За погашення боргів із зарплати на комунальних підприємствах персонально відповідають керівники місцевих органів влади. Однак чи лише від них залежить розв’язання проблеми? Ситуацію вивчали журналісти «Урядового кур’єра»

Посиляться  штрафні санкції

Любомира КОВАЛЬ, 
«Урядовий кур’єр»

—Сучасний стан економіки вимагає від нас максимально ефективних дій щодо погашення існуючих та недопущення нових боргів із заробітної плати. Задля цього Мінсоцполітики продовжує напрацьовувати інструменти для ефективнішої роботи в цьому напрямку, адже йдеться про долі конкретних людей, які не отримують грошей за чесно та сумлінно виконану роботу, — зазначив заступник міністра соціальної політики В’ячеслав Коломієць під час засідання Комісії з питань погашення заборгованості із зарплати (грошового забезпечення), пенсій та інших соціальних виплат.

Він нагадав, що 9 жовтня цього року уряд збільшив додаткову дотацію місцевим бюджетам на 2,1 мільярда гривень для своєчасної виплати зарплати працівникам бюджетних установ, які фінансуються за рахунок коштів місцевих бюджетів. А отже, нині боргів із зарплати бюджетникам немає.

За оперативними даними місцевих органів виконавчої влади, станом на 21 жовтня загальна заборгованість із зарплати в Україні становила 970,1 мільйона гривень. Дещо краща ситуація у Чернівецькій, Волинській, Дніпропетровській, Хмельницькій та Полтавській областях. Найгірша — у Донецькій, Запорізькій, Миколаївській областях та на Київщині. Порівняно з березнем 2013 року борги із зарплати зменшилися на 132 мільйони гривень, або на 12%. А кількість підприємств, які мали заборгованість, зменшилася на 536.

Немає боргів на підприємствах комунальної форми власності (що позитивно характеризує саме роботу облдержадміністрацій) у Дніпропетровській, Запорізькій, Івано-Франківській, Одеській, Рівненській та Чернівецькій областях та у Севастополі.

Хоч на початку року була погашена заборгованість за минулі роки на суму 232,4 мільйона гривень, нині виникла нова. Найбільша — в авіакомпанії «Аеросвіт» — 149,8 мільйона гривень, на комунальному підприємстві «Київпастранс» — 19,5 мільйона гривень.

Серед підприємств державної форми власності найбільшими боржниками нині є Харківський приладобудівний завод ім. Шевченка Укроборонпрому — 21,8 мільйона гривень, Київський завод «Буревісник» Укроборонпрому — 19,5, Суднобудівний завод ім. 61 комунара Укроборонпрому — 18,5, Українське Дунайське пароплавство Мінінфраструктури — 17,2, підприємство «Радіоприлад» Укроборонпрому — 17, Шосткинський казенний завод «Зірка» Укроборонпрому — 14,6, завод ім. Малишева Укроборонпрому — 14,3, Львівський науково-дослідний радіотехнічний інститут Міноборони — 11,9, ПАТ «Азмол» Фонду державного майна — 10,2, ПАТ «Науково-виробниче підприємство «Більшовик» Фонду державного майна — 8,2 мільйона гривень.

Щодо комунальних підприємств, крім уже згаданого «Київпастрансу», також великі борги на підприємствах Донецької області — 4,7 мільйона гривень, Луганської — 4,2 мільйона гривень, Черкаської — 2,8 мільйона гривень, АР Крим — 2,8 мільйона гривень, Миколаївської — 2,6 мільйона гривень, Тернопільської — 2,5 мільйона гривень. В’ячеслав Коломієць нагадав, що погашення боргів із зарплати на комунальних підприємствах областей є персональною відповідальністю для керівників місцевих органів влади.

На підприємствах інших форм власності на 21 жовтня борги становили 581,5 мільйона гривень, що на 60,5 мільйона більше, ніж на початку цього року. Найбільші борги допущені на Київщині — 150 мільйонів гривень, Донеччині — 92,3 мільйона гривень, Луганщині — 40 мільйонів гривень, Харківщині — 35,5 мільйона гривень.

Перший заступник голови Державної інспекції з питань праці Роман Зенов поінформував, що на 90% перевірених підприємств виявлені порушення трудового законодавства, 55% з яких — саме порушення щодо оплати праці. На 14% перевірених підприємств не дотримуються мінімальних гарантій оплати праці. На 18% порушуються норми генеральної та галузевих угод щодо мінімального розміру тарифної ставки працівника І розряду.

Загалом за 9 місяців 2013 року держінспектори з питань праці провели 4 тисячі перевірок на трьох тисячах підприємств-боржників із виплати зарплати. На їхню вимогу ці підприємства повністю чи частково погасили (або не допустили) заборгованість із виплати зарплати 273,2 тисячі працівників на суму 636,6 мільйона гривень. За результатами перевірок до адміністративної відповідальності притягнуто 2800 посадових осіб. Також з 10 керівниками підприємств контракт був розірваний. А 9 посадових осіб притягнуті до кримінальної відповідальності.

Він також поінформував, що задля здійснення постійного контролю за кожним підприємством-боржником буде закріплений державний інспектор з питань праці. Також буде посилена адміністративна та кримінальна відповідальність для неплатників і підвищаться штрафні санкції.

ПРЯМА МОВА

Наталія КОРОЛЕВСЬКА, 
міністр соціальної політики:

— Мінсоцполітики розробило план щодо активізації дій з погашення боргів із заробітної плати, який вже передано до уряду. Питання погашення заборгованості із заробітної плати повинно вирішуватися щодня, на кожному конкретному підприємстві-боржнику.

З 1 листопада Служба зайнятості разом з Держінспекцією з питань праці мають спільно і пильно вивчати кожне звернення від роботодавців, коли ті планують звільняти людей. І також слід обов’язково розібратися, чому економічно активні підприємства, які, з одного боку, активно працюють та отримують прибутки, з другого — дозволяють собі залишати робітників без зарплати.

Чернігівщина. Вижити допомогли  інвестори

Євдокія ТЮТЮННИК, 
«Урядовий кур’єр»

Завод «Білкозин» — унікальне підприємство міста Прилуки, єдине в Україні і одне з дванадцяти у світі, котре спеціалізується на виготовленні штучних колагенових оболонок для ковбасних виробів. Два роки тому виробництво зупинилося, працівники лишилися без роботи і заробітку. Борг із зарплати сягав аж 4 мільйони гривень!

Питання виживання заводу взяв під особистий контроль голова Чернігівської обласної держадміністрації Володимир Хоменко. Зрештою, знайшлися інвестори, і влітку підприємство запрацювало — з модернізованими технологіями та погашеними боргами. Також минулого літа з переліку боржників вийшли «Ніжинсільмаш» та «Чернігівський завод радіоприладів» «ЧеЗаР».

За словами директора департаменту соцзахисту населення облдержадміністрації Лариси Юрченко, упродовж січня-вересня обстежено 814 суб’єктів господарювання, в ході яких виявлено чимало фактів недотримання законодавства. Внесено 2720 пропозицій та рекомендацій щодо усунення порушень. Матеріали по вісімнадцяти підприємствах направлено до прокуратури та по 14-ти — до Держінспекції з питань праці.

Загальна сума боргу із зарплати найманим працівникам підприємств та організацій області (з урахуванням економічно неактивних підприємств) з початку року скоротилась на 1,5 мільйона гривень, або майже на 8%, і на 1 жовтня становила 18,4 мільйона гривень. Повністю ліквідовано такі борги у 17 районах області.

Зеленгоспівці теж хочуть вчасно отримати зарплату. Фото Oлександра ЛЕПЕТУХИ

Івано-Франківщина. Міськрада на замку

Світлана ІСАЧЕНКО, 
«Урядовий кур’єр»

Міський голова Калуша, а з ним майже всі чиновники міськради та її виконкому пішли у відпустки без збереження зарплати. Грошей на неї все одно не було, та й керувати їм не було чим.

Тиждень прикарпатське місто Калуш залишалося без управи місцевої влади. Врешті, «батьки» міста в добровільному порядку просто приєдналися до 1100 бюджетників, які через нестачу коштів на зарплату перебували у вимушених безкоштовних відпустках. А це куди гірше, аніж борги із зарплат.

Мер Калуша Ігор Насалик голосно заявив, що «зарплатний» скандал, який дуже скоро став надбанням всієї країни, стався через Держказначейство, яке заблокувало платежі міському бюджету майже на 9 мільйонів гривень, — це найбільший показник в області. «Зарплата працівникам бюджетної сфери — делеговані державою повноваження. Органи місцевого самоврядування не беруть участі у формуванні та використанні першого кошика міського бюджету. А цього року розрив бюджету становить 56 мільйонів», — наголошував Ігор Степанович.

Втім, йому тут же нагадали про заборгованість Калуша перед Казначейством за позиками, яка на початку жовтня становила понад 30 мільйонів гривень. А голова Івано-Франківської облдержадміністрації Михайло Вишиванюк відкрито звинуватив керівництво Калуша в цьому інциденті, який назвав політичною піар-кампанією. Мовляв, не треба було призначати собі премії мало не у 20 тисяч гривень. «Витратили на власне преміювання 7 мільйонів, а потім кажуть, що у них немає на зарплату. Це некрасиво, навіть не по-людськи, за великим рахунком», — обурювався Михайло Вишиванюк.

Ситуація з бюджетними виплатами (а її, треба зазначити, Калуш переживає не перший рік) має владнатися через обіцяну місту дотацію з держбюджету, яка надійшла днями в область, — 60 мільйонів гривень на «закриття» захищених статей, найперше — зарплату бюджетникам. Загалом на державні кошти 18 претендентів, але місто хіміків отримає чи не найбільшу суму. Її має вистачити, аби погасити зарплатний борг за вересень у 3 мільйони та за частину жовтня. А далі, виходить, — знову очікування.

Ігор Насалик, який і до того не був особливо перебірливим у критичних висловлюваннях на адресу виконавчої влади мало не всієї її вертикалі, і навіть погрожував уряду судовими позовами, нагадав, що попри всі колізії Калуш і район не заслуговують щоразу чекати на казначейські обіцянки — їх місто й без того наслухалося. «Казначейство перейшло на ручний режим роботи, що породжує корупцію», — прямо заявив Калуський голова, наголосивши, що річний план з економічних показників в районі виконано за 9 місяців, а райцентр за власними надходженнями перевиконує планові показники, дає 60% ВВП області, 41% — інвестицій, має перше місце в регіоні за здобутками освіти, медицини, соцзахисту та благоустрою, а отже, заслуговує на повагу. До всього, очільник Калуша заявив, що наступного року наполягатиме, щоб депутати міської ради не затверджували йому надбавок до зарплати, яка для нього і так не є принциповою, оскільки грошей вистачає лише на кілька авіарейсів до столиці. «Таким чином, міський голова отримуватиме приблизно 3 тисячі гривень. І нехай усі з того радіють», — сказав він у підсумок місцевого бюджетного скандалу.

Миколаївщина. Липова статистика  не пройшла

Олена ІВАШКО, 
«Урядовий кур’єр»

Підприємства Первомайського району до управління статистики надали недостовірні статистичні дані щодо наявних боргів із зарплати. Це з’ясувалось у ході перевірок, проведених Первомайською міжрайонною прокуратурою із залученням працівників районного управління статистики.

Неправдиві дані надали комунальні підприємства «Первомайський міський водоканал» та «Комунсервіс», Первомайський гранітно-щебеневий кар’єр. Їх керівники ще на початку року повідомили, що заборгованість із виплат зарплати разом становила начебто близько одного мільйона 102 тисяч гривень. Однак прокуратура встановила, що фактичний борг із зарплати загалом становить 4 мільйони 413 тисяч гривень. «Залишок» у понад три мільйони просто приховали. «Упродовж поточного року Первомайська прокуратура вживала дієвих заходів щодо підприємств-боржників міста та району із виплат зарплати, — зазначила старший прокурор Первомайської міжрайонної прокуратури Вікторія Якимлюк. — За результатами перевірок ці підприємства внесли зміни до статзвітності, наданої до управління статистики у Первомайському районі на основі реальної ситуації».

Але до Єдиного реєстру досудових розслідувань внесено відомості про кримінальне правопорушення (невиплата заробітної плати, стипендії, пенсії чи інших установлених законом виплат внаслідок нецільового використання коштів, призначених для виплати зарплати) щодо усіх трьох зазначених підприємств. Первомайським міським відділом УМВС проводиться досудове розслідування стосовно КП «Первомайський міський водоканал» та гранітно-щебеневого кар’єру, а щодо КП «Комунсервіс» — справу передано до суду.

У Первомайській міжрайонній прокуратурі підкреслюють, що завдяки вжитим заходам заборгованість із виплат зарплати на підприємствах міста та району на сьогодні становить близько одного мільйона 800 тисяч гривень і з початку року зменшилася на понад 2,6 мільйона.

Луганщина. Для балакучих — бейсбольна бита?

Олена ОСОБОВА, 
«Урядовий кур’єр»

Бюджетник комунальнику відтепер не товариш, хоч зарплати обох залежать від державної скарбниці: аби не було боргів перед медиками та вчителями, територіальні органи влади краю не взяли б короткочасні позики більш ніж на два мільярди гривень.

А ось серед представників комунальних підприємств на Луганщині дедалі важче знайти людину, яка б наважилася розповісти про те, що їй не платять. Бо є сумний «алчевський» досвід. Коли борг із зарплати на КП «Алчевськпастранс» сягнув п’яти місяців, у водіїв та кондукторів урвався терпець і люди почали готуватися до страйку. Хтось із колективу розповів про це журналістам. Директор дізнався про «витік» інформації щодо жалюгідного становища підприємства й… на найближчій ранковій п’ятихвилинці весь колектив почув, як перший керівник загрожує підлеглим розправою бейсбольною битою.

Бажання спілкуватися із пресою в людей пропало…

Щоправда, скандал у тролейбусному депо таки набув розмаху, ним зацікавилася міська влада, яка, власне, й фінансує зі свого бюджету роботу комунального підприємства. Директору, котрий залякував підлеглих, дали можливість піти з роботи за власним бажанням. Людям наприкінці жовтня, нарешті, почали виплачувати частинами зарплату за червень.

Перемога? Але працівників підприємства попередили й про численні скорочення...

Страждають від заборгованості із зарплати й тролейбусники з Лисичанська. Щоправда, борг перед ними вдесятеро менший, ніж в алчевців, — майже 150 тисяч гривень на початку вересня. У цілому, за даними прес-служби Луганської облдержадміністрації, саме в Лисичанську склалася найкритичніша ситуація з виплат зарплат, бо великі бюджетоутворюючі підприємства закриті. До 1 вересня загальна сума боргів тут сягнула 9 мільйонів 864 тисяч гривень. Тільки за серпень вона зросла на півмільйона, переважно за рахунок накопичення боргів на економічно активних підприємствах комунальної форми власності. Чи підуть страйкувати лисичанці?

Обласна влада докладає зусиль, аби стабілізувати ситуацію, але повноважень, як не крути, не завжди вистачає.

 От узяти хоча б шахтобудівників зі Свердловська. Державне підприємство «Свердловське шахтопрохідницьке управління з буріння стволів і свердловин» ліквідують, а заборгованість перед людьми із зарплати залишається непогашеною. Понад сотні працівників підприємства заборгували майже за рік, якщо брати суми без обов’язкових відрахувань — 2 мільйони 600 тисяч гривень. Та через те, що за період неплатежів накопичилися колосальні суми пені та штрафів перед Пенсійним фондом і фондами соцстрахування, ця сума вже обчислюється 8 мільйонами гривень.

Керівництво облдержадміністрації неодноразово зверталося з цим питанням до Міністерства енергетики та вугільної промисловості. Але тільки після погрози свердловчан влаштувати мітинги біля стін Кабміну, нарешті, удалося домогтися реального рішення: на нараді в профільному міністерстві ухвалено необхідні протокольні доручення для стабілізації ситуації й складено графік, згідно з яким планується розрахуватися із працівниками підприємства до кінця цього року.

…Борги із зарплатні люди рано чи пізно отримують. Але чи пощастить більшості з новою роботою?

Львівщина. Платіжки лежать  у казначействі

 Оксана МЕЛЬНИК, 
«Урядовий кур’єр»

«Боргів із виплат зарплат бюджетникам у Львові немає, — повідомив директор департаменту фінансової політики Львівської міськради Олег Іщук. — Зароблене у повному обсязі виплачено вчасно працівникам шкіл, дошкільних закладів та закладів охорони здоров’я. Освітянам Львова виплатили й премії до професійного свята».

 А ось на багатьох інших підприємствах та в установах міста ситуація склалась досить непроста. З вимогами виплатити заборговані зарплати представники колективів комунальних підприємств перманентно приходять під стіни Головного управління Держказначейства України у Львівській області. В такий спосіб домагалися повернути зароблене працівники ЛКП «Львівелектротранс», ЖЕКівці, які кілька місяців не бачили платні.

Частково розрахувались із робітниками у ЛКП «Зелений Львів» та трьох дочірніх підприємств «Бондарівна», «Личаківпарк» та «Високий замок», де борг перевищив 1,3 мільйона гривень.

— Та попри те, що зеленгоспівці Львова не отримали грошей, роботи не припиняє жоден виробничий підрозділ, — розповів директор ЛКП «Зелений Львів» Богдан Москв’як. — Адже осінь для комунальників — гаряча пора: саме час зайнятись обрізкою дерев, обстеженням стану зелених насаджень, а також прибиранням опалого листя.

Загалом, за інформацією директора департаменту фінансової політики Львівської міськради Олега Іщука, яку надала прес-служба міськради, головне управління Держказначейства України у Львівській області не виконує платіжних доручень за рахунками Львівської міської ради на суму 74,4 мільйона гривень. За виконані роботи у казначействі лежать платіжки на суму 73 мільйони гривень. Якщо враховувати, що доходи громади міста Львова в місяць становлять 90 мільйонів гривень, то це з міської громади знято майже місячні доходи.

Гроші міської громади не можуть бути на одному рахунку з грошима державними. Усі гроші, які мали йти на вдосконалення інфраструктури Львова, на ремонти доріг, на будівництво, — всі платіжки лежать неоплачені. Це цілий комплекс проблем. Поки законодавчо не буде чітко визначена відповідальність казначейства за невиконання платіжних доручень, так усе і триватиме. Має бути альтернатива: або ми тримаємо гроші у казначействі, або в одному із державних банків. Тоді монополія буде подолана і такої біди, яка зараз є, в Україні не буде, — резюмує директор департаменту фінансової політики.

Волинь. «Листи щастя»  гаманцю не завада!

Валерій МЕЛЬНИК, 
«Урядовий кур’єр»

Область за темпами погашення заборгованості зарплати і розміром її питомої ваги у загальнодержавній частці вийшла в лідери.

Нині на Волині, як запевнила начальник Головного управління праці, соціальних питань та у справах захисту населення від наслідків Чорнобильської катастрофи облдержадміністрації Світлана Мишковець, суттєвих проблем із отриманням заробленого бюджетниками немає. Проте є інший клопіт — із виплатою того, що працівники заробили, але не змогли своєчасно покласти в гаманці на деяких підприємствах комунальної та приватної форми власності.

Якщо ще кілька літ тому розмір не виплаченої людям зарплати вимірювався у десятках мільйонів, то у жовтні цього року він становив «лише» три мільйони гривень. При тому, що ще на початку 2013-го працедавці боргували людям в регіоні майже вдвічі більше. Певна частка цього боргу припадає на 5 банкрутів, 4 підприємства, що призупинили свою роботу, та ще 4 економічно активних. Серед останніх, зокрема, Луцьке підприємство електротранспорту та відомий в області «Мостозагін-60».

Красномовний показник щодо роботи транспортників. Якщо на початку цього року підприємства боргували працівникам 940 тисяч гривень, то нині — 317 тисяч. Фактично трикратне скорочення! І це, звісно, тішить.

 — Позитивної тенденції вдалося досягти завдяки тому, що спеціально створена облдержадміністрацією комісія на чолі із заступником голови облдержадміністрації Едуардом Стоєвим не тільки постійно тримає в полі зору кожне проблемне підприємство, а й регулярно запрошує на бесіди їх керівників. З початку року відбулося 9 таких зустрічей. Ці розмови рідко можна назвати вельми приємними… — повідомила Світлана Мишковець. — Якщо ж і це не допомагає, у процес включаються податківці та прокуратура.

Добрим стимулятором для своєчасних і повних розрахунків стали «листи щастя» працедавцям та головним розпорядникам коштів від голови облдержадміністрації Бориса Клімчука. З висловленими у них побажаннями виплачувати легальну зарплату або віддати людям чесно зароблене, краще не жартувати. Бо, як вже відомо усій області, буде собі ж дорожче — реакцію на них можуть перевірити у прокуратурі.

ВІД РЕДАКЦІЇ

Без терміну давності

Борги із зарплат — як бульбашки під час дощу: одні зникають, з’являються нові. Таке триває ще з 90-х років минулого століття. Нині претензії висуваються і до керівництва підприємств-боржників, якщо вони приватні, і до Держказначейства, яке затримує оплату за платіжками... Та робітникам, які перестають бути годувальниками для своїх родин, від цих претензій не легше.

Прем’єр-міністр Микола Азаров під час одного з засідань уряду зауважив, що проблеми, які виникають з фінансуванням та виплатою зарплати в окремих регіонах, переважно свідчать не про глибину бюджетних проблем, а про те, що не вжито заходів з упередження проблем. 

А Президент Віктор Янукович під час виступу в середу на урочистостях з нагоди Дня працівника соціальної сфери зауважив, що на невиплату зарплат на підприємствах мають реагувати правоохоронні та контролюючі органи. Глава держави висловив переконання, як повідомила його прес-служба, що старі інструменти та підходи, перш за все адміністративного характеру, себе вичерпали, тож, щоб подолати проблему, потрібно шукати та впроваджувати нові механізми.

Нині боржники — під пильним наглядом і влади, і контролюючих органів, і правоохоронних, тож є сподівання, що їм не дозволять затягувати з виплатою людям заробленого.

 Тим більше, що терміну давності тут не існує. Як повідомили ЗМІ, 22 жовтня КСУ оприлюднив прийняте 15 жовтня рішення щодо конституційного звернення фізичної особи. У рішенні зазначається, що згідно з ч.2 ст.233 КЗпП у разі порушення законодавства про оплату праці працівник має право звернутися до суду про стягнення належної йому зарплати без обмеження будь-яким терміном.

Редакція й надалі триматиме на контролі цю болючу для суспільства проблему та розповідатиме про те, як вона розв’язується.