Програма робочої поїздки Прем’єр-міністра Володимира Гройсмана на Вінниччину, де він побував напередодні свята весни, видалася не настільки насиченою, як зазвичай. Цього разу вона більше тяжіла до жіночого начала. Це не дивно, адже і на швейній фабриці «Володарка», і в міській клінічній лікарні №1 більшість працівників чи співробітників — саме представниці прекрасної статі.

Ознайомившись із процесом виробництва та продукцією швейного підприємства, глава уряду зазначив: «Сьогодні маємо дуже гарні новини у легкій промисловості: потреба у вашій продукції зростає. Це означає, що таких підприємств в Україні буде більше. Вони формуватимуть нашу серйозну міць у легкій промисловості». Загалом уряд, за словами його очільника, і надалі робитиме кроки для забезпечення стабільної ситуації в економіці.

А під час відкриття відділення анестезіології та реанімації в цій лікарні Володимир Гройсман докладно розповів зокрема про зміни в фінансуванні системи охорони здоров’я: «Елемент страхової медицини тут надзвичайно важливий. Ми запропонуємо варіант найближчим часом, з яким вийдемо до українського суспільства».

Відійти в минуле має насамперед фінансування стін і ліжко-місць. Натомість ітиметься про конкретного громадянина, який отримує медичну послугу. «Не важливо, скільки лікарень у районі, важливо, яка саме лікарня», — окреслив суть змін Прем’єр.

Наступним важливим проектом, інвестицією держави у здоров’я нації стане масштабна програма безкоштовних ліків для хронічно хворих на серцево-судинні недуги, цукровий діабет ІІ типу та бронхіальну астму. Ліки надаватимуть безкоштовно. Проект стартує 1 квітня.

У 2017 році на цю програму спрямовують 500 мільйонів гривень. У разі потреби уряд внесе до Верховної Ради пропозиції змін до державного бюджету для збільшення відповідної суми коштів.

Крім того, уряд передбачив створення 12—13 центрів кардіо-судинної хірургії в усій країні, розпочав відновлювати фінансування стратегічно важливих програм з будівництва медичних закладів. Уже надано 45 мільйонів гривень для завершення реконструкції Львівського обласного клінічного перинатального центру. Прем’єр припускає і другий транш для цього. Таку саму суму спрямовано на завершення добудови Вінницької обласної клінічної лікарні ім. М.І. Пирогова. Серед інших проектів на порядку денному — лікарня у Чернівцях, завершення будівництва першого пускового комплексу нового корпусу національної дитячої лікарні «Охматдит».

«Ми підбираємо, де найболючіші проблеми, щоб допомогти їх розв’язати, — цитує слова глави уряду департамент інформації та комунікацій з громадськістю Секретаріату Кабміну. — Пріоритет охорони здоров’я надзвичайно важливий. Ми інвестуватимемо як у лікарів, так і в умови перебування хворих».

Одним із прикладів господарського підходу до справи стало відкриття нового відділення. З одного боку, це розуміння місцевою владою того, куди потрібно інвестувати кошти, з іншого — результат фінансової децентралізації.

«Це не просто ремонт — це стандарт. Це інвестиції у здоров’я українців: швидко і якісно зробити операцію з якісним наркозом, моніторингом, вивести зі стану наркозу, зробити реанімаційні заходи, щоб людина швидко одужувала, — зазначив Володимир Гройсман після огляду відділення лікарні. — Нікому не дам, щоб нам вдягали рожеві окуляри і вважали модернізацію того чи іншого лікувального закладу будь-де просто наявністю «євроремонту». Нам треба інвестувати в якість. Якість буде позитивно впливати на здоров’я українців. І це принципово важливе питання».

Торкнувся Володимир Гройсман й актуальної для всієї країни теми енергетичної блокади на донбасівській лінії розмежування. На його думку, такі дії містять загрозу вітчизняній металургії, підривають національну економіку й можливості виконання соціальних програм, підтримки національної безпеки.

«Те, що ми забирали своє українське вугілля і використовували в українських цілях для металургії й енергетики, було в інтересах України. Ми з цього отримували податки в український бюджет, з цього фінансували всі необхідні потреби. Очевидно, що за блокаду заплатить кожен українець своїми втратами», — вважає Прем’єр-міністр.

Третину електричної енергії в Україні виробляють з вугілля: частину — з антрацитного, якого не видобувають на підконтрольній території, частину — з вугілля марки «Г» з підконтрольної території. Потрібен антрацит і металургії, де працюють 300 тисяч людей. Цей комплекс важливий для експорту українських товарів і входження в Україну валюти. Тобто галузь забезпечує підтримку валютного балансу й національної валюти.

Підприємства, що виробляли вугілля і компоненти, потрібні для металургії, працювали на непідконтрольних територіях, але їх було зареєстровано в Україні й вони платили податки в український бюджет.

За словами глави уряду, через лінію розмежування відбувалося переміщення товарів, а не торгівля. Бо підприємства робили взаєморозрахунки. А за нинішніх умов ціна втрат від блокування у місячному еквіваленті коливається між двома й чотирма мільярдами гривень.

«Я проти будь-якої торгівлі на крові, але коли йдеться про те, що всі операції відбувалися в гривнях, рахунки шахтарів, які отримували заробітну плату, — в українських банках, вони безготівково отримували ці кошти, фактично блокада призвела до серйозних наслідків, які у середньостроковій перспективі можуть мати негативний вплив на життя кожного українця», — підкреслив Володимир Гройсман. 

Михайло ЮРЧЕНКО
для «Урядового кур’єра»