26 лютого в Києві відбувся Всеукраїнський економічний форум«Зроблено в Україні». На ньому йшлося зокрема про інструменти стимулювання бізнесу, комунікацію між владою і підприємцями та нарощування переробних потужностей.

Підбиваючи підсумки форуму,перший віцепрем’єр-міністр — міністр економіки України Юлія СВИРИДЕНКО розповіла про все це детальніше в ексклюзивному інтерв’ю Укрінформу.

— Пані Юліє, ви неодноразово заявляли, що Україна власними ресурсами забезпечує свою галузь безпеки і оборони. Під час економічного форуму ви презентували політику «Зроблено в Україні». Як можна ці ресурси ще збільшити?

— Дякую за запитання. Так, справді, завжди дуже вдячні нашим партнерам, неодноразово до них звертаємося, і кажу, вдячні за те, що протягом останніх двох років вони надали підтримки 74,5 мільярда євро для нашого бюджету. Але  хочу якраз підкреслити, що насправді український бізнес, податки, сплачені ними, експортна виручка, отримана в бюджет, і є джерелом забезпечення нашої армії, сектору безпеки і оборони. Тому, вочевидь, нам потрібно бути більше самозарадними й ефективними задля того, щоб і надалі підтримувати нашу армію до перемоги. І вочевидь, саме такий момент, коли політика «Зроблено в Україні» має всіляко сприяти українському підприємцеві одержувати грантові кошти, кредитні, інші програми підтримки, щоб ми ще швидше зростали і збільшувалися доходи нашого бюджету.

— Ви підписали спільну заяву з бізнесом. Що вона передбачає і як відбулася ця зустріч?

— Ми перебуваємо в постійному діалозі з бізнес-асоціаціями, бізнесом. Ця заява — це, по суті, певний суспільний договір між бізнесом і владою. Для нас очевидно: ми хочемо підтримати єдність, бізнес, розуміючи, яку важливу ключову роль він відіграє в забезпеченні сил безпеки і оборони. Тому цей меморандум про те, що ми розуміємо проблеми, чуємо одне одного, фасилітуємо цей діалог, хочемо зрозуміти, які основні проблеми, блокери є для розвитку українського підприємця і як системно можна їх вирішити.

— Ви також презентували онлайн-інструмент для бізнесу, процитую: «де бізнес зможе залишити свій відгук чи поскаржитися на тиск». Як він працюватиме і, головне, коли запрацює?

— Він уже запрацював відсьогодні: можна зайти залишити відгук, надати пропозицію — і ми будемо дивитися й фільтрувати саме для розуміння того, які є системні проблеми і, звичайно, пропонувати розв’язання цих системних проблем.

— Якщо поглиблено говорити про економіку, то ви неодноразово заявляли, що треба нарощувати експорт в умовах блокування західного кордону зокрема і загалом збільшувати переходи до переробки. Як, ви вважаєте, треба рухатися в цьому напрямі?

— Думаю, що треба нарощувати внутрішнє виробництво з акцентом, звичайно, на переробку. Ми про це сьогодні багато говорили, що немає успішних сировинних держав, і сировинність — тотожність слова бідність, тому, вочевидь, з такою невисокою питомою вагою переробки у структурі нашого ВВП це вдвічі менше, ніж відповідний компонент у розвинених країнах. У нас є куди зростати, і треба нарощувати якраз не сировинний експорт, не просто експорт сировини. Треба шукати альтернативні маршрути, щоб диверсифіковувати ризики, такі, які ми сьогодні маємо на кордоні з Польщею. Треба і надалі наполягати (вважаю, що Європейський Союз нас у цьому підтримає) на лібералізації торгівлі з Європейським Союзом, продовженні лібералізації ще на рік і забезпечувати страхування вантажів. Це те, над чим ми зараз працюємо.

— Ви багато спілкувались із представниками бізнесу. Чи є ще у підприємців запитання, на які уряд поки що не може дати відповіді? Над чим треба працювати?

— У підприємців завжди багато питань, надто під час війни. Але мені здається, що частину відповідей вони сьогодні отримали й на нашому заході, коли прозвучали запитання: де взяти фінансування для започаткування власної справи, на переробку, чи буде продовжено програму «Доступні кредити 5—7—9%» та чи буде програма «Кешбек для сільгосптехніки»? Ми сьогодні анонсували, що 1 мільярд гривень уже закладено в бюджеті, й у другій половині року плануємо розширити цей кешбек на інші види сільгосптехніки. Що уряд планує розширити товари, які підпадають під закон про локалізацію, де вже у нас як у державних закупівельників буде обов’язок дивитися на українську складову під час закупівлі, наприклад, машини для розмінування або іншої складної техніки.

Тому мені здається, що сьогодні був дуже відкритий і чесний діалог. Дуже багато попереду треба буде зробити. Це стосується ухвалення закону про БЕП і змін до Кримінального кодексу, тому що насправді в нас зараз тільки початок діалогу. І його буде продовжено. Це велика національна політика про «Купуй українське», «Зроблено в Україні». І вона точно не обмежується одним заходом.

— Якщо підсумувати, наскільки важливо підтримувати саме вітчизняного виробника та ще й в умовах повномасштабного вторгнення, повномасштабної війни з росією?

— Вважаю, що критично важливо підвищувати лояльність українців до купівлі українських товарів і лояльність державних замовників до купівлі товарів українського виробництва. Тому що з кожної гривні 40% повертається у бюджет у вигляді податків і зборів, а це джерело для забезпечення нашого сектору безпеки і оборони. Тому Україна, яка може виробляти майже все, що необхідно, має це виробляти, а українці — споживати.

Карина ЛУНІНА,
Укрінформ