Цього разу захід відкривав перший заступник міністра оборони Іван Руснак, наводячи факти-спростування щодо заяви народного депутата фракції «Батьківщина» Сергія Соболєва про нібито ненадійність пластин у бронежилетах українських військових у зоні АТО. Він заявив, що бронежилети для наших вояків відповідають стандартам і всім технічним критеріям четвертого класу захисту. Спеціальна комісія провела відповідні випробування цих бронежилетів, що й дало підстави посадовцю з Міноборони стверджувати: «Пластина витримала всі кулі. Такі бронежилети закуповує Міноборони для Збройних сил». Він поінформував Прем’єр-міністра Арсенія Яценюка, що підприємство-монополіст з постачання бронежилетів українській армії «Темп-3000» технологічно відпрацювало пластини 5-го і 6-го класу захисту. Вони важчі, однак постачатимуть їх у спецпідрозділи, які ведуть контактний бій з противником. Бо такі види захисту не рекомендовано для масової поставки у війська. 

Вислухавши доповідача, глава уряду доручив направити результати експертизи пластин для бронежилетів у парламент і депутатові фракції «Батьківщина».

МВС здійснюватиме посилений контроль за рухом транзитних вантажних перевізників. Фото УНІАН

Фури повертаються

Окрім цього, під час засідання Кабінет Міністрів дозволив транзит російського вантажного транспорту через Україну з 25 лютого. Міністерство внутрішніх справ має гарантувати безпеку руху. Однак це рішення урядовці ухвалювали лише після того, як міністр інфраструктури Андрій Пивоварський означив Прем’єру головні ризики блокування транзиту територією нашої держави.

«10 тисяч українців працюють у Центральній Азії, Росії, на просторах Європи і займаються перевезеннями. Основні євразійські коридори проходять територією України. Коли фура їде нашою територією з російськими номерами, це не означає, що в ній — водій із Росії чи товар російського походження. Це може бути транснаціональна компанія, яка має офіс у РФ і займається логістикою транзиту. Нині людей позбавлено можливості заробляти гроші», — сказав він.

Якби найближчим часом українська сторона не відреагувала на пропозицію російського Мінтрансу тимчасово скасувати заборони на такі перевезення (в Росії це вже зробили щодо України), то з порядку денного можна було б зняти питання розбудови концесійних доріг, можливість працювати в регіонах готелям, ресторанам, кіоскам, забути про 5% акцизного податку, які завдяки такому бізнесу потрапляють у місцеві бюджети. «Україна — основа транзитних перевезень на євразійському просторі. Якщо є питання до транзиту, то треба щось географічно з Україною робити. Польські колеги вже домовилися з росіянами про тимчасові квоти на 2016 рік, і транзит з центральної Азії йшов би до Європи територією Білорусі, Польщі… Ми просто випадемо з транзитних потоків», — резюмував міністр.

Саме тому його відомство готове повернути тимчасові дозволи на заблоковані транзити нашою територією. Безпечним проходженням цих потоків опікуватиметься вже МВС. Підрозділи Державної митної служби проводитимуть ретельний контроль вантажів.

На це Арсеній Яценюк відреагував: «Вони нам відкрили транзитні потоки, ми, згідно з принципом взаємності, зробимо так само. Ми вживаємо заходів на умовах взаємності».

Чим завинив Тарас Шевченко

Віце-прем’єр-міністр — міністр культури В’ячеслав Кириленко поінформував, що в Оренбурзі знищено будинок, у якому перебував під час заслання Тарас Шевченко. Тепер на місці пам’ятки архітектури та історії національного значення облаштовано майданчик для паркування автомобілів одного з приватних банків. «Це порушення всіх міжнародних норм, — наголосив міністр. — Тарас Шевченко — поет світового значення. Ми разом із Міністерством закордонних справ звернемося з офіційною заявою до ЮНЕСКО та інших міжнародних організацій, аби таким діям Росії дали міжнародну оцінку. Ця країна веде проти нас політику ксенофобії».

Натомість Арсеній Яценюк повторив, що триває умисне зволікання з конфіскацією 1,5 мільярда доларів колишнього режиму Януковича. Гроші нині в Ощадбанку, але активи не розморожено. До речі, цю суму в уряді впродовж 2016 року могли б витратити на потреби оборонного сектору та соціальні програми для громадян. «Це обов’язок органів прокуратури, антикорупційних органів, всієї української влади і судової системи — конфіскувати кошти і спрямувати їх у державний бюджет».

Він також нагадав, що торік розкривав схему відмивання коштів. Їх відправляли на офшорні фірми. Вони купували за вкрадені гроші державні цінні папери України, розміщували їх в Ощадному банку і отримували з Державного бюджету відсотки.

Загалом у схемі було задіяно близько 80 офшорних компаній. Протягом року були спроби через судові рішення зняти арешт із цих 1,5 мільярда доларів.

Опісля Прем’єр висловився за створення агентства з пошуку корупційних активів, оскільки це «реальний механізм доступу до іноземних баз даних і не очікування роками відповіді на запити по правову допомогу, а швидка і оперативна робота з пошуку активів, пошуку реальних власників, арешт і конфіскація таких активів».

Проект постанови про створення Національного агентства з питань виявлення, розшуку та управління активами, одержаними від корупційних та інших злочинів, подав на розгляд міністр юстиції Павло Петренко. Парламентаріїв він попросив подати своїх кандидатів у члени конкурсної комісії для обрання керівника агентства.

Окремо розглядали питання переходу всіх органів влади на електронну систему державних закупівель ProZorro. Це нововведення буде обов’язковим з 1 квітня для центральних органів влади, а з 1 серпня — для місцевих.

Прем’єр-міністр щодо цього заявив: «Коли ми зруйнували стару корупційну схему, де одні й ті самі компанії постачали найбільшим державним компаніям, ми дали малому й середньому бізнесу можливість доступу до постачання товарів, робіт і послуг державним компаніям. Тобто зруйнована монополія дає змогу розвиватися малому і середньому підприємництву».

Він подякував заступникові міністра економічного розвитку і торгівлі Максиму Нефьодову та всьому колективу, який впроваджує електронні закупівлі, та попередив, що «система опиратиметься впровадженню електронних закупівель, щоб далі залишався старий порядок».

Спочатку на електронні закупівлі перейшло Міністерство оборони. А Міністерство юстиції запровадило електронні торги арештованим майном «Сетам». Завдяки цьому обсяги реалізації такого майна зросли в 12 разів.