ОТАКОЇ!

Замість цілого Бабського тижня – святковий жіночий лиш день

Не впевнена на 99,9 відсотка, що хтось згадає про Клару Цеткін сьогодні, на шостий день Масляної, а не лише пізніше, з приводу 8 Березня, коли прекрасна половина України начебто має завдячувати цій революціонерці за присвячений їй день. Та, як з’ясовується, за кордонами не «прокрустового ложа», а наших пересічних уявлень про Масляну, обмежених колом масного смачнющого млинця і розваг переважно в суботу й неділю, українському жіноцтву бути в чомусь зобов’язаними мітингувальниці за їхні права в міжнародному масштабі аж ніяк не випадає. Адже якщо інша Клара украла в якогось Карла тільки корали, то Клара Цеткін... Так, вона виборола нам, жінкам: «ексклюзивний» вихідний, поширений і на всіх чоловіків, привід напередодні на роботі отримати квітку й шматок торту з кавою, а 8 Березня – розчулитися не лише від якогось презенту батька, брата, бойфренда, коханого, нареченого, коханця, чоловіка, сина, а, буває, й від якоїсь страви, приготованої не власноруч, тарілки, помитої кимось, і оселі, прибраної не самотужки... А от чого, взамін на єдиний березневий клароцеткінський день із запахом мімози, наших співвітчиз- ниць позбавили?

Повноцінного Бабського тижня, яким споконвіку називали Масляну в Україні не заради красного слівця.

Маслянські дарунки в руки не даються дістається лише«стовполазам» без страху висоти Фото УНІАН

Бо тоді українські жінки, завжди надзвичайно працьовиті й відповідальні за все в суспільстві загалом, і в своїх обійстях зокрема, за сучасним жаргоном, повноправно «відривалися» і торжествували щороку цілих сім днів! На Масляну, від понеділка по неділю, не лише смакували млинцями й варениками із сиром. Заміжні жінки гуртом збиралися в корчмі на гулі з випивкою і в понеділок, по черзі сповиваючи шматками полотна поліно чи палицю — маслянський персонаж Колодку, і у вівторок, розвеселяючи себе усілякими забавами й сценками, а в четвер піднімали чарки за те, «щоб телята водилися» в господарстві. Хоч би як пізно поверталися тоді господині додому, чоловіки не могли проронити на їхню адресу жодного докору: за маслянською «конституцією» мали упродовж Бабського тижня в усьому підкорятися жінкам, які тоді панували, і навіть витримувати їхні збиткування.

Печіться, млинці, і великі, й не дуже. Фото УНІАН

Своїми порціями пошанувань смакували жінки на Масляну в ранзі тещ: на частування, «щоб горло не пересихало», зяті з великими почестями везли їх до себе додому, а сани з лихими матерями дружин дорогою «ненавмисне» перекидалися...

Келишок музиканту  щоб не розсохлися у баяна міхи. Фото УКРІНФОРМУ

Масляна переймалася ошлюбленням у громаді: парубкам і дівчатам, котрі задовго не зважалися на одруження, та їхнім батькам, до ніг прив’язували колодки. У масляний четвер не осуджувалися, а заохочувалися бійки, де парубки хизувалися перед дівчатами силою і спритністю. За сім днів Масляної відбувалося стільки всього дотепного, веселого й цікавого, і все — для жінок. Чоловікам же крихти маслянських святкувань діставалися лише за «відкуп», бо це ж не їхня парафія, а Бабський тиждень!

Тут перемагає дотепна сила. Фото УКРІНФОРМУ

А в масляну неділю, яка називалася Прощеною, і жінки, й чоловіки просили одні в одних пробачення за завдані комусь образи і обходячи сусідів, і в церкві, де тричі зверталися зі словами «простіть мене», і священики до громади. І чули у відповідь: «Бог простить!» Так українці очищали перед суворим великоднім постом свої душі.

Зиму проводжаємо радісно, дзвінко, барвисто! Фото Михайла МАРКІВА