Напередодні святкування Дня студента «УК» відвідав кілька вишів і поцікавився в українських спудеїв, чим вони живуть і якимбачать своє майбуття.
Бути студентом нині — престижно і відповідально. Адже зі вступом до вишу ми робимо важливий вибір своєї майбутньої професії, а далі крок за кроком ідемо до реалізації власних життєвих планів і мрій. Та не забуваймо, що студентські роки — прекрасна пора молодості і справжнього першого кохання, пора юних надій і великих звершень.
Нині студентський квиток в Україні мають понад два мільйони юнаків і дівчат. Вони чекають на підвищення стипендії, поліпшення умов проживання у гуртожитках, відміну «благодійних внесків», а ще турбуються про майбутнє працевлаштування за обраною спеціальністю.
Вітчизняні виші
За даними МОН, цього року мережа вишів І–ІV рівнів акредитації налічує 823 заклади, з них державної форми власності — 425, комунальної — 221 і приватної — 177 установ. Освітньо-кваліфікаційний рівень молодшого спеціаліста хочуть отримати 345 тисяч студентів у 489 вищих навчальних закладах І–ІІ рівнів акредитації: училищах, технікумах, коледжах.
Рівень бакалавра, спеціаліста та магістра здобувають 1,8 мільйона студентів у 334 вишах ІІІ–ІV рівнів акредитації: університетах, академіях та інститутах. Вищу освіту можна отримати за кошти державного та місцевого бюджетів, а також за кошти фізичних та юридичних осіб за денною, вечірньою, заочною формами навчання або ж екстерном.
Стипендії
Розмір мінімальної академічної стипендії для студентів денної форми навчання вищих навчальних закладів I—II рівня акредитації, які навчаються на молодшого спеціаліста або бакалавра, становить 550 гривень на місяць. Розмір зазначеної стипендії для студентів денної форми навчання вишів III—IV рівня акредитації, які навчаються на бакалавра, спеціаліста або магістра, — становить 730 гривень на місяць (постанова КМУ від 5 березня 2008 р. № 165).
Розмір стипендії студентів, які за результатами семестрового контролю мають 10–12 балів із кожного предмета за дванадцятибальною шкалою, або середній бал успішності «5» за п’ятибальною шкалою оцінювання, збільшується для студентів вишів I—II рівня акредитації на 50 гривень. Розмір стипендії для майбутніх бакалаврів, спеціалістів і магістрів вишів III—IV рівнів акредитації — на 60 гривень. Утім, студенти з року в рік очікують на підвищення стипендії до прожиткового мінімуму.
Гуртожитки
За даними координатора Громадської ініціативи «Студентський захист» Андрія Черних, майже 10% студентів досі не забезпечені місцями у гуртожитках. Загальна площа гуртожитків вищих навчальних закладів становить 8,1 мільйона квадратних метрів, професійно-технічних — 2,6. На одного студента припадає приблизно чотири квадратні метри, тоді як за нормою повинно бути не менш як шість.
На балансі навчальних закладів, які перебувають у підпорядкуванні Міністерства освіти і науки, перебувають 1687 гуртожитків, зокрема 522 — у вишів ІІІ–ІV рівня акредитації, 301 — у вишів І–ІІ рівня акредитації та 864 — у профтехучилищ.
Із 3010 будівель гуртожитків вишів тільки 95 будівель (усього 3%) повністю відповідають сучасним вимогам, а з 1050 будівель гуртожитків професійно-технічних навчальних закладів — 42 (майже 4%).
Капітального ремонту потребують 248 гуртожитків вишів на 26,6 тисячі місць і 275 гуртожитків ПТУ на 61,69 тисячі місць. На реконструкцію чекають 50 гуртожитків вишів загалом на 12,5 тисячі місць і 30 гуртожитків профтехучилищ загалом на 7,5 тисячі місць.
Нові й старі проблеми
Проблемою для багатьох студентів залишається вимагання грошей під виглядом «благодійної допомоги» для вишу. «Оскільки студенти перебувають у залежності від адміністрації навчального закладу, вони змушені робити так звані «благодійні внески», — розповідає «УК» Андрій Черних. — Законопроект про заборону благодійних внесків від осіб, які навчаються у вишах, уже пройшов розгляд профільного комітету парламенту».
Також останнім часом молоді фахівці, які тільки отримали дипломи, постали перед новою проблемою. «Виші намагаються через позови до суду відшкодовувати вартість навчання зі студентів-бюджетників, які не працевлаштувалися за направленням або взагалі не працевлаштувалися, — зазначають у «Студентському захисті». — А це суперечить нормам Конституції України».
ПРЯМА МОВА
Якщо людині потрібні знання, вона буде навчатися
Аліна ЧЕРПАК,
другокурсниця Інституту журналістики КНУ ім. Тараса Шевченка:
— Я вивчаю рекламу і зв’язки з громадськістю. Мій інститут став для мене більше ніж просто місцем, де я отримую знання. Це своєрідна школа виживання, тут я дорослішаю. Хочу вдало скласти сесію і пережити курсову роботу. А якщо серйозно, мрію вийти з університету з певним багажем знань і знайти, де їх застосувати. Адже всі студенти рано чи пізно переймаються, де знайти хорошу роботу після закінчення навчання.
У виші здобуваєш знання, отримуєш диплом і стикаєшся з тим, що працедавці вимагають мінімум три роки досвіду! Тому сучасні студенти змушені в шаленому ритмі паралельно з навчанням уже з другого курсу здобувати цей необхідний досвід. Тож раджу не лінитися. І тоді у вас все буде гаразд.
Катерина КИЛИВНИК,
студентка 4 курсу юридичного факультету КНУ ім. Тараса Шевченка:
— У нас вирує студентське життя. Подобаються умови у гуртожитку, є навіть обладнаний спортзал. Одначе побажала б на майбутнє удосконалити водопостачання, бо не завжди є гаряча вода. Також можна влаштовувати тематичні вечори аби популяризувати живе спілкування серед молоді на противагу соцмережам.
Щодо навчання — приємно, що у виші безліч «відкритих дверей» для самореалізації, постійно заохочують ініціативність, енергійність, відповідальне ставлення до навчання та роботи.
Втім, серед розмаїття наукових джерел нерідко зустрічаються «псевдонаукові» статті, що перетворює навчальний процес та аналіз на перечитування «неправильно списаного». Не зайвим, на мою думку, було б забезпечення більш якісних університетських курсів іноземних мов та залишення занять із фізичної культури і на старших курсах. У майбутньому мрію здобути якісні глибокі знання з певної вузької правничої спеціалізації та надавати якісні юридичні послуги на теренах рідної України.
Микола АПОНЮК,
студент 2 курсу напрямку аеронавігація Національного авіаційного університету:
— На мою думку, в багатьох наших університетах недостатньо приділяють увагу спорту. Звичайно, є фізичне виховання, деякі спортивні секції, втім, їх можна перерахувати на пальцях однієї руки. Вважаю, що активна молодь залюбки проявила б себе не лише в навчанні, а й у спорті. А загалом мрію відмінно закінчити всі сесії. Для кожного студента, мабуть, стипендія — це найкраща нагорода за своє навчання, тож хотілося б, щоб вона була більшою.
Ігор ЖЕРЕВЧУК,
студент 2 курсу Київського національного лінгвістичного університету:
— У нинішньому шаленому темпі життя студенти часто стикаються з такими проблемами, як нестача часу, брак бажання якось себе проявляти. Хоч зараз існує багато речей, які нам постійно допомагають, — Інтернет, комп’ютери, ноутбуки, планшети. Сучасні можливості роблять життя студента набагато простішим. Адже можна миттєво знайти потрібну інформацію, роздрукувати реферат, курсову, дипломну роботи тощо. Залишилася основна проблема — щодня прокидатися о шостій ранку…
Марина ПРИГОДА,
студентка 2 курсу Київського медичного коледжу № 3:
— Мені дуже подобається навчатися, оскільки викладачі цікаво ведуть пари, намагаються знайти індивідуальний підхід до кожного. В нашому коледжі можна здобути хорошу професійну підготовку, і ми стараємося, адже задають багато домашніх завдань, які доводиться виконувати майже до опівночі. Але я вважаю, якщо людині потрібні знання, вона буде навчатись! І я дуже вдячна своїм викладачам за неоціненний внесок у скарбничку моїх знань. А ще дякую пані Надії, яка працює в нашому буфеті: вона нікого не залишить голодним, ще й хорошим манерам навчить, якщо комусь їх бракує.
Ангеліна БАРИЛЮК
для «Урядового кур’єра»
Ми в Google+