ТРЕНД

Кіберспорт найближчим часом може потіснити традиційні ігри
 

Ще 20 років тому можливість отримувати будь-яку інформацію, не встаючи з-за столу з комп’ютером, видавалася чимось фантастичним. Сьогодні це звичайна справа. Тож не дивно, що повна комп’ютеризація внесла свої корективи в буденне життя і посприяла появі нових, нечуваних раніше занять, серед яких — кіберспорт.

«Урядовий кур’єр» з’ясовував, чи може кіберспорт бути зарахований до переліку Олімпійських ігор і конкурувати, приміром, з шахами чи покером.

Всі в інтерактив?

Пам’ятаєте легендарну цитату з кінострічки «Москва сльозам не вірить» про те, що через 20 років не буде нічого: ні книжок, ні театру, лише суцільне телебачення. Як показав час, герої фільму дещо перебільшували, бо книжки й досі читають. Мені здається, вони будуть і через 20—30 років, але змінять свій зовнішній вигляд. Власне, вже сьогодні більшість читачів віддають перевагу електронним книжкам.

Подібні трансформації зачеплять не лише книжки, а й інші сфери життя. Не обминуть і тих же видів спорту. Звісно, є змагання, які прийшли до нас із стародавніх часів, проте є і такі, яких не було й не могло бути. Нині, приміром, з кіберспорту проводять змагання по всьому світу.

То що ж таке кіберспорт? Загалом це змагання з комп’ютерних ігор. Історія цього виду спорту розпочалася з гри Doom ІІ, в яку змагалися через локальну мережу. Розвивався цей спорт доволі швидко, і вже в 1997 році в США з’явилася перша ліга кіберспортсменів — Cyberathlete Professional League. Розпочалися змагання, найбільш значущий серед яких World Cyber Games, організований нарівні з Олімпійськими іграми. Вперше WCG проводилися в Південній Кореї.

Також проходить багато напівпрофесійних змагань, які організовують у форматі онлайн-кубків. Існує чимало організацій, які на добровільних засадах проводять турніри он-лайн і оф-лайн з різних найбільш відомих і популярних дисциплін (видів ігор). Здебільшого такі турніри організовують компанії-виробники комп’ютерної техніки і розробники iгор.

— Нині можемо говорити про те, що кіберспорт — це глобальний феномен, який через 3—6 років лідируватиме за популярністю серед інших видів змагань, — упевнений генеральний директор професійної кіберспортивної команди Natus Vincere Олександр Кохановський. — Діти гратимуть спочатку в комп’ютерні ігри, а коли підростуть — у кіберспортивні. Сьогодні людей, які читають книжки, менше, ніж кілька років тому. Більшість віддає перевагу телевізору, який за коротший час надасть значно більше інформації. Людям потрібен інтерактив, і від цього нікуди не подінемось.

Їх не беруть  у геймери

В Україні цей молодий вид спорту лише завойовує прихильників. Тому професійних команд, а тим паче організацій мало. Приміром, у нас така лише одна, однак до її складу входять гравці з різних міст: Києва, Дніпропетровська, Харкова, Львова. Незважаючи на свою молодість, гравці вже можуть похизуватися перемогами на найбільших і популярних свiтових турнiрах: World Cyber Games, Electronic Sports World Cup та Intel Extreme Masters.

Сьогодні професійні гравці на змаганнях виграють по $1 млн. Тож вони на практиці доводять, що кіберспорт може бути олімпійським видом ігор. Оскільки цьому виду діяльності властиві риси спорту: фізична й інтелектуальна активність. Адже щоб брати участь у турнірах, потрібно мати не лише, як кажуть, «швидкий» розум, а й бути фізично витривалою людиною. На турнірах геймеру (саме так іменують учасників турнірів) потрібно протягом дня відіграти кілька ігор. Як показує досвід переможців, ті, хто не забуває про спортзал і здоровий спосіб життя, виграють турніри значно частіше.

Більшість професійних гравців — молоді хлопці віком від 18 до 25 років, переважно з вищою освітою. Проте професіонали переконують: наявність диплома — не головне, адже навчити майстерності гри в Україні поки що ніде не можна. Працювати і професійно грати майже нікому не вдається, адже тренуватися потрібно щодня мінімум чотири години.

— Не варто думати, що після закінчення кіберспортивної кар’єри гравець залишається, як кажуть, ні з чим, — розповідає Олександр Кохановський. — Потім він може представляти інтереси відомих торговельних марок. Упевнений, що геймери можуть бути викладачами у вишах. У Данії вже відкрили перший факультет, де вчать на професійних геймерів.

— Шкода, що багато хто не розуміє: за кіберспортом майбутнє, — непокоїться Олександр Кохановський. — Адже невдовзі цей вид спорту за рівнем популярності конкуруватиме навіть із футболом. Оскільки для того, щоб стати геймером, не потрібно витрачатися на обладнання: для початківця достатньо лише комп’ютера і виходу у Всесвітню мережу.

Проте майстер спорту з фехтування Дмитро Брискін не погоджується з тим, що такий віртуальний вид спорту зможе зайняти гідне місце в переліку Олімпійських ігор. Головний його аргумент: хоч якою була б комп’ютерна гра, вона — лише гра, не спорт. Тут немає, скажімо, складової для поліпшення здоров’я, яка типова для більшості видів спорту.

Тож комусь до вподоби класичні види спорту, комусь — сучасні. Як кажуть, у кожного своя правда…

ТОЧКА ЗОРУ

Інна КОНОНОВА, 
психолог:

— Передусім варто звернути увагу на те, що хобі від залежності відрізняється ступенем втягнення. Хобі займаються, щоб урізноманітнити життя, в якому є місце і час для родини, кар’єри, подорожей і багато чого. Залежність забирає весь час і витісняє інші інтереси. Проте залежна людина ніколи не зізнається в тому, що це проблема, і до останнього стверджуватиме: все під контролем. Проте це не так. Її, наприклад, дедалі більше затягують комп’ютерні ігри…

Також залежні люди дуже агресивно ставляться до спроб відволікти їх чи навіть поговорити на тему залежності. Щоб продовжувати грати, вони брешуть без жодних докорів сумління. Водночас казати, що людина має залежність лише на підставі того, що вона професійно грає в кіберігри, — не можна, адже це може бути справді лише хобі.

Проте, на мою думку, не варто зараховувати кіберігри до спортивних. Хоч, з іншого боку, враховуючи деякі формальні ознаки, їх можна назвати спортом, але за самою суттю — ні. Адже, подібно до цього, спортсменами можна називати й тих, хто грає в рулетку чи протягом доби «сидить» за гральним автоматом.

Насамкінець радила б заповнювати життя рівномірно різними видами діяльності і захоплень, щоб у ньому був не тільки вузький перелік навичок, а й розвивалися інші аспекти особистості, в тому числі — гармонійні стосунки, творчість, духовність. 

По матеріалам: Esportbetting.ru