Підготовка до опалювального сезону відбувається згідно із планом. Середній показник готовності об’єктів житлового фонду вже становить 72%, теплових мереж — 74%. Активно відновлюється пошкоджена інфраструктура. Україна вже накопичила 12,6 мільярда кубометрів газу та 1,89 мільйона тонн вугілля. Ці дані Міністерства розвитку громад та територій прозвучали на селекторній нараді з керівниками областей під головуванням Прем’єр-міністра Дениса Шмигаля. Обговорювали підготовку до сталого проходження осінньо-зимового періоду 2022—2023 років і підготовку закладів освіти до нового навчального року.

Очільник уряду зауважив, що Україна, як і Європа, готується до найскладнішого опалювального сезону. Він доручив обласним адміністраціям спільно з органами місцевого самоврядування забезпечити створення резервних запасів матеріалів, обладнання та палива.

Прем’єр наголосив на важливості забезпечення достатньої кількості не лише газу й вугілля, а й альтернативних видів палива, зокрема деревини.

Було оприлюднено інформацію Міністерства захисту довкілля та природних ресурсів про те, що всі лісгоспи мають відповідні плани і нині держава має змогу заготовити 2,3 мільйона кубометрів деревини.

Денис Шмигаль нагадав, що у Європейському Союзі узгоджено добровільне зменшення споживання енергоресурсів на 15%.

«Європа реагує на енергетичні виклики, складність проходження опалювального сезону у зв’язку з війною в Україні та кризою, яку спричиняє росія. Україна має запропонувати свою відповідь на виклики, з якими ми зіткнемося протягом осінньо-зимового періоду», — цитує слова очільника уряду департамент комунікацій Секретаріату Кабінету Міністрів.

Міністр розвитку громад та територій Олексій Чернишов повідомив про реалізацію заходів, спрямованих на зменшення споживання енергоресурсів в Україні. Ідеться про переведення теплогенеруючих підприємств на альтернативні види енергії, побутову термомодернізацію, реалізацію програм Фонду енергоефективності.

За даними Мінрегіону, області надали комплексні плани оперативного реагування у кризових ситуаціях, що можуть виникнути під час проходження осінньо-зимового періоду.

Під час обговорення на селекторній нараді питання підготовки закладів освіти до початку нового навчального року йшлося про навчання у змішаному форматі.

«З 1 вересня маємо запровадити змішану форму навчання, щоб учні й студенти, які хочуть вчитися очно у школах і вишах, отримали таку можливість. І щоб батьки й діти, які непокояться за свою безпеку, отримали змогу здобувати якісну освіту онлайн», — заявив Прем’єр-міністр.

Денис Шмигаль зауважив, що відсоток батьків, які підтримують очне навчання дітей, поступово зростає зокрема через облаштування сховищ та підвищення рівня безпеки.

Міністр освіти і науки Сергій Шкарлет поінформував, що вже визначено майже 26 тисяч освітніх закладів, які готуються до початку освітнього процесу у змішаному форматі.

За даними МОН, станом на 15 серпня укриттями забезпечено приблизно 41% об’єктів. Триває реалізація програми «Безпечна школа» щодо облаштування укриттів у відносно безпечних регіонах за підтримки донорів. Так, фонд UNICEF допоміг обладнати 73 школи в різних регіонах України. Спільно з Міністерством цифрової трансформації втілюють проєкт «Wi-Fi в укриттях». Таким зв’язком уже обладнано майже 600 шкіл.

Очільник уряду доручив Міністерству внутрішніх справ, Державній службі з надзвичайних ситуацій, обласним військовим адміністраціям забезпечити контроль за дотриманням вимог законодавства суб’єктами господарювання, на балансі яких перебувають укриття й захисні споруди. МОН і ОВА мають до 29 серпня поінформувати Кабмін про обстеження закладів освіти на предмет готовності фонду захисних споруд, що їх можна використовувати як укриття для учасників освітнього процесу.

На селекторній нараді прозвучала інформація, що МВС особливу увагу надає підготовці учнів до дій під час повітряної тривоги та евакуації. ДСНС розпочала програму тренінгів з підвищення рівня цивільної безпеки — працівників закріплять за кожною школою. МВС та МОН запровадили так звані класи безпеки, спрямовані на вивчення основ цивільного захисту та безпеки життєдіяльності.

Такі навички у навчальному році школярі здобуватимуть посилено як відповідь на виклики, що виникли через повномасштабну збройну агресію росії проти України. Згідно з оновленою МОН навчальною програмою предмета «Захист України», доповнено теми розділів з вогневої підготовки, домедичної допомоги, посилено військово-патріотичну складову. А у програму предмета «Основи здоров’я» додано питання, пов’язані з ризиками воєнного часу, зокрема сигнали оповіщення населення, дії під час повітряної тривоги та обстрілу, надійне і ненадійне укриття, протимінний захист і поводження з вибухонебезпечними й незнайомими предметами, психологічна самодопомога.

Наталя ПИСАНА
для «Урядового кур’єра»