«Колись українці приїхали в Канаду, навчили кооперації, а тепер через роки ми їх навчаємо»; «Коли я приїхав сюди п’ять років тому, то побачив, що розвиток сільського господарства в Україні перебуває на тому рівні, де була Канада у 50-х роках минулого століття», — такі слова пролунали від закордонних гостей на міжнародній конференції «Підвищення доходів сільського населення шляхом розвитку малих сімейних ферм, об’єднаних у кооперативи. Економічна ефективність сімейних ферм — запорука розвитку аграрного сектору України».
Нещодавно вона відбулася на Дніпропетровщині завдяки Міжнародному благодійному фонду «Добробут громад» за підтримки Міністерства аграрної політики та продовольства України, ДОО СОК «Господар», дніпропетровських ОДА та обласної ради, компанії «Данон Україна» та Дніпропетровської сільськогосподарської консультаційної служби.
Проте останніми роками Україна зробила багато кроків уперед у розвитку сільської кооперації — насамперед завдяки допомозі міжнародних благодійних організацій, їхній співпраці з бізнесом та місцевими органами влади. Яскравий приклад — Дніпропетровщина, де ще п’ять років тому «нічого не було», а тепер активно розбудовують сільські обслуговуючі кооперативи (СОКи). Придніпровський край може похвалитися першою і єдиною в Україні кооперативною навчальною молочною фермою, а також унікальною сімейною демонстраційною фермою родини Куриленків, аналогів якій нема в нашій країні.
Безкоштовні тренінги і доступне мікрокредитування
Навчальну ферму СП «Молочарське» побудували в селі Олександрівка Покровського району Дніпропетровської області завдяки залученню соціальних інвестицій. Партнери проекту — благодійні організації «Добробут громад», SOCODEVI, Дніпропетровська обласна громадська організація «Сільськогосподарська консультаційна служба», компанія «Данон Україна», Фонд «Данон Екосистем», «Хейфер Інтернешнл» і Канадська агенція міжнародного розвитку. Як частину проекту «Кооперативна навчальна ферма та послуги» створено Дніпропетровське обласне об’єднання сільськогосподарських обслуговуючих кооперативів «Господар», у складі якого 8 СОКів. Для створення навчальної ферми це об’єднання заснувало СП «Молочарське». Уже функціонує перша черга, розрахована на 60 корів, діє тренінговий центр. Нині «Молочарське», де все механізовано, дає близько 1,5 тонни молока екстра-класу в день. У планах — будівництво другої черги на 60 голів, організація підрозділу з вирощування нетелей. У тренінговому центрі кооператорів безплатно навчають молочному скотарству й розбудові малих сімейних ферм.
Посередники вже зайві
До речі, для бажаючих створити домашню міні-ферму проектом передбачено програму пільгового мікрокредитування. Об’єднання «Господар» має 12 пунктів прийому молока в трьох районах області, куди надходить близько 15 тонн якісного молока щоденно. Надій на одну корову в середньому становить 7500 кг, жирність молока — 3,8%.
У середньому до чотирьох тонн молока з цих 15-ти поставляє щодня СОК «Добробут Андріївки». Нині в кооперативі 158 осіб, які обслуговують 25 високопродуктивних нетелей, 15 свиноматок. Працюють у ньому мобільні пункти і танкери з охолодження та заготовки молока, лабораторне обладнання, молоковоз, пункт штучного запліднення тощо. За якістю молока ретельно стежать на всіх етапах виробництва, продукцію поставляють на завод «Данон Україна».
«Спершу люди з недовірою ставилися до створення кооперативу: думали, що це, як колись — колгоспи, — розповідає голова сільської ради с. Андріївка Ольга Кримова. — Ми виграли проект з придбання нетелей за принципом передачі дару. Придбали 30 нетелей. Спочатку люди не хотіли їх брати, а тепер — черга. Якість продукції перевіряємо за п’ятьма показниками. Тих, хто раніше недобросовісно ставився до цього питання, привчили до якісного молока».
А ось усілякі посередники не перевіряють якість зданої продукції. Тепер по селу їздять шість їхніх молоковозів. Але потроху кооператив витісняє посередників. Адже і ціну за літр зданого молока дає більшу, і видає бонуси за якість, доплачує за жирність, а завод доплачує кооперативу за транспортні витрати на збір молока.
Тож потихеньку селяни починають відчувати переваги кооперативного руху. Тим більше, що кооперативи несуть на селі й соціальну функцію. Звісно, насамперед — це робочі місця. Але й для розвитку села гуртом можна дещо зробити. Наприклад, «Добробут Андріївки» відкрив перший в Україні кооперативний тренажерний клуб.
Життя показує, що в поєднанні з кооперацією сімейні ферми зберігають село. Великі ж агрохолдинги навпаки — забирають сільську територію, і села зникають. Але селяни, як правило, не знають, з чого починати, де взяти гроші і техніку, як побудувати відносини з молокопереробниками. У всіх цих питаннях, окрім міжнародних донорських організацій, має допомагати і держава. Проте мусить бути й ініціатива знизу. Підтримка держави плюс певний внесок людей і дадуть позитивний результат.
Міжнародний досвід надихає
То що може зробити держава для розвитку сільської кооперації? Тут є показовими приклади Парагваю та Грузії. Представники сільської кооперації Парагваю на конференції розповіли про успішний розвиток кооперативного бізнесу в своїй країні, де вдалося всього за десятиріччя подолати ту відстань у 60 років, яка нині відділяє Україну від Канади. Досвід Парагваю показує, що навіть в умовах низького рівня економіки держави та відсутності адекватного регулювання діяльності кооперативів владою вони можуть успішно розвиватися і конкурувати на міжнародних ринках.
У Грузії ж до 2012 року не було кооперативних об’єднань, а нині в цій країні діє потужна державна підтримка розвитку сільських кооперативів: у 2013 році прийнято цільову державну програму і навіть створено Агенцію сільськогосподарських кооперативів. Після отримання статусу кооперативу господарство звільняють від податків (до 2017 року), щоб використовувати кошти на розвиток.
Як розповіла заступник директора Агенції з розвитку сільськогосподарських кооперативів Грузії Ана Сабакхтарішвілі, стратегію і план дій у цьому напрямі її країна узгоджує з Єврокомісією. Агенція тісно співпрацює з європейською програмою розвитку ENPARD, за якою Грузія отримала 40 мільйонів євро. Із 2015-го до 2030 року в країні запрацюють нові програми з розвитку кооперації, тож очікують суттєвого збільшення бюджетів. Для того, щоб і Україна брала участь у програмі ENPARD, держава повинна визнати у співпраці з ЄС аграрну галузь пріоритетною.
На думку гостей із Канади, нині в Україні дуже важко знайти кооперативи, які ведуть справжню економічну діяльність. «Концептуально кооперативи розглядають як щось більш соціальне, ніж економічне, — кажуть канадці. — Амбіцій створювати ефективні потужні підприємства недостатньо. Хоча в Україні є економічний потенціал, хороші можливості, і це треба людям усвідомлювати».
ПРЯМА МОВА
«Потрібні моделі, що стимулюють об’єднання»
Віктор ТЕРЕС,
президент МБФ «Добробут громад»:
— Європейський і канадський приклади показують, що фермерська форма господарювання, яка базується на сімейних традиціях, дає змогу досягти найвищих продуктивності, гнучкості й сталого розвитку шляхом збереження довкілля. В Україні треба придумати моделі, які б стимулювали об’єднання. І коли люди побачать вигоду в кооперації, в тому, що додана вартість замикається на самих же виробниках, без посередників, вони зможуть і самі впоратися. Переробка молока і повернення доданої вартості безпосередньо виробникам, а не посередникам — це той шлях, який реально допоможе.
«Без допомоги держави не впоратися»
Микола МАЛІК,
заввідділом розвитку підприємництва
і кооперації ННЦ «Інститут аграрної
економіки»:
— За останні два роки держава не виплачує гроші, закладені в програмі на підтримку тваринництва. Торік 22 тисячі корів вирізали, бо їх утримання збиткове. Щороку зникають по 2 тисячі господарств, які утримують 3—4 і більше корів.
Підтримати ці особисті сільські господарства, зупинити цей процес можна за допомогою створення сімейних ферм. Але без додаткових капіталовкладень, без підтримки держави селянам не під силу впоратися з цим. Тому важливо виконувати хоча б ті положення, які означено в програмі розвитку аграрного сектору, зберегти хоча би той статус, який маємо нині.
Щоб процес відбувався постійно, повинна бути державницька ідеологія кооперативів. Кооперація — це як соціальний капітал, це створення структури, яка гуртує громаду, забезпечує виробництво і вирішує соціальні питання.
Ми в Google+