Наші країни єдині в питаннях захисту своєї територіальної цілісності, засудженні будь-якого вияву агресії та незаконної анексії територій. У такий спосіб озвучували свої позиції Прем’єр-міністр Володимир Гройсман і Президент Грузії Георгій Маргвелашвілі. Їхня зустріч відбулася у Тбілісі під час офіційного візиту Володимира Гройсмана до Грузії. Глава уряду подякував гостинним господарям за незмінну позицію й підтримку України, відзначивши інтенсифікацію політичного діалогу, конструктивність і результативність переговорів, стратегічний характер відносин за всіма напрямами співпраці.

Україна взаємодіє з Грузією, коли йдеться і про врегулювання ситуації на Донбасі, посилення місії ОБСЄ в регіоні й просування дипломатичних рішень щодо запровадження там миротворчої місії. Не менш важливою залишається співпраця в межах зближення з НАТО та Європейським Союзом, розвиток двосторонніх торговельних відносин. А ще Україна готова до широкої взаємодії в питаннях розвитку власних транспортних можливостей, поглиблення логістичних зв’язків з державами-сусідами, державами Транскаспійського та інших регіонів.

Ці тези звучали й під час міжнародного логістичного форуму Tbilisi Belt and Road Forum. Він продовжує започатковану в 2015 році традицію зустрічатися та обговорювати розвиток ініціативи побудови Нового шовкового шляху. Першого дня відбуваються тематичні дискусії, другого — презентації інвестиційних можливостей держав і окремих підприємств у форматі «бізнес до бізнесу». У 2017 році в заході взяли участь понад 1000 учасників. Дипломати, експерти, представники міжнародних організацій та ділових об’єднань дискутували щодо тем поглиблення взаємної торгівлі в регіоні, розвитку електронної торгівлі й цифрових комунікацій, транспортної інфраструктури та енергосектору.

Уроки російської гібридної війни змушують шукати засоби колективного захисту національних інтересів сусідніх держав. Фото з Урядового порталу

Торгівлі потрібна якісна лібералізація

Україна займає одну з ключових позицій у перевезеннях між Європою й Азією. Нашою територією проходить шість міжнародних транспортних коридорів, а загальний орієнтовний обсяг товарів, які можуть проходити транзитом територією України, становить не менш як 300 мільярдів доларів. Україна здатна організовувати логістичні маршрути як у напрямку Євросоюзу, так і Китаю. Саме тому наша сторона приділяє велику увагу розвитку інтермодальних перевезень у Чорноморському регіоні з поєднанням з Балтикою, а також контейнерних перевезень сполученням Європа — Азія. Для нас перспективними транзитними напрямками слугують порти Чорного моря — кордон Східної Європи, транзит Дунаєм, Новий шовковий шлях, Транскаспійський міжнародний транспортний маршрут.

Уряд намагається оновити і дорожнє господарство України, формує Національну транспортну стратегію до 2030 року. Про все це почули учасники форуму від Прем’єр-міністра Володимира Гройсмана. Та виступ він розпочинав інакше, назвавши захід такого рівня вкрай важливою ініціативою, адже від рішень учасників зібрання залежить «майбутнє зв’язків  між Європою та Азією».

«Ми розуміємо, що в майбутньому торгівля між державами буде лібералізованішою. Ми мусимо зробити все, щоб інфраструктура наших держав, регуляції стали максимально синхронізованими, щоб забезпечити якість, оптимальні строки й високий рівень безпеки для переміщення товарів», — наголосив Володимир Гройсман. Він виокремив розвиток  внутрішніх можливостей України і Грузії. Прем’єр запевняв учасників форуму, що наша держава має вигідне географічне розташування, демонструє «поступовий і стабільний економічний підйом», а тому буде надійним партнером, який якісно виконуватиме свої зобов’язання. Його слова цитує департамент інформації та комунікацій з громадськістю Секретаріату КМУ: «Зараз Україна стрімко розвивається. Цього року ми матимемо понад 2% економічного зростання, а наступного прогнозуємо понад 3%. Ми сконцентровані на доволі різкому збільшенні економічного зростання. Для цього продовжуємо структурні зміни».

Однією з таких змін, на його думку, буде орієнтація на ринок Європейського Союзу — на нього припадає вже 40% у структурі українського експорту. «Зрозуміло, все потребує чіткого фокусування на залучення інвестицій, формування належної інфраструктури. Саме тому ми займаємося відновленням доріг, модернізацією залізниці. Ми відкриті для подальшої взаємодії задля поліпшення транспортних і логістичних зв’язків. Ми й надалі будемо сконцентровані на тому, щоб українські регуляції відповідали високим європейським стандартам. Наше завдання — якісна дерегуляція, повна синхронізація норм із учасниками цього шляху. Ми й надалі робитимемо все, щоб наші потенційні можливості були готові до збільшення переміщення товарів та вантажів», — продовжив тему Володимир Гройсман.

На полях форуму Володимир Гройсман мав зустріч з молдовським колегою Павлом Філіпом. Сторони констатували прогрес у реалізації погодженої урядами держав дорожньої карти співробітництва й висловили готовність надалі працювати над проектами в енергетиці, охороні довкілля й прикордонній співпраці. Обговорювали й результати роботи експертних груп щодо проекту функціонування Дністровського гідровузла та оформлення відповідного пакета документів, щодо угод про авіасполучення та міжнародне автомобільне сполучення, які можуть підписати вже найближчим часом, щодо екологічних проектів на Дністрі.

Прем’єри проаналізували стан проведеної роботи з демаркації всієї ділянки державного кордону. У цьому контексті Володимир Гройсман заявив: «Немає сенсу затягувати цей процес. Хочу зазначити, що ми активізували роботу за всіма напрямами і вже маємо певний прогрес».

Агресія РФ як спільний біль

Під час зустрічі Володимира Гройсмана з Головою парламенту Грузії Іраклієм Кобахідзе йшлося про давню історію дружби України та Грузії, про необхідність використовувати всі можливі майданчики міжнародного рівня для захисту спільних інтересів. Грузинський посадовець підкреслив, що офіційний Тбілісі стоїть на позиціях захисту територіальної цілісності України і різко засуджує анексію Криму й агресію проти України. Цей геополітичний аспект спільний для обох держав. «Наш спільний біль — окупація територій. Але так само спільні й наш курс на європейську інтеграцію та зближення з НАТО, — підкреслив Іраклій Кобахідзе. — І нині, вважаю, ми маємо використовувати всі майданчики, передусім міжнародні, для захисту наших спільних інтересів».

Прем’єр додав, що відносини країн мають стратегічний характер. «Це суттєвий фундамент для їх поглиблення в майбутньому», — запевнив він, додавши, що за перший день візиту вже провів зустрічі на найвищому рівні — з Президентом та Прем’єр-міністром Грузії. Підсумком цих переговорів має стати поглиблення роботи з конкретних напрямів. Ідеться про співпрацю в політичній площині, запровадження реформ і обмін досвідом, економічні відносини. «Ми ставимо завдання подвоїти товарообіг до мільярда доларів», — повторив Володимир Гройсман.

Окремо йшлося про перебіг реформ в Україні й плани в роботі уряду на 2018 рік. «Ми відкрили для себе можливості змін, і будемо продовжувати їх», — резюмував глава українського уряду.

«Східне партнерство» вимагає дій

А віце-прем’єр-міністр з питань європейської та євроатлантичної інтеграції Іванна Климпуш-Цинцадзе зустрічалася у Грузії з віце-прем’єр-міністром — міністром закордонних справ Грузії Міхеїлом Джанелідзе. Посадовці приділили увагу питанням стратегічного партнерства, протидії російській агресії та перспективам реалізації рішень саміту «Східного партнерства».

Іванна Климпуш-Цинцадзе підкреслила, що нашим країнам слід зосередитися на реалізації можливостей і завдань, визначених у Декларації про стратегічне партнерство між Україною та Грузією. Документ підписали президенти у липні 2017 року. «На мій погляд, протидія російській агресивній політиці посідає центральне місце в роботі Українсько-грузинської стратегічної ради високого рівня, створеної на основі декларації», — цитує слова віце-прем’єра з питань європейської та євроатлантичної інтеграції її прес-служба.

Окрім цього, Україна підтримує активізацію політичного діалогу з Грузією. Зокрема з початку року відбулося понад 50 взаємних візитів і зустрічей офіційних представників України та Грузії.  «Особливо важливе для нас стратегічне партнерство, маємо шанс надати імпульс його економічному виміру», — наголосила Іванна Климпуш-Цинцадзе. Спільне амбітне завдання, за її словами, — збільшення товарообігу вдвічі.

Також для України надзвичайно важливий розвиток співпраці в межах діяльності міжнародних регіональних організацій. «Базуючись на позитивному досвіді координації представників наших держав в ООН та ОБСЄ, треба розширювати отриманий досвід і на інші міжнародні організації, зокрема на Раду Європи», — продовжила тему посадовець. А ще українська сторона зацікавлена в якнайшвидшому призначенні нового співголови Спільної міжурядової українсько-грузинської комісії з питань економічного співробітництва.

Іванна Климпуш-Цинцадзе високо оцінила гуманітарну допомогу Грузії нашій державі в частині реабілітації військовослужбовців, подякувала Грузії за підтримку суверенітету, територіальної цілісності України. Віце-прем’єр-міністр вважає європейську та євроатлантичну інтеграцію найважливішими напрямами стратегічної співпраці між Україною та Грузією. «Саміт «Східного партнерства» був тестом на здатність протистояти сучасним викликам і геополітичним загрозам. Європа має серйозного супротивника — Росію, яка  постійно підриває єдність Євросоюзу. Ми повинні вивчити урок російської гібридної війни, що шириться всією Європою», — наголосила вона, додавши, що результати П’ятого саміту Східного партнерства означили нове стратегічне бачення відносин між учасниками проекту.

Сторони відзначили багато спільних можливостей з реалізації завдань внутрішньої політики та співпраці з європейськими інституціями. Міхеїл Джанелідзе вважає за необхідне збільшити співпрацю в галузі стратегічних комунікацій. Також слід посилити риторику щодо європейського вибору України та Грузії, оскільки це основний рушій внутрішніх реформ в обох державах.