Війна і незчисленні поранення та ураження, яких бійці й цивільні зазнають у зоні бойових дій, спонукають працівників галузі охорони здоров’я до ще інтенсивнішої роботи. Як у цих складних умовах із завданнями й викликами, що постали у зв’язку з війною, справляється медична галузь на Закарпатті, як координує її роботу місцева влада, кореспондент «Урядового кур’єра» розпитав першого заступника голови Закарпатської обласної військової адміністрації Мирослава БІЛЕЦЬКОГО.

Навантаження зросли в рази

— Мирославе Золтановичу, на посаді першого заступника голови Закарпатської обласної військової адміністрації, на якій ви працюєте вже понад два роки, серед іншого опікуєтеся станом охорони здоров’я. Ситуацію знаєте зсередини. Що відбувається на цьому передовому рубежі?

— Насамперед відбувається черговий етап медреформи. Нині працюємо над формуванням мережі надкластерних, кластерних та загальних закладів охорони здоров’я у складі єдиного госпітального округу. Згідно з цим принципом, найпростіші захворювання лікуватимуть якомога ближче до пацієнта — в загальних лікарнях. Якщо виникатимуть складніші проблеми зі здоров’ям, людину спрямовуватимуть у кластерні та надкластерні лікарні, де вже надаватимуть високоспеціалізовані консультації та послуги. Ці зміни дадуть змогу забезпечити населенню територіальну доступність до якісної медичної та реабілітаційної допомоги.

— Якою мірою медичним працівникам  вдається виконувати покладені на них функції, адже навантаження зросли?

— Так, після повномасштабного вторгнення росії в Україну навантаження на галузь охорони здоров’я області зросло в рази. Медики дбають не лише про закарпатців, тисячі вимушено переміщених осіб, а й про військових, яких привозять до нас на лікування та реабілітацію.

Попри всі виклики система злагоджено і безперебійно працює, а наші медики встигають успішно проходити навчання, розвиватися.

— Як вдається організовувати реабілітацію військових, котрі прибувають із зони бойових дій?

— На жаль, на нинішньому етапі у країні немає спеціалізованого реабілітаційного центру, тому послуги цього напряму залежно від травми чи патології надають пацієнтам у медичному закладі під час лікування. З ними працюють мультидисциплінарні команди фахівців, до складу яких входять лікарі, реабілітологи, психотерапевти, ерготерапевти.

Війна ставить перед нами новий виклик, адже реабілітації, відновлення та спеціалізованої допомоги потребуватимуть мільйони українців. Маю надію, що великий реабілітаційний центр з’явиться і на Закарпатті. У нас тут унікальні умови, які сприятимуть тілесному й духовному зціленню людей. Робитимемо для цього все можливе.

— Нещодавно в медіа була інформація, що закарпатські медики навчаються надавати допомогу в разі найпоширеніших психічних розладів.

— З ініціативи першої леді України Олени Зеленської у країні працюють над формуванням національної програми психічного здоров’я та психосоціальної підтримки. Спеціальний курс для лікарів запроваджено торік. Його можна пройти у формі очного навчання або онлайн. На сьогодні цей курс пройшов 231 медичний працівник області.

Навчання орієнтоване здебільшого на фахівців первинної ланки, хоч заявку на нього можуть подати всі охочі. Після завершення курсу лікарі зможуть ще ефективніше допомагати пацієнтам боротися з депресіями, неврозами, вчасно їх діагностувати й лікувати, а за потреби — спрямовувати до вузькопрофільних спеціалістів.

— Надання психологічної допомоги потребують нині дуже багато, якщо не мільйони українців.

— Нині 11 закладів охорони здоров’я вже уклали угоди з НСЗУ про надання такого виду допомоги. Серед них обласні психіатричні лікарні міста Берегове та села Вільшани на Хустщині, Закарпатський обласний медичний центр психічного здоров’я та медицини залежностей, Ужгородська і Тячівська міські поліклініки, Чопський, Мукачівський, Виноградівський, Іршавський, Свалявський та Великобичківський центри ПМСД. Найближчим часом ще 60 закарпатських медиків пройдуть навчання щодо супроводу та лікування дорослих і дітей із психічними розладами на первинному рівні медичної допомоги.

Для всіх українців нині дуже важливий доступ до психологічної допомоги. А медикам важливо вміти працювати з такими проблемами і фахово підтримати пацієнтів.

Медики дбають і про закарпатців,  і про тисячі переселенців та військових, які проходять тут лікування та реабілітацію. Фото з сайту zakarpattya.net.ua

Без довгобудів і недобудів

— В області багато об’єктів, які роками простоюють, їх не введено в експлуатацію. Вони могли б значно підсилити можливості галузі охорони здоров’я.

— Оновлення та вдосконалення інфраструктури — ще одна тема, якою ми цілеспрямовано займаємося. Щодо деяких об’єктів ситуація поліпшилася. Разом з головою обласної військової адміністрації Віктором Микитою ми цими днями брали участь у відкритті оновленого інфекційного відділення у Хустській районній лікарні ім. О. Віцинського. Тут вдалося зробити капітальний ремонт у будівлі, реконструкцію даху та системи опалення.

У цьому відділенні розгорнули 30 ліжок, 28 з яких забезпечили централізованим киснепостачанням. За кошти обласного бюджету сюди закупили і встановили кисневий генератор потужністю 250 л/хв. Це дає змогу не залежати від вимкнень електроенергії, а пацієнтам — завжди отримувати необхідний кисень, попри зовнішні чинники. Приємно спостерігати, як заклад розвивається, змінюється і водночас підвищується якість медичних послуг.

А ще раніше в цьому закладі та ще шести районних лікарнях нам вдалося відкрити сучасні приймальні відділення. Їх було реконструйовано в межах президентської ініціативи «Велике будівництво». В оновлених приміщеннях медпрацівники вже приймають пацієнтів.

— Один із провідних центрів охорони здоров’я — Закарпатський обласний центр нейрохірургії та неврології. Коли він зможе приймати пацієнтів на повну потужність?

— Цей заклад відомий на всю Україну й за кордоном. Лікарі тут володіють найсучаснішими методиками лікування, здійснюють складні хірургічні втручання, повертають до активного життя людей з ураженнями нервової системи. Завершення реконструкції й початок роботи нового корпусу обласного центру нейрохірургії і неврології — це був один із пунктів моїх зобов’язань, які я як заступник голови ОВА ставив перед собою перед тим, як обійняти посаду.

Сьогодні можу сміливо сказати, що цей пункт виконано. Усі ремонтні роботи завершено, облаштовано нові сучасні операційні, закуплено обладнання. Звісно, розширення матеріально-технічної бази дасть змогу лікарському персоналу перейти на ще вищий рівень роботи.

Під час недавньої сесії Закарпатської обласної ради депутати передали документацію про витрати на реконструкцію центру від управління капітального будівництва ОВА. Цей крок дає змогу керівництву закладу започаткувати процес оформлення обладнання, отримати дозволи на його використання і після 15 років будівництва врешті розпочати роботу.

У медичній галузі на Закарпатті не має бути довгобудів і недобудів. Це наша принципова позиція.

— Які ще об’єкти буде реконструйовано або добудовано?

— Загалом на згаданій сесії депутати розподілили на різні проєкти, об’єкти та потреби області понад 285 мільйонів гривень. Серед інших є ще один, близький до завершення проєкт — будівництво туберкульозної лікарні на 100 ліжок у селі Нижня Апша на Тячівщині. Нашій області вкрай необхідний заклад, де б пацієнти з туберкульозом могли отримувати кваліфіковану допомогу. Завершення будівництва і введення лікарні в експлуатацію принципові для нас. Для співфінансування грантового проєкту з бюджету депутати передбачили 31,1 мільйона гривень.

Допомагає і закордоння

— Медики Закарпаття завжди досить тісно контактували із закордонними партнерами.

— Так, і ця співпраця для нас дуже цінна, особливо тепер, коли навантаження на медичну систему області зросло і стало колосальним і коли сотні закладів охорони здоров’я в інших регіонах країни пошкоджено чи зруйновано російськими ракетами. До того ж з’явилися пацієнти зі складними вибуховими ранами. З ними раніше нашим лікарям не доводилося працювати, а отже вони не мали достатньо досвіду, щоб їх лікувати.

Від початку повномасштабного вторгнення українським лікарям допомагають спеціалісти зі США. Вони проводили онлайн-зустрічі, консультації з фахівцями з Києва, Вінниці, Львова, Мукачева, Ужгорода.

На наступному етапі в Німеччині відбулася зустріч наших та американських медиків, під час якої провели тренінги, лекції та навчальні курси, щоб на практиці наші фахівці могли засвоїти особливості проведення мікрохірургічних втручань.

Нещодавно відбувся візит американських медиків на Закарпаття, який зафіксував черговий етап плідної співпраці, переоцінити значення якої для регіону та країни просто неможливо. Упродовж тижня троє хірургів зі США оперували сімох пацієнтів (дітей та військових) у двох лікувальних закладах області — Закарпатській обласній клінічній лікарні ім. А. Новака та Закарпатській обласній дитячій лікарні. Місцеві хірурги їм асистували.

Ми переконані, що це не останній візит на Закарпаття американських лікарів, які вже стали близькими друзями наших медиків. Попереду ще багато цінного досвіду й унікальних операцій, які дадуть шанс на повноцінне життя багатьом людям, зокрема нашим воїнам.

— Обмін досвідом закарпатських лікарів з іноземними колегами — це на постійно?

— Так, ми не зупиняємося і ведемо переговори з лікарями з різних країн Європи. Нині займаємося організацією приїзду в нашу область австрійських кардіохірургів. Такі візити для обміну досвідом, здобуття нових знань дають змогу нашим фахівцям розвиватися і професійно зростати. А завдяки цьому в підсумку істотно зростає рівень і якість медичних послуг у краї.

Василь БЕДЗІР,
«Урядовий кур’єр»

ДОСЬЄ «УК»

Мирослав БІЛЕЦЬКИЙ. Народився 11 січня 1976 року в селі Рокосово Хустського району. Закінчив Національний університет «Львівська політехніка» за спеціальністю «економіка підприємства», кваліфікація — інженер-механік. Працював директором цегельного заводу, директором приватного підприємства «Хуст-спецавтотранс», головою правління СТОВ «Україна». Із лютого 2021 року — перший заступник голови Закарпатської обласної державної (нині військової) адміністрації.

Був депутатом Закарпатської обласної ради VI і VIІ скликань. У складі депутатського корпусу ради VІIІ скликання входить у постійну комісію обласної ради з питань бюджету.