Заступник керівника апарату — начальник
організаційного відділу апарату
Волинської облдержадміністрації
Роман МАТВІЙЧУК

У  нашу еру бурхливого розвитку ІТ-технологій особливу ціну мають фахівці, які розуміються на них і можуть спрогнозувати всі переваги, що дає застосування тих чи тих новацій. Ще більшу цінність мають люди, які не тільки розбираються в нових технологіях, а й можуть системно та масштабно ставити їх на службу людям. Один із таких фахівців — добре відомий волинським управлінцям заворгвідділом ОДА Роман МАТВІЙЧУК.   

— Як нині проходить інформатизація органів влади, пане Романе?

— Останні три роки ми чимало уваги  і зусиль приділили роботі над створенням системи електронного урядування.

Найпростіше визначення електронного урядування  — це держава, представлена у мережі Інтернет. Якщо висловитись дещо складніше, то це  нова модель державного управління, що передбачає широке застосування інформаційно-комп’ютерних технологій. Тобто ефективне і якісне застосування технологій, що спрощують державне управління, роблять його  доступним для контролю виборцями. А ще — полегшують їм доступ до адміністративних та інших послуг, «висвічують» механізм їх надання. В тому числі  й в частині оплати за них.

Ось приклад. З 2011 року ми почали активно застосовувати систему відеоконференцзв’язку. Це  дало змогу значно заощаджувати час управлінців, видатки на відрядження, пальне. Суттєво зросла оперативність прийняття рішень. Отож механізм прийняття і втілення в життя тих чи тих рішень значно спростився.

— Яка роль цього веб-сайту «Адміністративні послуги»?

— Він  дає змогу будь-якому жителеві області, який має доступ до мережі Інтернет, отримати інформацію про послуги, які надають органи влади. А таких нині     вже понад 500. Також на сайті  є детальна інформація про кожну послугу.

Цей сайт торік,  до речі, визнано переможцем Першого національного конкурсу проектів електронного урядування в номінації «Електронні сервіси».

Також у минулому році ми створили веб-сайт «Прозорий контроль». На ньому розміщується інформація про всі заплановані перевірки органів державного нагляду (контролю) за діяльністю суб’єктів господарювання.

— Нині в усьому світі уряди намагаються зменшити використання в документообігові традиційного паперу…

— Волинська область тут — не виняток. Того року ми запровадили систему електронного обігу документів. Паралельно в практику впевнено ввійшов позитивний досвід використання електронних цифрових підписів.

У цю систему включені обласна адміністрація, обласна рада, всі управління, департаменти, служби, райдержадміністрації і районні ради, а також 95% сільських рад. Усього нині в мережі   1380 працівників і понад 450 установ. І процес масштабування цієї системи триває…

— Яким чином при цьому відбувається збереження документів?

— У нас є загальнообласний центр обробки документів, де всі ці документи зберігаються в електронному вигляді.  Державні службовці залежно від ступенів доступу працюють з тим чи тим документом.

У минулому році ми перші з обласних адміністрацій вийшли з ініціативою, щоб Державна податкова служба надала нам безкоштовно електронні цифрові підписи (ЕЦП). І  ми їх отримали. Більше того, ми також звернулися до уряду, щоб такий підхід щодо застосування безкоштовних ЕЦП Міндоходів був застосований у всіх органах виконавчої влади. Адже ЕЦП, що генеруються і комерційними структурами,  коштують недешево. Нашу пропозицію підтримали. І Міністерство юстиції вже розпочало застосування таких ЕЦП у своїх електронних системах. А це значно зекономило «обласні» кошти, що могли б бути витрачені на їх придбання.

Кожен, хто вже отримав ЕЦП, несе юридичну відповідальність за неправомірне використання його. І люди це добре розуміють.

Зрозуміло, що суттєву економію також маємо і за рахунок зменшення друку паперових носіїв. Незабаром, думаю, зможемо сказати, скільки вже заощаджено на папері, картриджах, обслуговуванні принтерів тощо. Впевнений, що сума там теж буде чимала!

Електронне урядування економить людям час і нерви. Фото Oлександра ЛЕПЕТУХИ

— Проект, наскільки ми розуміємо, продовжує розвиватися. Які головні труднощі в реалізації задуманого?

— Глибоко переконаний, що темп інновацій повинен відповідати психологічній адаптації людей. Адже важко відразу таку велику кількість одночасно навчити користуватися електронною системою. Та процес тотальної інформатизації на Волині має позитивну динаміку,  і альтернативи йому немає!

Наприклад, більшість сільських рад уже в електронному вигляді ведуть погосподарські книги — цей проект впроваджувався головним управлінням статистики в області. Завдяки цьому та створенню електронних баз шаблонів найпоширеніших документів тепер підготовка на вимогу людини тієї чи іншої довідки може зайняти в сільраді лише кілька хвилин. Позитив? Безумовно!

— Торік в Центрі надання адміністративних послуг (ЦНАП), що в Луцьку,  запустили систему електронної взаємодії між адміністратором та надавачами адмінпослуг...

— Коли людина звертається у ЦНАП, адміністратор сканує її документи, ставить свій електронний цифровий підпис і відправляє їх електронною поштою до відповідного органу влади. Коли ж питання, з яким людина зверталася, вирішується, її інформує про це той же адміністратор.

Тут надзвичайно важливою є антикорупційна складова. Адже першочергово завданням  створення ЦНАПу стало  відмежування надавача адмінпослуг  від суб’єкта звернення. Щодня нині в центр звертається 350 — 400  суб’єктів. Тут вже усунуто багато проблемних питань — таких, наприклад, як черги, попередній запис тощо. А головне — нечистий на руку  чиновник втратив можливість натякати відвідувачу, що «треба чекати, бо багато роботи».

— Що буде наступним кроком в розвитку управлінських ІТ-технологій?

— Почали працювати над створенням «Порталу електронних публічних послуг Волині». Для початку ми впровадимо кілька послуг, у подальшому  будуть додані всі інші.

Оскільки електронний цифровий підпис має дедалі більше застосування, ставимо собі завдання організувати роботу так, щоб у майбутньому наша людина просто із своєї квартири могла замовити ті чи ті послуги. Адже всі документи з ЕЦП є юридично значимі, і саме заявник відповідає за їхню достовірність. А ця відповідальність, нагадаю, може у разі зловживання бути і кримінальною.

Торік у Центрі екстреної медичної допомоги, що в Луцьку, ми впровадили систему, що дала змогу на всіх автомобілях «швидкої допомоги» в рамках Національного проекту «Вчасна допомога» встановити GPS-трекери. Це зроблено, аби поліпшити систему управління, вдосконалити моніторинг за їхнім пересуванням. І, звичайно, для боротьби із банальними приписками та крадіжками пального. За рік завдяки цій новації ми заощадили близько мільйона гривень! Тобто система повністю окупила себе! Цього року плануємо отримати решту коштів з державного бюджету на придбання і встановлення обладнання, щоб ця система запрацювала комплексно.

У 2013-му Волинська область виграла конкурс Світового банку щодо вдосконалення системи охорони здоров’я. А це — 30 мільйонів доларів. І в цих грошах  також є частка й на інформаційні технології.

Плануємо, зокрема, проект, який полягає в тому, що кожному пацієнту буде створена електронна медична карта з історією хвороб, призначеннями. Як наслідок, якість медичних послуг має поліпшитися. Безперечно, роботи багато, адже потрібно розробити системи захисту та врахувати багато інших аспектів. Але сенс цим займатися, переконаний, є. І не тільки тому, що волиняни цю електронну медичну систему створять  одними з перших в Україні.

Головне в тому, що вона, як і інші електронні технології, поліпшить життя людям. Глибоко впевнений в цьому!

Валерій МЕЛЬНИК,
«Урядовий кур’єр»
,
Людмила ВРУБЛЕВСЬКА

для «Урядового кур’єра» 

ДОСЬЄ «УК»

Роман МАТВІЙЧУК.Народився у квітні 1978 року у місті Рожище. Із медаллю закінчив Турійську загальноосвітню школу І — ІІІ ступенів. Пройшов повний курс навчання у трьох вищих навчальних закладах, в яких здобув спеціальності «прикладна математика та інформатика», «державне управління», «фінанси». За успішне впровадження в органах виконавчої влади, місцевого самоврядування ефективних ІТ-проектів нагороджений Почесною грамотою Волинської облдержадміністрації.

ДОВІДКА «УК»

Електронне урядування — спосіб організації державної влади за допомогою систем локальних інформаційних мереж та сегментів глобальної інформаційної мережі, що забезпечує функціонування органів влади в режимі реального часу та робить максимально простим і доступним щоденне спілкування з ними громадян, юридичних осіб, неурядових організацій.

У Центрі надання адміністративних послуг (ЦНАП) в Луцьку, відповідно до Закону України «Про адміністративні послуги», працюють територіальні органи центральних органів виконавчої влади: реєстраційна служба головного управління юстиції в області; управління державної міграційної служби України в області; головне управління Держземагентства в області,  а також структурні підрозділи облдержадміністрації: департамент агропромислового розвитку; департамент житлово-комунального господарства та будівництва; управління інформаційної діяльності та комунікації з громадськістю та управління міжнародного співробітництва та європейської інтеграції, виконавчі органи міської ради, які надають адміністративні послуги.

Електронний цифровий підпис (ЕЦП) — вид електронного підпису, отриманого за результатом криптографічного перетворення набору електронних даних, який додається до цього набору або логічно з ним поєднується і дає змогу підтвердити його цілісність та ідентифікувати підписувача. Електронний цифровий підпис накладається за допомогою особистого ключа та перевіряється за допомогою відкритого ключа.