Якщо Україна видобуватиме власні нафту та газ, а не купуватиме їх за кордоном, то зможе економити мільярди доларів, підвищити рівень економіки та створити нові робочі місця. До того ж маємо чималі запаси. Та щоб це було вигідно робити і в галузь заходили інвестори, треба створити відповідні правила гри. Таку думку висловили учасники круглого столу «Видобуток газу та нафти в Україні: міфи та реальність», проведеного за ініціативи профільного парламентського комітету.

Краще своє

«У нас склалася парадоксальна ситуація. Україна, лідер з видобутку нафти і газу ще у 1970-ті, перетворилась на імпортера енергоресурсів. Якщо ще 40—45 років тому в країні працювало близько 500 бурових бригад в розвідці і розробці нових родовищ, то нині лише 20. Як наслідок, видобуток газу скоротився з близько 70 до 19 мільярдів кубометрів, нафти — з понад 14 до 2,5 мільйона тонн», — зауважив лауреат Державної премії доктор технічних наук Ярослав Кунцяк, додавши, що це сталось через низку причин та відповідну держполітику. Зокрема держава, маючи монополію на розвідку родовищ, припинила фінансувати сейсморозвідку та розвідувальне буріння і не стимулювала приходу в галузь інвесторів, а на керівні посади призначали «своїх», а не фахівців. Як наслідок, обсяги глибокого буріння зменшилися, занепала практика відновлення  недіючих і ліквідованих свердловин (таких у нас близько 8 тисяч), де лишається майже 70% вуглеводнів. І ми у рази наростили імпортну складову. 

Якщо нічого не змінювати і тенденція нарощування імпорту триватиме, то вже за два-три роки видобуватимемо ще менше — 14—15 мільярдів кубометрів газу, впевнений науковець. «Доведеться закуповувати за кордоном 30—35 мільярдів кубометрів, а це 12—14 мільярдів доларів», — уточнив він, нагадавши, що вже сьогодні Україна платить за імпортні блакитне паливо, нафту та нафтопродукти суму у валюті, близьку до обсягу річного бюджету країни.

«Економіка вже не витримує нарощування імпорту. До того ж витрачені на імпорт гроші не повертаються в Україну, — констатує Ярослав Кунцяк. — Тоді як під час  інвестування у власний видобуток держава повертала б 85% вкладеного у вигляді прямих податків, зарплат і доходів від виробництва хімреагентів, металу тощо, необхідних для буріння нових свердловин».

До такого висновку дійшла спеціальна робоча група при НАН України. Науковці впевнені, що збільшити власний видобуток удвічі дешевше, аніж закуповувати газ за кордоном. На їхню думку, підняти щорічний  видобуток газу на  4—5 мільярдів кубометрів і нафти — на 1,5—2 мільйони тонн можна лише за рахунок реанімації ліквідованих свердловин, зокрема вітчизняним методом буріння бокових стволів. Не менш як 4—5 мільярдів кубів може дати відновлення робіт на шельфі Чорного моря поблизу острова  Зміїний  (Одеська область). І нарешті  10—15 мільярдів кубометрів щороку можна отримувати за 10 років внаслідок  розвідки і  видобутку газу з надглибоких структур Донецько-Дніпровської западини (на глибині 6—8 тисяч метрів).

«Не кажу вже про запаси нетрадиційних вуглеводнів на рівні близько 15—30 трильйонів кубометрів, — продовжив заступник директора Українського геологорозвідувального інституту з наукових питань  Михайло Красножон. — За відповідної держполітики Україна могла б повністю забезпечити себе газом власного видобутку на десятки років, тоді як нафтою — лише на 10—12%».

Рентний перебір

Бачення учасниками «круглого столу» шляхів виходу із ситуації, що склалась у галузі, розійшлись. Одні наголошували на потребі збільшення власного видобутку шляхом закладення у бюджет захищеної статті на геологорозвідку, незмінних правил гри принаймні на 10 років та зниження  рентних платежів на нафто- й газовидобування до рівня Центральної Європи (12—16%), або хоча б середньосвітового (26%).

Нагадаємо, у березні 2015 року задля латання бюджетних дірок ренту на видобуток газу для приватних компаній збільшили до 70%. Тоді як попереднє підвищення ренти (у серпні 2014-го) через ті самі причини — з 28 до 55% при покладах на глибині до 5 км і з 15 до 28% при покладах на глибині понад 5 км — позначилось на зменшенні видобутку. За даними першого заступника парламентського Комітету з питань паливно-енергетичного комплексу Олександра Домбровського, якщо у першій половині 2014-го приватні газовидобувачі показували 30% зростання обсягів видобутку, то на кінець року видобуток впав до 15—17% і компанії почали заявляти про скорочення, згортання та замороження інвестпроектів. Нинішнє  податкове навантаження  на галузь загрожує щорічним скороченням видобутку на 2 мільярди кубів, вважає експерт. Тож він разом з колегами з БПП, «Самопомочі» та «Народного фронту» запропонував внести зміни у бюджет та Кодекс про надра, розробити Енергетичну стратегію до 2035 року і повернутись до попередніх  рентних платежів на рівні 15 і 28% (залежно від глибини видобутку).

«Такі умови були б цікавими для іноземних інвесторів», — зауважив фіндиректор «Полтавської газонафтової компанії» (ПГНК — дочірнє підприємство британської JKX Oil & Gas) Євген Паленко. Бо нині вони згортають свій  бізнес. Усі плюси (великі запаси газу, розвинена інфраструктура переробки і транспортування, ринку збуту і висококваліфіковані фахівці) було знівельовано мінусами (високою рентою, порушенням обіцянок уряду, непрозорою системою видачі спецдозволів (ліцензій), втручанням держави у функціонування ринку газу та істотне падіння цін у доларовому вираженні).

На сьогодні ПГНК відмовилась від капіталовкладень, переглянула інвестплан, удвічі скоротила кількість працівників і розпочала розгляд справи проти України у Стокгольмському арбітражному суді, вимагаючи понад 180 мільйонів доларів компенсації за порушення договірних зобов’язань, зокрема щодо гарантування справедливого і рівного режиму для інвестицій, резюмував він. 

Про призупинення інвестпрограми на 2015 рік на 2,3 мільярда гривень, що передбачає додаткове виробництво 0,95 мільйона кубометрів газу, за договором спільної діяльності з ПАТ «Укргазвидобування» заявив і директор ТОВ «Карпатигаз» Борис Синюк.

Ринок чекає змін

Не райдужні оцінки на цей рік і в голови правління державного підприємства «Укргазвидобування» Сергія Костюка: «Видобуток газу не вдасться втримати на рівні 2014 року. Він знижуватиметься. Питання в тому, наскільки». За його прогнозами, зниження може сягнути 600 мільйонів кубометрів і становитиме 14,7 мільярда кубів. А все через втрату компанією кількох родовищ на сході, зокрема на Луганщині, й збиткову ціну на газ. Її держава не змінює вже п’ять років, і компанія змушена реалізувати за нею газ «Нафтогазу». За оцінками Костюка, ціну треба підняти утричі, щоб компанія вийшла з кризи і почала нарощувати виробництво. І це за умови, якщо не буде подальшої девальвації гривні, уточнив він, і якщо згідно з новими законодавчими ініціативами ренту на видобуток не буде піднято з 20 до 70% і для державного підприємства. 

На думку енергетичного експерта члена колегії Держагентства з питань енергозбереження та енергоефективності Марії Яковлєвої, врятувати ситуацію можна, лише створивши рівні для всіх правила гри і продавши 143 ліцензії Укргазвидобування на видобуток газу на відкритих аукціонах. Перше, за її оцінками, дасть 33 мільярди гривень замість 22. А друге — до 400 мільярдів гривень інвестицій і мільярдні рентні платежі. 

«У 2014-му Укргазвидобування видобуло близько 13 мільярдів кубів газу і сплатило 1 мільярд гривень платежів, тоді як приватні компанії всі разом добувають 5 мільярдів кубів і сплачують 18 мільярдів гривень. Маючи рентні преференції, держкомпанія не збільшує, а зменшує видобуток», — аргументувала вона свою позицію.

Думки у залі щодо цього розійшлись і викликали жваві суперечки.  Щодо реформ у нафтогазовидобувній галузі, то тут без суперечок. Депутати, науковці та учасники ринку зійшлись на тому, що треба звести нанівець держмонополію на видобуток газу, дати поштовх для інвестицій у розвиток галузі, лібералізувати внутрішній ринок газу та інтегрувати його у європейський газовий ринок. Це дасть нам більше маневрів, щоб завтра не опинитись у нових енергокайданах. Адже втрата навіть 20—30% видобутку буде критичною для України з огляду на її економічну ситуацію.