ЛІКАРНЯНІ КАСИ

Медична допомога - через три місяці

Процес створення муніципальної лікарняної каси в Києві, який почався наприкінці минулого року, пішов з деяким "інформаційним скрипом". По-перше, багатьох стримувала від негайного вступу до МЛК досить незвична процедура набуття членства в лікарняній касі. Адже ми звикли спочатку підійти у визначений офіс, отримати й уважно прочитати договір, у якому чітко прописані як права, так і обов'язки сторін, підписати його, а потім уже платити внески. Але в цьому випадку спочатку треба знайти відділення банку "Київська Русь", почати платити внески, і тільки через три місяці можна отримати членську картку МЛК, та й то поки що не відомо, куди і до кого за нею звертатися.

Столична пенсіонерка Надія Павлівна взагалі не розуміє, що це таке - лікарняна каса. Каже, що такий термін чула і навіть обговорювала з подружками у скверику, де вони люблять мало не щодня збиратися, щоб поспілкуватися. Так ось, її подружки-пенсіонерки так само не можуть до ладу второпати, що ж то воно таке. А по-друге, оливи у вогонь сумнівів підлила ще й інформація про те, що когось силоміць змушували вступати в МЛК. Невеселий старт, що й казати.

Та з осторогою до МЛК ставляться не тільки пенсіонери. Валентин Микитін - 30-річний продавець магазину побутової техніки - каже, що не розуміє, які гарантії того, що, будучи членом МЛК, отримає потрібне лікування за першої ж потреби. Тому й не збирається вступати до лікарняної каси.

А справді, які гарантії? Виконавчий директор благодійної організації "Муніципальна лікарняна каса" у м. Києві Володимир Долот на одній з прес-конференцій відповів на це запитання так:

- Гарантія - це те, що ми з вами, громада, прийняли свідоме рішення бути в одній спілці і виконувати одні правила. Оце наша з вами гарантія. Якщо ми почнемо комусь якісь пільги надавати, хитрувати, то наша співпраця не відбудеться. Люди самі повинні прийняти рішення -довіритись чи не довіритись МЛК. Але якщо взяти динаміку розвитку лікарняних кас, які існують нині, у них кількість учасників не зменшується, а щороку збільшується. Треба у людей викликати довіру, а потім люди самі прийдуть до нас.

Лікарняна каса, згідно з її положенням, має забезпечувати свого члена медикаментами, витратними матеріалами... Притому, зауважує керівництво МЛК, сума витрат на пацієнта не буде лімітована. Отже, окрім довіри людей, для ефективного функціонування ліккаси потрібні ще й гроші, притому має накопичитися така "критична маса" їх, яка не дасть можливості безпорадно розводити руками: "Вибачте, шановні пацієнти, гроші скінчилися"... Поки що МЛК налічує десь тисячу членів. За словами Володимира Долота, було б добре, аби щомісяця хоча б по 30 тис. осіб вступали в МЛК. "Чим більше буде членів, тим більший перелік медичних послуг ми надамо", - зауважив він і пообіцяв, що через три місяці після вступу член МЛК, який потребує відповідної медичної допомоги, обов'язково її отримає. До того ж, згідно з концепцією МЛК, для лікування членів каси планується закуповувати медикаменти за цінами, які на 30-40 % менші, ніж ті, що в аптеках.

- Це будуть тендери цінових пропозицій, - пояснив Володимир Долот. - Ми озвучуємо список необхідних медикаментів, закупимо їх у тієї фірми, яка запропонує найнижчу ціну. Вони через жодні аптеки не проходитимуть, а надійдуть напряму в лікувальний заклад.

А як працюють лікарняні каси в інших регіонах? Наші власні кореспонденти поцікавилися цим питанням.

КОМПЕТЕНТНО

Раїса МОІСЕЄНКО,
начальник Головного управління
охорони здоров'я м. Києва

Доцільність використання лікарняної каси як додаткового джерела фінансування надання медичної допомоги населенню підтверджує світовий досвід, наприклад Польщі і Німеччини, а також деяких регіонів України. Основною цільовою групою, що користується послугами лікарняних кас, є люди, зайняті у виробничій галузі. Проект створення Муніципальної лікарняної каси в Києві дасть змогу забезпечити лікарськими засобами громадян, які є членами каси, у разі їх стаціонарного лікування.

МОВОЮ ЦИФР

Нині в Україні діють більше 230 лікарняних кас, які об'єднують понад 1 млн осіб. За минулий рік вони акумулювали більше 80 млн грн. коштів.


ЧЕРНІГІВЩИНА

Про рятівну соломинку дбають заздалегідь

Євдокія ТЮТЮННИК

В області лікарняні каси почали створюватися в 2002 році. Першими ластівками були Прилуцький міський благодійний фонд "Здоров'я" та лікарняна каса у м. Ніжині. Упродовж 2003 року ці прообрази страхової медицини почали діяти в 20 районах. Нині існує 25 лікарняних кас. Остання була зареєстрована у Чернігові 5 років тому. Тепер вона вже нараховує 9200 тисяч членів, у тому числі 200 дітей.

Лікарняна каса в Чернігові, за словами її директора Григорія Гунчака, вже допомогла майже 16 тис. пацієнтів на суму понад 3 млн грн. Очевидні й інші її позитивні моменти: коли людина несподівано захворіє, вона не зволікає з лікуванням через нестачу коштів, а вчасно звертається до медиків і одержує допомогу, сума на яку після 3-місячного періоду накопичення становить 600 грн на рік. Для громадян з невеликим заробітком чи пенсією це єдина можливість одержати кваліфіковане лікування і не зубожити сімейний бюджет.

МЛК уклала угоди з міськими та обласною лікарнями, обласною дитячою лікарнею та міськими дитячими поліклініками (лікування дітей у денних стаціонарах), пологовим будинком, кардіодиспансером, онкодиспансером, протитуберкульозним диспансером, обласним Центром радіаційного захисту населення, Чернігівською ЦРЛ. Також укладені угоди з мережею аптек КП "Ліки України" тощо. При цьому члени лікарняної каси одержують прописані ліки з відчутною знижкою.

Відсоток госпіталізації серед членів МЛК торік становив 44%. Слід зазначити, що сума на лікування збільшується на 50%, якщо людина не хворіла упродовж трьох років і регулярно сплачувала внески. У денних стаціонарах члени МЛК можуть пролікуватися у межах 200 грн незалежно від захворювання. Проте є перелік недуг, які МЛК нині не фінансує. Це -стоматологічні, психічні, наркологічні захворювання, алкоголізм, СНІД.

Розповів Григорій Гунчак і про те, що з 2006 року, за рішенням правління МЛК, купують медичну апаратуру, оргтехніку та засоби медичного призначення за рахунок відсотка від депозитного вкладу банку "Демарк". Лікарняні каси стали одним із напрямів реформування системи охорони здоров'я, забезпечення якісної та доступної медичної допомоги населенню.

ЖИТОМИРЩИНА

У доброї справи довгий вік

Віктор ШПАК

"Лікарняна каса Житомирської області" виникла завдяки небайдужості медиків у час, коли вони постійно стикалися з проблемою забезпечення ліками найвразливішої категорії пацієнтів - пенсіонерів, яким виплату навіть мізерних пенсій затримували на 2-3 місяці. 11 років тому членські внески лікарів і медсестер фактично стали "стартовим" капіталом нової благодійної організації. Тимчасом як пенсіонери, вносячи вдвічі менші суми, користувались рівним з усіма іншими правом на безкоштовні ліки у випадку хвороби.

Торік на лікування членів ліккаси, які були пацієнтами обласної клінічної лікарні, спрямовано у 2,3 раза більше коштів, ніж на забезпечення цього комунального медичного закладу ліками за рахунок бюджету.

Завдяки роботі висококваліфікованих лікарів-експертів зростає ефективність самого лікування. Ні для кого не секрет, що інколи горе-"бізнесмени" від медицини рекомендують хворим найдорожчі, а не найдієвіші препарати. Тоді як у приватних страхових компаніях діє зовсім інший принцип: чим дешевші ліки - тим краще. На відміну від них, у "Лікарняній касі Житомирської області", де розмір витрат на медикаменти не лімітований, лікарі не менше за пацієнтів зацікавлені насамперед у забезпеченні швидкого і повного одужання. За словами виконавчого директора каси Володимира Мишківського, якщо раніше експерти перевіряли правильність лікування вже після його завершення, нині вони супроводжують цей процес, щоб своєчасно впливати на нього.

Ще одна особливість "Лікарняної каси Житомирської області" - її екстериторіальність, адже члени благодійної організації не прив'язані до конкретного медичного закладу і за потреби можуть лікуватися навіть за межами області. Отож коли на початку функціонування каси до неї вступали головним чином медики і пенсіонери, нині в її лавах понад 15% жителів Житомирщини, а кількість членів налічує майже 200 тис. осіб. Філії лікарняної каси активно функціонують у всіх районах і містах Житомирщини.

МИКОЛАЇВЩИНА

Ціна питання - 20 гривень

Ольга ПОНОМАРЬОВА

Наприкінці 90-х у Вознесенську на Миколаївщині створили лікарняну касу. Її першим членом став тодішній і нинішній міський голова Юрій Гержов. Як і все нове, ідея втілювалася в життя непросто.

- Доводилося навіть ходити по домах та квартирах, - розповідає Юрій Іванович, - вмовляти людей вступити до каси. Та їх вдалося переконати. Нині понад 50% городян -члени лікарняної каси.

Лікарняна каса - лише один з елементів реформованої галузі охорони здоров'я. Взагалі у Вознесенську створено сучасну модель управління медичними закладами. Її складові - лікарняна каса, сімейні амбулаторії, медичні паспорти. Суть нової моделі, за словами головного лікаря Вознесенської центральної районної лікарні Миколи Гоменюка, в раціональному перерозподілі фінансів. А для пацієнта медичні послуги стають фактично безкоштовними.

До лікарняної каси людина відраховує зі своєї зарплати або пенсії щомісяця певну суму. Працюючі - 20 грн, пенсіонери - вдвічі менше. А деякі підприємства, наприклад "Возко", сплачують внески за своїх працівників. Притому цей внесок не відбивається на їхній зарплаті, це соціальний бонус підприємства. На кожного члена ліккаси заведено особисте "досьє", де відображено і надходження, й отримані медичні послуги. Буває, що людина не хворіє роками, тож має немалі особисті накопичення, якими може поділитися із членами сім'ї. Але буває й таке, що недуга виникає зненацька... За кошти лікарняної каси людину лікують і у Вознесенську, і в Миколаєві, і в Києві. Коштом лікарняної каси людям оплачували дуже дорогі операції і рятували життя.

Кошти каси йдуть на лікування та медичні послуги, за них купують ліки. Економія очевидна. Керівництво лікарняної каси за тендером закуповує медичні засоби за вигідними цінами. А пацієнт, потрапляючи до лікарні, отримує повний комплект необхідних медикаментів.