Реформу децентралізації Тернопілля сприйняло чи не найактивніше в нашій країні. Принаймні область — лідер за кількістю створених об’єднаних територіальних громад. Їх 26. Настав час практичних дій, зокрема слід було вирішувати, чи потрібні їм школи, фельдшерсько-акушерські пункти, заклади культури. Упродовж десятиріч, скажімо, галузь культури завжди фінансували за залишковим принципом.

Вогник культури  в селі

Сільські клуби, будинки культури, бібліотеки, музичні та школи естетичного виховання, музеї... Чи збережуть їх громади? Це запитання висіло, мов дамоклів меч. Адже навіть на початку квітня ще не було жодних соціальних нормативів, стандартів, рекомендацій, відповідних документів Мінкультури щодо передачі об’єктів культури. Але, на щастя, громади самі розуміють важливе значення таких закладів.

Начальник управління культури облдержадміністрації Григорій Шергей зізнається, що чи не найбільше хвилювався за школи естетичного виховання. Вони завжди були, так би мовити, дорогим задоволенням. У районі, де було два-три таких заклади, доводилося половину бюджету витрачати на їхнє утримання, а решту — на клуби, інші об’єкти. Ці школи все-таки обійшов процес ліквідації чи скорочення. Щоправда, певні зміни в навчальному плані, наскільки це можливо, зробили задля оптимізації використання коштів.

Не виникає питання про зменшення кількості сільських клубів. Хоч спершу характеристику їм давали негативну: невпорядковані, неавторитетні заклади, працюють здебільшого у півсили. Та всі громади взяли їх на власний баланс — нехай жевріє вогник культури на селі. І якщо донедавна клубники працювали здебільшого на півокладу, то тепер у деяких громадах знайшли для них повну ставку. Є вже приклади й того, що готові прийняти на роботу нинішніх випускників навчальних закладів культури. Молодим фахівцям доведеться в селі житло винаймати, але частину таких витрат громада намагатиметься компенсувати.

До громад уже перейшло 475 об’єктів культури (загалом їх в області понад 1890). З передаванням цих закладів клопотів не виникало. Радше, каже Григорій Шергей, були непорозуміння. Скажімо, в Борщівському районі об’єкти культури передали кільком громадам, а фінансовий ресурс упродовж двох місяців залишався ще в райбюджеті. З березня це питання владнали.

Місцеві заклади культури відчують увагу до себе. Фото Володимира ЗAЇКИ

На умовах співфінансування

Населені пункти Почаїв, Затишшя, Старий Тараж, Комарин нині об’єдналися в одну територіальну громаду. Кажуть, місцеві заклади культури відчули увагу до себе. Лише примарною залишається доля історико-художнього музею. У його фондах, за словами міського голови Василя Бойка, понад 40 тисяч предметів, до того ж багато оригінальних. Є чимало матеріалів, що розповідають про історію, життя Почаєва, талановитих земляків. Лише тут (і ніде більше на Тернопіллі, а може, й у багатьох інших областях) знайдете експозицію «Людина та космос», де виставлені унікальні речі, пов’язані з розвитком космонавтики. Варто назвати спеціальний одяг із шоломом і дихальним апаратом, в якому уродженець Луганщини Володимир Ляхов борознив простори незвіданого, оригінальні засоби зв’язку, сигналізації, а також продовольчі пайки-пакетики двох видів на сніданок, обід і вечерю, дистанційну систему водозабезпечення, гідрокомбінезон, крісло космонавта.

Два роки тому я оглядав зали та експозиції цього закладу культури. Ще тоді чув фразу, що «музей багатющий на експонати, але за браком приміщень не можна розгорнути експозиції як слід». Нині громада не дуже прагне його утримувати. Василь Бойко каже, що цей заклад обслуговує не лише почаївців, а й всю Україну. В його фондах чимало речей та предметів загальнодержавного значення. Це ж прекрасно! Але, схоже, радості від цього в міського очільника не додається. 

Нині заклад працює на умовах співфінансування, тобто половину коштів надає громада, а друга половина мала б надходити з райбюджету. Є бажання передати музей у державну власність, Мінкультури погодило це питання, але Мінфін відреагував негативно. Тож весна вже забуяла, але не у розв’язанні насущної проблеми історико-художнього музею в Почаєві. До слова, це не єдина вже сформована громада в області, де розташовано музей. Скажімо, краєзнавчі є в Шумську, Теребовлі. Тут ці заклади без усіляких веремій узяли на власне фінансування. Григорій Шергей побоюється, що в майбутньому можуть виникнути подібні труднощі з музеями, які мають статус обласних, але розташовані в громадах (таких шість).

Ми звикли, що в районах працювали відділи культури. Чи створюють їх територіальні громади? Наразі не скрізь: десь один відділ перейматиметься одразу справами культури, освіти, молоді та спорту, десь подбали про сектор культури. У Теребовлі залишився-таки відділ культури, який із травня діятиме як юрособа. Теперішній райцентр об’єднався в єдину громаду разом з 24 навколишніми селами. Районний будинок культури, історико-краєзнавчий музей, музшколу, клуби та інші об’єкти тут готові прийняти на власний баланс. Теребовля — побратим польського міста Любомиш. Звісно, українці вивчали, запозичували в колег досвід діяльності тамтешньої громади.

Начальник відділу культури Теребовлянської міської ради Михайло Кузів зазначає, що тепер бюджет міської ради передбачає на галузь стільки коштів, скільки колись на цілий район. Тому закуповують комп’ютери, комплекти музичної та звукопідсилювальної апаратури. Беруться за створення п’яти центрів культури та дозвілля. У селах перший такий відкриють у Ласківцях, а в червні — у Довгому, згодом — у Лошневі та Підгайчиках. Такі структури обслуговуватимуть 4—5 населених пунктів. Передусім подбають про проведення опалення у цих центрах. До їх складу входитимуть бібліотеки.

На базі книгозбірень запрацюють інтернет-центри, де мають встановити не менше шести комп’ютерів, відповідну оргтехніку, а також відкрити зали, щоб можна було не лише заглянути у всесвітню мережу, а й прочитати періодику, книжку; дитячий куточок теж облаштують. Фонди сільських і шкільних бібліотек об’єднають, а розташують їх в одному, звісно, кращому приміщенні. Усі сільські клуби громада бере під власне крило. У Центрі культури та дозвілля працюватимуть понад десятеро фахівців. Згідно із штатним розписом, крім директора, є посади художнього керівника, хореографа, інструкторів, які опікуватимуться клубними закладами, спеціалістів, відповідальних за інтернет-центр, роботу бібліотек.