З коротким робочим візитом в Україні вчора перебувала Президент Литовської Республіки Даля Грібаускайте. Вона зустрілася з першими особами нашої держави, а з Президентом Петром Порошенком вони спільно провели Сьоме засідання Ради президентів України та Литовської Республіки.

Глава нашої держави назвав візит Далі Грібаускайте символічним, оскільки кілька днів тому Україна відзначила річницю Революції гідності. Президент нагадав, що українці вийшли на акції протесту в листопаді 2013 року після того, як тодішня влада відмовилася підписувати Угоду про асоціацію між Україною та Європейським Союзом. «Ви допомагали нам на європейському шляху і сприяли підписанню Угоди про асоціацію», — із вдячністю сказав Петро Порошенко.

Він наголосив на важливості для України боротьби з корупцією і швидкого реформування країни на європейському шляху. Та повідомив, що кілька днів тому було парафовано коаліційну угоду, яка зокрема містить антикорупційну програму. «Програма реформ уряду має спиратися на Угоду про асоціацію між Україною і Європейським Союзом», — переконаний Петро Порошенко. Окремо від подякував Литві за підтримку територіальної цілісності України, повідомляє прес-служба Президента.

У свою чергу Президент Литви зазначила, що Україна переживає важливий період в історії. «Сподіваюся, що український народ зможе побудувати демократичну країну з європейськими цінностями і незалежністю, — наголосила Даля Грібаускайте, запевнивши: — Ми завжди підтримуватимемо український народ і рішення, які він приймає».

У стратегічному форматі

Під час засідання сторони обговорили співпрацю між Україною та Литвою в процесі євроінтеграції України, двосторонню співпрацю в міжнародних організаціях, таких як ООН, ОБСЄ, Рада Європи та НАТО, взаємодію у сфері безпеки та захисту, кібернетичної та інформаційної безпеки й військово-технічну співпрацю. Особливу увагу було приділено питанням енергетичної безпеки, співпраці в галузі енергопостачання та енергоефективності.

За результатами засідання було підписано дорожню карту розвитку стратегічного партнерства двох держав на 2015—2016 роки, а також протокол Сьомого засідання Ради президентів України і Литви.

Опісля Петро Порошенко і Даля Грібаускайте провели спільну прес-конференцію, де розкрили зміст перегорів і досягнутих домовленостей. Зокрема щодо співпраці двох країн у військово-технічній сфері і поставках елементів озброєння для українських Збройних сил.

«Ми домовилися про підготовку офіцерів і участь у багатонаціональних навчаннях на території Литви, про співпрацю у військово-технічній сфері й конкретних постачаннях конкретних елементів озброєння для українських Збройних сил. Думаю, це демонстрація підтримки в дуже складній ситуації, в якій перебуває Україна», — цитує УНІАН слова Петра Порошенка.

Крім того, за його словами, було погоджено збільшення кількості українських військових, яких можна направити до Литви на реабілітацію після участі в Антитерористичній операції, до 50. Загалом обговорено весь спектр двосторонніх відносин у безпековій, інформаційній, економічній, енергетичній та інших сферах.  «Формат українсько-литовської співпраці стратегічний», — підкреслив глава Української держави.

Спільна протидія ворожій пропаганді

Петро Порошенко не міг не торкнутися й теми євроатлантичної інтеграції України, наголосивши, що рішення про вступ чи не вступ України до НАТО слід ухвалювати на всеукраїнському референдумі.

«Рішення про вступ чи не вступ України в НАТО — це виключно компетенція українського народу. Потрібно щонайменше шість років напруженої роботи, щоб країна відповідала критеріям вступу до Євросоюзу  і критеріям НАТО. І тільки тоді український народ на референдумі матиме змогу визначитися щодо вступу чи не вступу», — конкретизував Петро Порошенко.

Він також підкреслив, що нам потрібно перейти від порожніх декларацій про необхідність приєднання до НАТО до реального конкретного кроку в бік процесу реформування країни.

«95%, якщо хто читав план дій щодо вступу до НАТО, повністю збігаються із програмою реформ щодо Угоди про асоціацію», — додав глава держави. Цю думку підтримала й висока гостя, зазначивши, що Україні належить пройти глибокий процес реформ: «Вам необхідно показувати дії, необхідно робити багато домашнього завдання всередині країни». На її переконання, тільки український народ може вирішувати, в якому напрямку рухатися. «Щодо членства в ЄС у нас відбувся референдум. І лише ваш народ може вирішувати, куди і як іти вам, ніхто вам у цьому завадити не може. Але на це піде більше часу, оскільки вам необхідно бути готовими, аби відповідати всім критеріям», — сказала Президент Литви.

Сприяти цьому покликано й обрання нового складу Верховної Ради. І всі політичні сили після парламентських виборів зобов’язані нести спільну відповідальність за проведення в Україні необхідних реформ. «Усі політичні партії повинні працювати, щоб мати єдине розуміння стратегічних завдань, важливих для України», — підкреслила Даля Грібаускайте.

А для цього, на чітке переконання Президента Литви, українські політики повинні працювати задля інтересів українських громадян, а не окремих політичних груп, не за інтереси власних кишень, а тільки за інтереси своєї країни та майбутнього кожного громадянина України. Саме за таких умов Литва надаватиме підтримку Україні.

Двостороння співпраця стосуватиметься й спільної протидії російській пропаганді. «Литва зацікавлена допомагати Україні в захисті інформаційного простору. Ми всі перебуваємо в умовах постійних інформаційних атак, — поділилася думками Президент Литви. — Маю на увазі не тільки Україну, а й Литву також. Уся Європа стикається з інформаційною пропагандою, яка йде з Росії. Це той напрям, у якому ми готові співпрацювати з вами».

Готова Литва поділитися з Україною й досвідом у побудові LNG-термінала, позбутися залежності в енергоносіях від російського «Газпрому».

Відділ новин
«Урядового кур’єра»