Віце-прем’єр-міністр — міністр регіонального розвитку, будівництва та житлово-комунального господарства Геннадій Зубко взявся першим підбивати підсумки річної роботи. Загалом економічний блок представляли в Клубі Кабміну міністр фінансів Наталія Яресько, міністр економічного розвитку і торгівлі Айварас Абромавичус, міністр інфраструктури Андрій Пивоварський, міністр аграрної політики та продовольства Олексій Павленко, міністр енергетики та вугільної промисловості Володимир Демчишин і т. в. о. міністра екології та природних ресурсів Сергій Курикін.

Геннадій Зубко запевнив, що бюджетна децентралізація дала змогу зібрати 24 мільярди гривень для кошторисів місцевих громад. «Нині місцеве самоврядування має самостійний бюджет розвитку. Громади чітко планують своє життя», — заявив урядовець.

Йдеться про 159 територіальних громад (1,5 мільйона українців — жителів сіл і селищ), які тепер мають власні органи місцевого самоврядування, а з 1 січня напряму працюватимуть з Державним казначейством.

Позитивний сигнал — надання 2,9 мільярда гривень на інвестиційні проекти в регіонах. Змінила курс роботи Державна архітектурно-будівельна інспекція, оновлено й управління земельними ресурсами. У межах впровадження програми енергоефективності зменшено споживання природного газу на 19%. За рік 68 тисяч родин отримали «теплі кредити» та компенсацію тіла кредиту 70%. Мінрегіон сподівається, що в 2016 році рівень оснащення багатоквартирних будинків побудинковими лічильниками тепла зросте до 75%.

Наша головна перемога — вихід із чорного кола рецесії. Так вважає міністр фінансів України Наталія Яресько. «Аби припинити страшенну девальвацію нацвалюти, нашу країну активно підтримували фінансові партнери. Так, упродовж чотирьох років ми отримаємо близько 40 мільярдів доларів кредитів, включно з позиками МВФ — 17 мільярдів доларів», — зазначала вона.

За словами міністра, успішно проводиться реструктуризація зовнішнього боргу держави — 3 мільярди доларів було списано, на 2,8 мільярда доларів партнери перенесли виплати. «Найважливіше в цьому — Україну оминув дефолт. Також треба сказати про успішність зменшення дефіциту держбюджету. Якщо на початку роботи нинішнього складу уряду він становив 10,1% ВВП, то у 2016 році цей показник буде зменшено до 0%», — констатувала Наталія Яресько. На її думку, уряд успішно виконує програму субсидіювання житлово-комунальних послуг, втілює в життя фіскальну децентралізацію (реальний обсяг грошової маси від стягнення податків, які залишаються на місцях, зріс на 42,5%), бореться із корупцією (проведення прозорих державних тендерів, реформа держфінансів, монетарна політика).

За рік, що минає, ми досягли певного макроекономічного спокою, вважає міністр економічного розвитку і торгівлі Айварас Абромавичус. «12 місяців тому система держзакупівель була суцільно корупційною. Нині цей негативний прояв фактично подолано, і щорічний ефект для України становить 50 мільярдів доларів. Великим досягненням свого міністерства вважаю проведення масштабної дерегуляції бізнесу — скасовано 40 дозвільних документів, скорочено час на реєстрацію нових компаній», — зазначає він. І додає, що триває робота щодо підготовки до приватизації неефективних держпідприємств, що дасть великий поштовх до залучення прямих іноземних інвестицій. Серед інших здобутків — велика допомога українським підприємствам у пошуках нових ринків збуту у світі та продуктивна реклама потенціалу України на міжнародних економічних форумах у США та Європі.

А, за словами міністра аграрної політики та продовольства Олексія  Павленка, попри воєнну агресію на сході та фінансову нестабільність, цьогоріч аграрії зібрали майже 61 мільйон тонн зернових, з яких експортовано 35 мільйонів.  Загалом за 11 місяців продано у  190 країн світу українського продовольства на майже 13 мільярдів доларів США. Тим самим АПК забезпечив країні найвище позитивне сальдо — 8,8 мільярда доларів. Частку експорту в РФ зменшено до 2%. Натомість відкрито 9 нових ринків для понад 90 підприємств м'ясо-молочної групи та ринок ЄС для 238 підприємств.

Крім того, за рік вдалося скасувати 42 дозвільні процедури, запровадити в 4-х областях аграрні розписки, спростити логістику й торгівлю,  розробити і затвердити єдину комплексну програму розвитку агросектору до 2020 року та ще чимало законопроектів, провести перевірку аудиторами великої четвірки держпідприємств тощо. Як наслідок, за висновками Transparency International, уже маємо значні зрушення в боротьбі з корупцією та виведенням з тіні грошових потоків. Лише за 9 місяців збільшено капінвестиції в АПК на 18,1% — до 17,2 мільярда доларів. При цьому інтерес до агросектору не зменшуватиметься й надалі. Очікується, що до 2020 року обсяги виробництва зернових збільшаться до 100 мільйонів тонн, а експорт — до 70 мільйонів тонн, або 20 мільярдів доларів.

Міністр інфраструктури Андрій Пивоварський розпочав з найсуттєвішої зміни в галузі — з 1 грудня працює нова корпоратизована Укрзалізниця. Він зауважив, що на початку року їй бракувало грошей навіть на паливо, підприємства працювали два дні на тиждень, але з третього кварталу повернулася п’ятиденка, всі ремонтні підприємства стовідсотково завантажені на 2015-й і 2016 роки, 1 мільярд власних коштів УЗ пішли на капітальні інвестиції. А ще галузь стає конкурентною. В портах на оформлення вантажів тепер витрачається лише 15—20 хвилин, мільярди інвестиційних доларів «придивляються» до портової інфраструктури. Стартувало реформування Укрпошти та Укравтодору. Щоб зберегти автодороги, міністерство заборонило рух вантажівок масою понад 40 тонн. У планах на наступний рік — запровадження автоматизованого вагового контролю на автошляхах. У міністерстві дуже сподіваються на ухвалення законопроектів, серед яких: про дорожній фонд, передачу місцевих доріг з фінансуванням та технікою, про внутрішній і водний транспорт. Завдяки останньому значна частина вантажів піде на воду, увіллються інвестиції і в річкову інфраструктуру.

У своєму звіті міністр енергетики та вугільної промисловості Володимир Демчишин акцентував на стабілізації енергосистеми та диверсифікації постачання енергоносіїв. За його словами, такі альтернативи, як реверс газу з Європи, постачання американського ядерного палива, імпорт африканського вугілля, дали змогу Україні успішніше вести переговори з російським газовим гігантом щодо зменшення ціни на блакитне паливо. Причому наша країна зіскакує з російської газової голки: торік ми купили 14 мільярдів кубів блакитного палива, цьогоріч — лише 6 мільярдів. Ще міністр зазначає: зважаючи на те, що НАК «Нафтогаз» вже не монополіст, вдалося на 10% здешевити газ і для промисловості. Міністерство виокремило ефективні шахти, які підтримуватиме держава. А щоб закриття неперспективних було безболісним, разом з Мінсоцполітики розробило програму, яка згладить цей процес для шахтарів. Володимир Демчишин переконаний, що енергонезалежність України уможливить розвиток власного видобутку, тому міністерство й далі йтиме шляхом дерегуляції, розробок цікавих проектів для закордонних інвесторів, без допомоги яких держава не обійдеться.

Т. в. о. міністра екології та природних ресурсів Сергій Курикін заявив, що його відомство керувалося двома документами: Основоположними засадами державної екологічної політики та Національним планом дій. У першому — 20 європейських директив про стан довкілля. Водночас розроблено й нову редакцію стратегії розвитку та захисту довкілля до 2030 року.

Міністерство активно розвиває й міжнародні зв’язки. Розпочато природоохоронну співпрацю з Угорщиною. На часі — співробітництво з Латвією. До ратифікації готова й угода про надання гранту 14 мільйонів євро від Німеччини на підтримку об’єктів природно-заповідного фонду.

Від ЄБРР отримано 350 мільйонів євро на будівництво безпечного конфайнменту на ЧАЕС і сховища відпрацьованого ядерного палива, а від країн-донорів Чорнобильського фонду «Укриття» — 190 мільйонів євро. На наступний рік міністр анонсував роботу над створенням Чорнобильського радіаційно-екологічного біосферного заповідника на території 226 тисяч гектарів. 

Матеріал підготували Катерина МАЦЕГОРА, Олег ГРОМОВ,
Галина ІЩЕНКО, Оксана МАЛОЛЄТКОВА,
«Урядовий кур’єр»