Бути патріотом в анексованому Криму й на окупованій території Донбасу складно з багатьох причин. Передовсім тому, що навіть якщо батьки хочуть, щоб немовля, народжене на півострові, зареєстрували як громадянина України, на практиці це зробити вкрай важко. Нині батьки отримують у пологовому довідку (так зване медичне свідоцтво) і реєструють дитину в органах місцевої влади. Виїхати і зареєструвати дитину на материковій частині України батьки не можуть, тому що довідка з кримського пологового будинку не дійсна (згідно із Законом «Про тимчасово окуповані території»), а російське свідоцтво про народження українська влада також не визнає. До того ж у Криму перестали видавати дублікати довідок, а оригінал забирають під час видачі російського свідоцтва.

Тож аби зареєструвати дитину, потрібно звернутися в Апеляційний суд Києва, який визначить столичний районний суд, що розглядатиме таку заяву батьків. Проте днями в першому читанні парламент прийняв законопроект, який має спростити цю процедуру.

Законодавча суперечка

Українці, які проживають в анексованому Криму й на тимчасово окупованих територіях Донбасу, стикаються з безліччю проблем. Серед них — встановлення юридичних фактів народження чи смерті людини. Днями в першому читанні парламент підтримав проект закону «Про внесення змін до Цивільного процесуального кодексу щодо встановлення факту народження або смерті на тимчасово окупованій території України».

Розробляло цей законопроект Міністерство юстиції спільно з експертами ради Європи, громадськими організаціями й активістами. З ухваленням документа держава надасть можливість реєструвати факти народження або смерті у будь-якому органі реєстрації після отримання рішення суду, який контролює державна влада України.

 «Для отримання українських свідоцтв про народження або смерть громадянам, які живуть на території, підконтрольній російським бойовикам, достатньо буде звернутися до суду тієї території, яку контролює українська влада», — наголосив міністр юстиції Павло Петренко.

Цим законопроектом передбачено, що заяву про встановлення факту народження чи смерті можна подавати в будь-який суд за межами окупованої території.

«З одного боку, дуже добре, що жителі Криму отримають можливість звертатися в будь-який зручний для них суд, — переконує Ольга Скрипник, керівник Центру громадянської просвіти «Альменда». — Щоправда, це суперечить Закону «Про тимчасово окуповані території». Адже в статті 12 цього нормативного акта зазначено, що цивільні справи, підсудні місцевим загальним судам, розташованим на території АР Крим та м. Севастополя, розглядатимуть місцеві загальні суди Києва, що їх визначає Апеляційний суд. Тож якщо батьки звернуться в суд, щоб зареєструвати новонароджене дитя, їм можуть відмовити в розгляді заяви і відіслати в столицю. На мою думку, судова практика свідчить, що вони можуть не врахувати прикінцевих положень цього законопроекту».

Достатньо однієї доби

Ще одна новація законопроекту стосується стислих термінів цієї процедури.

«Суди повинні розглядати справи про встановлення факту народження чи смерті протягом 24 годин, — зазначає Ольга Скрипник. — Проте через завантаженість судів на практиці буде неможливо за 24 години розглянути таку справу. До того ж за такий термін суд може не встигнути розглянути всі докази і компетентно прийняти рішення».

На подібні зауваження щодо норм законопроекту заступник міністра юстиції з питань європейської інтеграції Сергій Петухов роз’яснив: у прикінцевих положеннях цього законопроекту зазначено, що закони й інші нормативно-правові акти України діють у частині, що не суперечить цьому закону, яким встановлюється перевага змін, внесених у Цивільний процесуальний кодекс перед Законом «Про тимчасово окупований Крим».

Зауваження про 24 години дискусійне, норму щодо цього, можливо, буде змінено. Та розробляючи її, автори нормативного акта враховували те, що суди розглядатимуть такі справи без черги, а оскільки 90% з них дуже прості, то за документами це можна встигнути зробити. Водночас за 24 години суд зобов’язаний не встановити факт, а розглянути заяву. Якщо є сумніви чи доказів не достатньо, суд може відмовити або залишити її без розгляду.

Але правозахисниця Ольга Скрипник підкреслює: згідно із законопроектом, документи (свідоцтва, довідки тощо), які видано у Криму, залишаються для українських органів влади недійсними.

Загалом експерти позитивно оцінюють цю новацію, проте зазначають, що з нормативним актом ще варто попрацювати. Законопроект ще не діє, його готують до другого читання, тому поки що для громадян України з Криму все залишається як і раніше.