Наш світ за останні сто років змінювався доволі стрімко, можна сказати з ураганною швидкістю. Наприклад, ще на початку ХХ століття автомобіль вважали верхом розкоші, а вже згодом майже кожні десять років відбувався великий науково-технічний прорив у більшості галузей знань.
Ми живемо в період віртуалізації та інтелектуалізації господарської діяльності. Причому ці процеси мають не локальний чи епізодичний характер, а набувають дедалі системнішого характеру і поступово охоплюють усе більше господарського простору.
Стерлися обмеження простору і часу
За віртуалізації чинники простору і часу або втрачають своє обмежуюче значення або це значення значно зменшується. Інтелектуалізація пов’язана зі зростанням питомої ваги сфер переважно інтелектуальної праці й інтелектуальної складової в традиційних сферах господарювання, де вона раніше була вкрай незначною.
Наприклад, на початку ХХ століття бізнесменові, що проживав, скажімо в Парижі, щоб зробити серйозні інвестиції в Сіднеї, необхідно було мінімум півроку. Нині для такої операції знадобиться всього кілька годин, а то й хвилин. Колись, аби запросити на консультацію провідного фінансового експерта з іншого континенту, потрібно було від кількох тижнів до кількох місяців. Тепер по скайпу це можна зробити впродовж години. Якщо раніше на розробку проектно-конструкторської документації складних високотехнологічних виробів витрачали роки, то нині — місяці.
Очевидний колосальний прорив у розвитку інформаційно-комунікаційних технологій, які фактично перетворили наш світ на єдину господарчу систему і почасти стерли обмеження простору і часу.
Онлайн–цивілізація
Нинішня цивілізація щодалі більше переходить у режим онлайн. А в доіндустріальній і індустріальній цивілізаціях, якщо ти фізично не був присутнім у місці, де відбувалася та чи інша господарська подія, то ти здебільшого не міг на неї вплинути. Тепер же людина спроможна впливати на події, перебуваючи за тисячі кілометрів від того місця, де вони відбуваються.
Віртуалізація і інтелектуалізація господарської діяльності розвивається високими темпами не лише у високотехнологічних, але й у традиційних галузях господарювання, де, на перший погляд, їхні перспективи вкрай обмежені. Наприклад, професії водія: крути собі кермо, та й годі. Але якщо автомобіль оснастити навіть простим навігатором, то це уможливить дуже точно вибрати маршрут, розрахувати швидкість і час руху. Тепер уже йдеться про навігатори наступного покоління, які, окрім цих функцій, в онлайн-режимі відстежуватимуть ситуацію на дорогах з урахуванням заторів, ремонтних робіт, безпеки руху тощо і підказуватимуть водієві оптимальний маршрут і режим руху. Причому оптимізації можна задавати параметри, приміром «оптимальний час поїздки при оптимальній вартості».
Істотний вплив
Водночас віртуалізація та інтелектуалізація впливають на все господарське життя. Йдеться зокрема про прискорення темпу цього життя, посилення якісних стрибків в економіці, так званих економічних стресів. Причому ці закономірності діють не відокремлено, а системно, постійно посилюючи нестабільність економічного середовища. У господарському житті поступально наростає кількість нестандартних ситуацій, які вимагають нестандартних інноваційних рішень. Причому, якщо на індустріальному етапі ці ситуації виникали через більш-менш тривалі періоди часу, то в сучасних умовах вони виникають практично постійно.
Особливо це стосується топ-менеджменту. Керівникам доводитися практично щогодини шукати і приймати нестандартні рішення щодо нових завдань, які постають. Зростає психоемоційне навантажень на людину. Тобто більшість сучасних фахівців, особливо керівників, живуть в умовах постійно наростаючого психологічного стресу. Ситуація істотно посилюється тим, що цей стрес не можливо зняти за короткотривалий період. В умовах сучасної урбанізації більшість населення позбавлене активного фізичного навантаження, мало буває на свіжому повітрі — переважно в закритих приміщеннях, до того ж оснащених виробами із синтетичних матеріалів і приладами, що постійно генерують електромагнітне випромінювання.
Конкурентний ресурс
В умовах постійної нестабільності економічного середовища під впливом віртуалізації і інтелектуалізації господарського життя здоров’я кожного громадянина стає одним з основних конкурентних ресурсів людини. А колективне здоров’я (середній рівень здоров’я певних груп) перетворюється на один з основних конкурентних ресурсів суб’єктів господарювання і держави.
На доіндустріальному і індустріальному етапах зазвичай здоров’я, отриманого при народженні, вистачало для ефективної побудови кар’єрних щабелів. А в сучасних умовах зробити це значно важче. Тому нині за таких обставин збереження і розвиток колективного здоров’я — найважливіша функція державного регулювання в ринковій економіці. Отже, на часі — заходи щодо зміцнення і розвитку колективного здоров’я.
Ігор ГАЛИЦЯ,
доктор економічних наук, професор
для «Урядового кур’єра»
Ми в Google+