Медики кажуть, що свинина, якщо дотримуватися всіх правил її помірного споживання, корисна, а, наприклад, при високих фізичних навантаженнях просто незамінна для відновлення сил. І хоча це м’ясо наш організм трохи важче засвоює порівняно з іншими видами, воно випереджає їх за вмістом поживних речовин і вітамінів, які корисні, зокрема для мозку, нервової системи. І сало корисне. Його незамінні жирні кислоти потрібні для роботи серцевого м’яза, печінки, очищення судин.

Водночас українці з кожним роком менше споживають свинини. За даними Асоціації «Свинарі України», наприкінці 1980-х років наша країна споживала 1,6 мільйона тонн цього продукту. Найвищий показник за новітньої історії України — 990 тисяч тонн свинини — досягнуто у 2013-му, коли майже вийшли на річну норму свинини на душу населення — 30 кілограмів. Але вже за два наступних роки споживання зменшилося на понад 20% і торік становило 775 тисяч тонн, або менше ніж 20 кілограмів на кожного українця.

Очевидно, не варто розписувати, чому споживання падає і люди здебільшого шукають дешевші варіанти — серед них курятина, субпродукти. Але є й ті, хто не хоче відмовлятися від споживання свинини. Та її виробники застерігають: на сучасному етапі виникла загроза виробництву.

Майже досягнувши у 2013 році річної норми свинини на душу населення — 30 кілограмів, за два наступних роки показник впав до менш ніж 20 кілограмів. Фото Світлани СКРЯБІНОЇ

Поки що на плаву

«Торік галузь свинарства утрималася на плаву завдяки рекордному експорту свинини — 37 тисяч тонн (найбільше в новітній історії України). Це офіційний експорт. Ще 18 тисяч ввезено на територію ВЕЗ «Крим», але звідти частина транзитом пішла до Росії, яка й була головним споживачем цього товару — понад 96% потрапило на її ринок. Зовсім малі обсяги надходили в Грузію, Вірменію, Молдову», — повідомив журналістам президент Асоціації «Свинарі України» Артур Лоза.

2015 рік він характеризує позитивним знаком, але виключно для сільгосппідприємств. Подорожчання кормів, зниження купівельної спроможності населення спричинило зменшення поголів’я тварин у сегменті домогосподарств. За даними експерта, на 1 січня поточного року поголів’я становило майже 7,1 мільйона голів, з яких у сільгосппідприємствах 3,7 мільйона, решта — в домогосподарствах, де й відбулося падіння на 7%. Останні значно знизили обсяги реалізації — майже на 10%, тоді як підприємства мали певний плюс на рівні 3,5%.

«Цього року матимемо іншу картину, — прогнозує президент асоціації. — Споживчий попит не поновлюється, комуналка ще знизила купівельну спроможність. Плюс минулий рік означився ще одним рекордом, але вже зі знаком мінус — спалахами африканської чуми свиней. І хоча здебільшого підприємства, які мають високий рівень біобезпеки, ця біда майже не торкнулася (в основному спалахи зафіксовано в дикій природі, домогосподарствах, невеликих фермерських господарствах), це спричиняє певний тиск на підприємства. На тих, хто в зоні спостереження, накладають певні обмеження, що ускладнює ведення бізнесу. Негативно вплине на галузь і нововведення в фіскальній сфері (коригування спецрежиму ПДВ: пільгу відбирають, натомість нічого не пропонують аграріям, наприклад, доречним і рятівним було б пільгове кредитування), а також російське ембарго на українські продукти».  

Як уточнив Артур Лоза, у світі обсяг торгівлі свининою 6—7 мільйонів тонн, і споживання щороку зростає, тож є за що поборотися. Водночас європейці другі у світі експортери за обсягами, серед найбільших імпортерів — Японія, Китай, РФ, країни азійського регіону, як перспективний напрям імовірні африканські країни. «Свинарі, маючи привабливі ціни на внутрішньому ринку, не квапилися диверсифікувати ринки, але ситуація спонукає до активних дій. Зараз тільки-но починаємо рухатися в цьому напрямі (хоча маємо проблеми з ідентифікацією тварин, умовами забою) і вбачаємо перспективи на азійських та африканських ринках, куди простіша процедура виходу. Плануємо зустрічі з китайцями, щоб розуміти вимоги і стандарти. Співпрацюватимемо й з ветеринарною службою, аби в Україні з’явилася можливість виокремлювати регіони або господарства, які вільні від африканської чуми, щоб мати змогу звідти постачати свинину», — підкреслив експерт.

Рятуйте робочі місця

Нині, за даними центру зайнятості, в країні на одне робоче місце вже претендують 19 осіб, і це найбільший показник із 2000 року. Хоч галузь свинарства порівняно невелика в сегменті економіки, проте вона теж дає роботу українцям. Одне робоче місце в галузі свинарства створює додаткові робочі місця і в переробній галузі, і у виробництві кормів тощо.

І, як констатує керівник відділу свинарства ПП «Аграрна компанія 2004» Олександр Вахнован, нині великі переробники, які працювали саме на російський ринок і вийшли з внутрішнього, тепер заходять назад. «А щоб зайти в мережі й зацікавити покупців, вони знижують ціни. І влада має допомогти у врегулюванні цієї ситуації», — переконаний фахівець.

Демпінг, звісно, не може позитивно позначитися на інших переробниках і безпосередньо виробниках, яким переробники теж зменшують ціну. Якщо так триватиме, то експерти попереджають: виробничі підприємства, які за рівнем ефективності відповідають світовим стандартам і можуть виробляти конкурентну свинину хоча б у нуль, не згортатимуть виробництво, бо хочуть працювати в Україні. Вони переживуть цей нуль, звісно, якщо процес не затягнеться,  і за більш сприятливих умов на ринку знову почнуть заробляти, інвестувати в розвиток. Інші ж одразу прийматимуть для себе радикальні рішення. Селяни втрачатимуть заробітки, місцеві бюджети — кошти.   

Відомо, що виробництво м’яса визначається циклічністю. «Щотижня виробник має продати певну кількість поголів’я. Цим нам викручують руки і диктують ціни. Нині за кілограм живої свинини переробники правлять майже 25 гривень, причому кормова собівартість у ній — 70%, а це — 19 гривень. Решта 30% — зарплата, медикаменти, інші затрати. Тож деякі підприємства працюють майже в нуль, деякі вже йдуть у мінус.  А на полицях ціна м’яса зростає у 2—2,5 раза від ціни живої ваги», — уточнює Олександр Вахнован. 

Але регулювання цін в асоціації свинарів не підтримують. Експерти наводять приклад регулювання ціни на цукор і кажуть про неефективну дію, адже в державі немає механізму перегляду ціни, і не скоро він з’явиться. Вона  рік у рік та сама, а такого не повинно бути.

  Тож потрібні інші заходи. «УК» поцікавився, чи може Антимонопольний комітет якось вплинути на мережі. Як зауважує керуючий партнер юридичної компанії «ОМП» Микола Орлов, АМКУ проводив гучне розслідування щодо великих мереж, але воно закінчилося фактично нічим — на всіх наклали 200 мільйонів гривень штрафу, і то не факт, що хтось сплачував.

«Виробник, переробник, продавець між собою ніколи не домовляться. А ще багато мереж нині відкривають свої м’ясні забійні цехи. Насправді може бути ситуація, коли мережі частково усунуть переробників. Купувати і розділяти туші вони можуть і самі. Та  на ціні це не позначиться. Але є таки монополізація ринку роздрібного продажу. І мережі досить  сильно душать усіх. І не тільки свинарів. Були гучні скандали з кондитерами, виробниками курятини, які й почали відкривати невеликі крамниці як один із видів диверсифікації збуту. І АМКУ ці непорозуміння мав би розслідувати. Але в нього є проблеми з кваліфікацією фахівців. І такі проблеми в нас будуть доти, доки держслужбовці не отримуватимуть гідну зарплату. Натомість опоненти АМКУ мають змогу найняти хороших юристів», — резюмує він.

Від редакції.Отож ризик того, що наші переробники можуть перейти від закупівлі вітчизняної сировини до імпортної, існує. Через падіння гривні, кажуть експерти, ціна за кілограм свинини у живій вазі в Європі практично така сама, як в Україні. І це поки що оберігає нас від серйозних обсягів постачання свинини з-за кордону. Але якщо поголів’я у нас і надалі зменшуватиметься, то на кінець літа — початок осені вони прогнозують дефіцит на ринку. А це підніматиме ціни на живець, що може спровокувати збільшення імпорту. Звісно, сировину можна й завозити, але свинарі дають роботу людям, іншим галузям, сплачують податки у бюджет. Тож невже держава залишить їх із проблемами сам на сам без жодної підтримки?