в місті хазяйнувала «молода команда» Леоніда Черновецького.

При цьому рішення суду було винесено якраз у той момент, коли в Україну прибув представник ЮНЕСКО Тодор Крестев. Голова Комісії з питань культури та туризму Київради Дмитро Нікульшин в коментарі «УК» зазначив, що починаючи з Паризької конференції ЮНЕСКО в 2010 році Київ отримав безліч сигналів припинити зменшувати і забудовувати буферну зону пам'яток, однак київська влада не реагує на ці сигнали. Минулі рази представники цієї міжнародної організації обмежувалися тільки зауваженнями та рекомендаціями для України. Але цього разу висновки будуть направлені на Конференцію ЮНЕСКО, яка відбудеться в ПАР, де розглядатиметься питання про виключення національних заповідників Софії Київської та Києво-Печерської лаври з переліку об’єктів Світової спадщини. Взагалі статус об'єкта Світової спадщини є додатковою гарантією збереження і цілісності унікальних пам'яток культури, сприяє популяризації таких об'єктів, а також забезпечує пріоритетність у залученні фінансових коштів для їх підтримки.

«Тодор Крестев окремо зустрівся з архітекторами, а потім на території заповідника Софії Київської поспілкувався з представниками громадських організацій, — розповідає Д.Нікульшин. — Я був присутній на цих зустрічах. Та інформував його про те, що була моя ініціатива як голови комісії — внести мораторій на розгляд Київради, затвердити його або хоча б узяти за основу. Натомість знайшлися несуттєві, як на мене, зауваження про те, що цей документ перебуває на доопрацюванні комісії, котра опікується земельними питаннями. Там постійно знаходять якісь причини, щоб відкласти розгляд документа. Хоч, на мій погляд, можна впевнено говорити, що це неузгодження приватних інтересів певних людей, які хочуть залишити за собою земельні ділянки для будівництва якихось комерційних об’єктів, які спотворюватимуть вигляд національних заповідників. Багато запитань сьогодні є не лише щодо Софії Київської, а й щодо Києво-Печерської лаври, де активно ведеться будівництво».

Софію Київську оточують баштові крани. Фото Oлександра ЛЕПЕТУХИ

Місто у спадок

На жаль, отримати пояснення київських чиновників кореспонденту «УК» так і не вдалося. На письмовий запит не відповіли ні представники управління охорони культурної спадщини, ні департаменту земельних ресурсів КМДА. А ось громадські активісти від спілкування не відмовлялися, підкреслюючи, що зроблять усе можливе, щоб уникнути ще однієї «гарячої точки» в столиці й захистити історичну пам’ятку від руйнування.

«У цьому разі серйозним аргументом і серйозною загрозою для чиновників є тиск міжнародної спільноти. Тому будемо сподіватися, що вони вживатимуть усіх можливих заходів, щоб не допустити появи багатоповерхівки, — каже активіст громадської ініціативи «Збережи старий Київ» Ігор Луценко. — Цілком зрозуміло, що будь-які рішення про забудову в буферній зоні суперечать не лише закону, а й здоровому глузду. Там поки що не почалися будівельні роботи, тому люди й не виходять на вулицю, щоб боронити цю територію. Але подібної реакції можна очікувати, якщо влада не захоче нічого робити. Сьогодні в столиці десятки «гарячих точок», де громадські активісти разом з місцевими жителями ведуть боротьбу проти забудов».

На думку голови Комітету з питань запобігання та протидії корупції, проведення антикорупційної експертизи Громадської ради при КМДА адвоката Романа Хорольского, це будівництво зупинити буде важко, проте все ж таки можливо. Та для цього потрібен не тільки висококваліфікований юридичний підхід, а й політична воля. За його словами, із суто юридичного боку, для зупинення будівництва потрібно насамперед скасувати рішення Київради про виділення земельної ділянки й визнати його таким, що ухвалене з порушенням і не відповідає нормам Конституції та законам України.

«Оскільки міська влада програла суд, тут уже мають долучитися до цього процесу інші державні органи: прокуратура й профільне міністерство. Вони мають детально проаналізувати всі наявні дозволи і документи на будівництво, і якщо там є порушення, негайно позиватися до суду і скасовувати їх, — пояснює Роман Хорольський. — Паралельно ж нехай Київрада і сама скасує своє рішення, адже частина депутатів публічно заявила про готовність до такого кроку».

За його словами, Громадська рада як консультативно-дорадчий орган не може стояти осторонь цієї ситуації, тож готує офіційні звернення до відповідних державних інституцій з метою докладного вивчення цього питання й захисту буферної зони Софії Київської від забудови.

Але останнє слово все одно за депутатами, які зможуть, якщо захочуть, вирішити питання не лише з забудовою навколо «Софії», а й зберегти інші пам’ятки історії та культури.

БЛІЦ-ІНТЕРВ’Ю

«Наші суди часто діють не в інтересах громади й закону»

Олександр БРИГИНЕЦЬ, 
голова підкомітету з питань  охорони
та популяризації  культурної спадщини 
Комітету ВР з питань культури  та духовності

Чи існують законні підстави, щоб зупинити будівництво біля Софії Київської? Що чекає на історичну пам’ятку, якщо цього не вдасться зробити? На ці та інші запитання відповів голова підкомітету з питань охорони та популяризації культурної спадщини Комітету Верховної Ради з питань культури та духовності Олександр Бригинець.

 Олександре, чи можна ще раз переголосувати рішення про виділення земельної ділянки, що знаходиться на перетині вулиці Стрілецького та Георгієвського провулку на засіданні Київради?

— Таке голосування істотно не вплине на ситуацію. Навіть якщо рішення буде позитивним, це не означає, що будівництво автоматично зупинять.

 Чим небезпечні такі будівництва?

— Перше, це створює навантаження на підземні комунікації й може підвищити рівень грунтових вод, які деформують споруди Софії. Друге — якщо будівля буде дуже високою, це візуально знищить архітектурний ансамбль. І останнє, подібні забудови в буферній зоні додають негативну сторінку в історію поразок громадськості. Коли громадськість програє, вона або опускає руки, або стає агресивнішою. І перше, і друге, як ви розумієте, ні до чого доброго не приведе. Подібний випадок уже був на Оболоні, де будують католицький храм. Там протистояння дійшло до того, що почали стріляти в черниць.

 Громадські активісти стверджують, що в буферній зоні Софії Київської під будівництво виділено близько 40 земельних ділянок. Як можна було роздати стільки землі? Невже немає ніяких обмежень?

— Насправді є ключове обмеження, яке не дозволяє ніяких будівельних робіт. Оскільки ці землі історико-культурного призначення, вони — особлива цінність для держави, їх розподіл має відбуватися тільки за згодою Верховної Ради. Але щодо жодної з виділених ділянок питання на розгляд парламенту не виносили. Багато ділянок перебувають у «замороженому» стані, але в будь-який момент там може розпочатися будівництво.

 Це можна використовувати як аргумент, щоб скасувати подібні рішення Київради?

— Ви ж бачите, що юристи КМДА намагалися судитися, і вони добре знають про те, що такі землі становлять особливу цінність. Але суди, очевидно, не хочуть враховувати цієї обставини.

 Якщо такі питання на розгляд парламенту не виносили, чи можна рішення вважати незаконними?

— Проблема в тому, що це потрібно довести юридично. Але наші суди часто діють не в інтересах громади й закону.

 Представники ЮНЕСКО нещодавно побували в Києві. Якщо їхні висновки будуть негативними, чим це загрожує Україні?

— Тут є дві проблеми, я навіть не знаю, з якого боку на них краще подивитися. Україна давно заслужила, щоб Софія Київська та Києво-Печерська лавра були виключені зі списку об'єктів культурної спадщини, які перебувають під охороною ЮНЕСКО. Тому що охорона об'єкта здійснюється за взаємною згодою ЮНЕСКО і держави. Але держава не виявляє ніякої ініціативи і жодного бажання охороняти ці об'єкти. Тож у ЮНЕСКО є підстави ці об'єкти виключити. Але якщо це відбудеться, подальший розвиток ситуації, пов'язаної з національними заповідниками, буде схожий на страшний сон. Будівництва полізуть, як гриби. І всі 40 майданчиків, про які ми говорили, «розморозять» і почнуть ламати все навколо. Міжнародні експерти це розуміють, тому, з одного боку, вони тиснуть на владу і погрожують виключенням, а з іншого — дуже обережно до нього ставляться, тому що усвідомлюють, що це може заподіяти ще більшої шкоди і Києво-Печерській лаврі, й Софії Київській. Але негативні наслідки для нашої країни вже є. Ні Андріївська, ні Кирилівська церкви, а також ряд інших пам'яток в Україні через ці події досі не включені до списку ЮНЕСКО.

Тетяна БОДНЯ, 
«Урядовий кур’єр»