СОЦІАЛЬНА ПОЛІТИКА

Київська обласна служба зайнятості допомагає безробітним і роботодавцям знайти одне одного  

Зараз, коли доволі непроста економічна ситуація ускладнюється ще й реформами в окремих галузях, знайти роботу, яка б приносила не тільки моральне задоволення, а й відповідні матеріальні дивіденди, досить важко. І якщо навіть у Києві й інших великих містах фахівці, які мають за плечима не тільки затребувану спеціальність, а й чималий стаж, зіткнувшись із пошуком роботи, витрачають на це заняття не кілька тижнів, а місяці, то що вже говорити про жителів невеликих міст і селищ. Тож «Урядовий кур’єр» вирішив з’ясувати, яка ситуація у Київській області й чим регіональна служба зайнятості може зарадити людям, котрі тимчасово залишилися без роботи. 

Спочатку цифри, отримані завдяки підрахункам за методологією Міжнародної організації праці, які характеризують динаміку безробіття у столичній області за останні роки. Якщо взяти за точку відліку 2006 рік, відразу варто зазначити, що ситуація була дуже нестабільною: за цей час рівень безробіття на Київщині знижувався з 6,2% до 5,8% у 2008-му. А найвищим він був у 2009-му — 8,1%, — коли Україна на повну зіштовхнулася з наслідками економічної кризи. Щоправда, він однаково був нижчим, аніж середньоукраїнський, який тримається на позначці 8,2%. 

За І півріччя цього року, як стверджують у Головному управлінні статистики Київської області, рівень безробіття, якщо порівнювати його з аналогічним показником минулого року, дещо знизився — з 7,8 до 7,3%. Та не можна забувати, що за сухими цифрами, які середньостатистичному українцеві навряд чи щось говорять, — чиясь неможливість заплатити за квартиру чи купити ліки старим хворим батькам, нормально харчуватися чи придбати дітям-школярам найнеобхідніший одяг. 

Спеціаліст центру зайнятості завжди допоможе в пошуку роботи. Фото Олега МАРКЕВИЧА

Взаємовигідна співпраця  

«За даними вибіркових обстежень, проведених на Київщині державними органами статистики, у І півріччі 2011 року чисельність економічно активного населення віком від 15 до 70 років порівняно з І півріччям минулого року зменшилась на 7,9 тис. чоловік, і тепер область має трохи більше 809 тисяч людей працездатного віку, — зазначила начальник відділу статистики, моніторингу та прогнозування Київського обласного центру зайнятості Валентина Краснявська. — Одночасно — на 3,4 тис. чоловік — зменшилась на Київщині й кількість людей, які мають роботу». 

Проте цього року ситуація на ринку праці області дещо поліпшилася, про що свідчить зменшення кількості офіційно зареєстрованих безробітних. Враховуючи існуюче в цій сфері напруження, кажуть у службі зайнятості, намагаємось використовувати усі доступні форми допомоги тим, хто опинився у скруті. Так, у січні-вересні 2011 року в пошуках роботи до служби зайнятості Київщини звернулось 27,5 тис. чоловік. Зрозуміло, що допомогти усім не вдалося, проте, зазначають експерти, сучасні підходи до вирішення питання дають змогу допомогти більшій кількості безробітних. Усього ж з початку року на обліку перебувало 44,6 тис. людей — майже на 2 тисячі більше, ніж за аналогічний період 2010-го (42,6 тис.).

Один з напрямів, який особливо активно використовують останнім часом, — активна робота з працедавцями з формування бази вакансій. У 2011-му в цій базі нараховувалось 40,5 тис. вакансій, причому 37,4 тис. з них зареєстровано саме за цей рік. Допомагаючи безробітним спеціалістам знайти працедавців і навпаки, за січень-вересень цього року служба зайнятості розв’язала проблему з пошуком роботи для 17,5 тис. людей. На 1 жовтня, зазначають у службі, актуальними залишились трохи більше 4 тисяч вакансій. На кожну в середньому претендують четверо, тоді як торік «конкурс» серед безробітних був три чоловіка на місце.

Частіше приходять жінки

Загальна тенденція, яка зберігається не перший рік, — по допомогу в службу зайнятості частіше звертаються саме жінки. Цього року серед клієнтів служби їх 53,5%. З одного боку, у них — активніша життєва позиція, ніж у чоловіків, які, втративши роботу, часто просто пливуть за течією, а з іншого — трохи більший рівень відповідальності за родину й особливо дітей, тож цей чинник цілком закономірний. У віковому ж розрізі картина приблизно така: за 9 місяців цього року послугами служби скористалось  понад 53 тис. людей, причому трохи більш як 44 тис. — незайняті. Молодь віком до 35 років — це 48,4%, решта — люди більш поважного віку, котрі, маючи досвід роботи, часто-густо вже не мають енергії, притаманної молодшим жителям Київщини.

До речі, у молоді проблеми частіше виникають через хронічну незбалансованість попиту на фахівців певних напрямів і реальної пропозиції ринку праці. Проблема ця не нова — вона з’явилася фактично з розвалом Союзу, але за роки незалежності з нею так і не зуміли впоратися ні на загальнодержавному рівні, ані в межах окремих регіонів чи областей. «Урегулювання проблем забезпечення потреб ринку праці як в області, так і в державі можливе тільки через створення системи державного прогнозування та стратегічного планування економічного й соціального розвитку, — зазначає начальник відділу організації профнавчання Галина Лелет. — Крім того, визначенню реальної потреби в спеціалістах заважає й неузгодженість між назвами галузей знань, напрямів і спеціальностей, за якими відбувається підготовка спеціалістів, з класифікатором видів економічної діяльності (КВЕД)». Якщо у сфері підготовки робітничих професій, каже мій співрозмовник, таких розбіжностей майже немає, то під час підготовки спеціалістів у вищих навчальних закладах ця проблема є. Тож, переконані у службі зайнятості області, без реформування мережі навчальних закладів й удосконалення механізму формування державного замовлення на підготовку робітників та фахівців відповідно до потреб економіки Україні просто не обійтися.

Як показує практика, певний елемент диспропорції вносить і загальний рівень професійної грамотності працівників відділів кадрів. Річ у тім, що у відділах кадрів під час внесення відомостей у трудову книжку теж не завжди користуються класифікатором, а тому і подають недостовірні відомості про потребу ринку праці в тих чи інших фахівцях. А що стосується професійного навчання, продовжує керівник відділу, служба зайнятості намагається не просто навчити безробітного, а й, коли він уже отримає додатковий фах, працевлаштувати людину. Тому особливу увагу приділяють професійному навчанню безробітних під конкретні замовлення роботодавців за індивідуальними програмами, проведенню стажування безпосередньо на виробництві, організації курсів цільового призначення, під котрі розробляють спеціальні програми. Ці програми, якщо виникає така потреба, попередньо погоджують із роботодавцями. А загалом, кажуть у службі, Київський обласний центр зайнятості проводить навчання безробітних за 280 професіями, спеціальностями й напрямками, тож, переконують тамтешні фахівці, за бажання роботу знайти можна.