На нинішній рік заплановано реалізацію пілотних проєктів зрошення у трьох областях України. 2021-го це основне завдання уряду в питанні розвитку іригаційних систем. На цьому Прем’єр-міністр Денис Шмигаль наголосив на нараді з обговорення проєкту зрошення земель.

«Запуск пілотних проєктів зрошення земель вже цього року є частиною урядової Стратегії зрошення та дренажу в Україні на період до 2030 року та завданням Президента щодо старту відновлення зрошувальних систем у 2021-му. Це питання ми виносимо на державний рівень, аби і виробники, й інвестори розуміли, що для України це ключовий вектор розвитку», — цитує слова очільника уряду департамент комунікацій Секретаріату Кабінету Міністрів.

Прем’єр сказав, що потрібно визначити об’єкти, які модернізуватимуть у межах пілотних проєктів зрошення земель, і залучити інвестиційні кошти для їх реалізації. Він зауважив, що вже є погодження міжнародних партнерів щодо можливості залучення кредитних ресурсів для розвитку іригаційних систем в Україні.

Фото з сайту landlord.ua

Рухатися готові

«Уряд насамперед має забезпечити оперативну передачу майнових комплексів Міністерства захисту довкілля та природних ресурсів Міністерству аграрної політики та продовольства. Нині більша частина меліоративної та іригаційної інфраструктури перебуває в управлінні Державного агентства водних ресурсів. Відповідно Мінагрополітики, відповідальне за відновлення зрошувальних систем, не може розпочати практичну роботу в цьому напрямі. Швидке розв’язання цього питання дасть змогу міністерству вже цього року розпочати реалізацію пілотних проєктів з відновлення зрошувальних систем, що допоможе аграріям істотно збільшити врожай», — зауважив Денис Шмигаль.

Він доручив Мінагрополітики та Міндовкілля визначити конкретні кроки з чітким терміном виконання для юридичної й документальної передачі інфраструктури.

Як зазначив міністр аграрної політики та продовольства Роман Лещенко, іригаційна реформа — серед основних пріоритетів міністерства.

«Цей рік для нас визначальний. Розуміємо, як сформувати інституційну та законодавчу основу, і згідно з цим планом готові рухатися», — запевнив він.

Заступник міністра захисту довкілля та природних ресурсів Михайло Хорєв доповів, що на доручення Прем’єр-міністра проведено нараду, за підсумками якої напрацьовано дорожню карту з передачі майна в управління Мінагрополітики.

У нараді взяли участь голови облдержадміністрацій: Миколаївської — Віталій Кім, Одеської — Сергій Гриневецький і Херсонської — Сергій Козир. Вони оприлюднили власне бачення проєкту зрошення земель, доповіли про стан меліоративної інфраструктури у своїх регіонах, розповіли про вжиті для виконання стратегії заходи та запропонували об’єкти для можливої реалізації пілотних проєктів.

Фронт роботи

За офіційними статистичними даними, в Україні обліковують 5,48 мільйона гектарів меліорованих, зокрема 2,17 мільйона — зрошуваних і 3,3 мільйона — осушуваних земель з відповідною меліоративною інфраструктурою. 2019 року фактично поливали приблизно 550 тисяч гектарів сільгоспугідь, а двостороннє регулювання здійснювали на площі 250 тисяч гектарів. За таких площ фактичного поливу в умовах змін клімату неможливо забезпечити стале виробництво сільгосппродукції, особливо у південному регіоні країни.

Основна інфраструктура зрошення та дренажу належить державі, нею управляє Державне агентство водних ресурсів, представлене на різних рівнях регіональної та районної влади. Належність внутрішньогосподарських зрошувальних мереж відрізняється в різних місцях і належить місцевим муніципалітетам, фермерам, землевласникам та державі.

Після років скорочення капіталовкладень у зрошення та дренаж потреба інвестицій у відновлення, модернізацію інженерної інфраструктури стає дедалі необхіднішою. Попри низький рівень експлуатації, загальний резерв потужності меліоративної інфраструктури достатній для поливу сільгоспземель на загальній площі не менш як 1,5 мільйона гектарів та водорегулювання на площі понад мільйон гектарів.

Відновлення потенціалу сектору зрошення і дренажу відповідно до завдань Стратегії зрошення та дренажу в Україні на період до 2030 року потребуватиме понад 4 мільярди доларів США інвестицій. Попри велику потребу в коштах, проєкти з відновлення та розвитку систем зрошення інвестиційно привабливі.

Надання державної фінансової підтримки для розвитку зрошення зокрема на півдні України — одна з умов гарантованого отримання врожаю сільгосптоваровиробниками, особливо в посушливі роки.

Згідно з технічними даними та можливостями зрошувальних систем, площа земель, на якій можна додатково відновити зрошувальне землеробство, в Одеській області становить 175,2 тисячі гектарів (нині там поливають 35—45 тисяч гектарів), на Херсонщині — 108,9 (320), на Миколаївщині — 36,5 (33).

Відділ новин
«
Урядового кур’єра»