СМАЧНО

Завершився перший сезон телепроекту «Українська модна кухня»

Участь у ньому взяли 24 кухарі з усіх регіонів України. Щотижня учасники кулінарного змагання демонстрували глядачам, як страви традиційної національної кухні можна приготувати і подати по-новому. Кореспонденту «УК» вдалося потрапити на фінал конкурсу і з’ясувати, що ж це таке — висока кулінарна мода. 

Гастрономічна революція

Як правило, у необізнаної людини при словосполученні «українська кухня» перед очима постає сцена з фільму «Ніч перед Різдвом», де пузатий Пацюк обідав, а коваль Вакула з подивом спостерігав, як галушки спочатку стрибали з тарілки в сметану, а потім летіли козакові просто в рот. Але виявляється, і галушки, і вареники можуть стати прикрасою вишуканого обіду. А крім них існує ще безліч національних страв, які дають змогу українській кухні впевнено почуватися в світі високої кулінарної моди

— Нашу національну кухню вважають однією з найскладніших, адже вона має багато технологічних операцій, — пояснює засновник конкурсу «Українська модна кухня», віце-президент Асоціації шеф-кухарів Віктор Тимчишин. — Сенс високої кухні полягає в тому, щоб змусити традиційну страву розквітнути новими смаковими барвами. Це кухня ретельного приготування та презентації, кулінарний театр, свято смаку.

Концепція телеконкурсу побудована на найсучаснішій технології.  Це абсолютно новий гастрономічний напрям. Головне тут — оригінальні та яскраві смакові поєднання. З одного боку зберігається душа української кухні, її колорит. З іншого — звичні страви приготовлені і подані по-новому. Наприклад, класичний бутерброд із салом перетворюється на тартар із сала і чорного трюфеля на хрусткому хлібі, оселедець під шубою — на оселедець із буряковим карпаччо, а в звичайному варенику замість картоплі ховається фуа-гра.

За словами представника Київської асоціації офіціантів Олега Онікієнка, проект «Українська модна кухня» як напрям кулінарного мистецтва виник у нас в 2010 році.

— Страви нашої кухні самі по собі дуже смачні, ароматні й насичені, втім, до цього моменту ми не популяризували її. В іноземців наша кухня асоціюється з борщем, варениками, котлетами по-київськи. Тож ми вирішили зробити гастрономічну революцію, щоб українці пишалися тим, що наша вітчизняна кухня може бути не лише смачною і корисною, а й красивою. Тому головна ідея програми — показати, що у нас є гастрономічна культура, і ми готові позмагатися з іншими країнами, навіть із Францією та Італією, — вважає Олег Онікієнко. — Сьогодні кухарі — учасники програми використовують тільки українські продукти харчування, спеції, добавки.

На жаль, у нас ще мало закладів, де можна скуштувати подібні модні страви вітчизняної кухні, тож такий телеконкурс — один із напрямів у її «просуванні». Його організатори мріють, щоб в Україні сервіс і гостинність були на найвищому рівні, а іноземним туристам було приємно відвідувати наші ресторани. Це особливо актуально зараз, коли Україна готується до Євро-2012.

Кухня любить чоловіків

Попри велику кількість різноманітних кулінарних телешоу, проекту «Українська модна кухня» вдалося знайти свою нішу.

— Це національний, а не іноземний формат, який зазвичай купують наші телеканали, — зазначає президент Асоціації шеф-кухарів Ігор Брагін. — Адже ці кулінарні програми (здебільшого шоу з російськими телезірками) нічого не навчають ні кухарів, ні глядачів. Наш проект дає змогу українським кухарям взяти участь у змаганні, почути думку компетентного журі, а не якихось шоуменів, які нічого не тямлять у кулінарії. І глядачі можуть після перегляду такої програми спробувати власноруч приготувати по-новому котрусь із традиційних страв. Тож розвиток такого напряму — серйозне національне досягнення. На жаль, наші медіамагнати неохоче підтримують українських кухарів. А в Європі і в усьому світі хороший шеф-кухар прирівнюється до зірок політикуму, спорту, естради. У нашій країні такої культури немає.

До речі, «УК» з’ясував, чому більшість шеф-кухарів — чоловіки. «Думаю, у кожної жінки з огляду на її материнський інстинкт філософія приготування їжі підсвідомо схиляється до того, щоб усіх ситно нагодувати. А для чоловіків це культура, гра смаків та ароматів під час поєднання тих чи тих інгредієнтів, цілий ритуал. Тому більшість кухонь полюбляють саме чоловічі руки», — поділився секретом Ігор Брагін.

Втім, за словами глядачів, телеверсію проекту треба було краще продумати. «Не зрозуміло, навіщо кухарі перед телекамерами довго прогулюються супермаркетом, обираючи продукти, — ділиться враженнями киянин Антон Шевченко. — Було б набагато цікавіше поспостерігати за процесом приготування самих страв. Втім, технологію приготування під час програми показують дуже стисло». Також здивував вибір сировини. Здається, м’ясо косулі, з якого один з учасників готував печеню, — не найпоширеніший вітчизняний продукт.

Незрозумілими залишилися й критерії оцінки конкурсу. Від компетентного журі хотілося б почути більш фахові коментарі (наприклад, чи дотримується учасник усіх технологічних умов, наскільки правильно вдалося кухареві організувати своє робоче місце, як поєднуються між собою продукти). Натомість члени журі обмежилися короткими коментарями: «тут м’ясо жорстке», «а тут м’ясо м’яке», «це смачно».

Втім, серед трьох півфіналістів у нелегкому кулінарному телезмаганні перемогу здобув київський шеф-кухар Олег Григор’єв. Найбільшою нагородою для нього стане поїздка до Німеччини, де кухар візьме участь у майстер-класах відомих німецьких фахівців.