З давніх-давен сало для українців — справді національний стратегічний продукт. Без нього важко уявити застілля: на думку більшості співвітчизників, якщо в холодильнику немає сала, то нічого їсти. Багато хто вважає цей продукт мало не панацеєю від усіх хвороб. Проте чи аж настільки корисний він і чи має протипоказання до вживання — питання, яке цікавить багатьох. 

Інформаційні носії

— Якщо говорити мовою біохіміків, то сало — це жир, який складається із ненасичених та насичених жирних кислот, — роз’яснює віце-президент Асоціації дієтологів України Оксана Скиталінська. — Жирні кислоти беруть участь в утворенні нервових клітин, і вони є носіями інформації: повідомляють імунній системі, що вона повинна активізувати роботу, або навпаки, послабити. Також саме жирні кислоти — «зв’язківці» кровоносних судин, яким вони повідомляють, де потрібно розширюватись, а де звужуватися. Усіх цих носіїв інформації об’єднує те, що вони складаються із жирних кислот, які надходять із їжею. При цьому одна частина носіїв утворюється із омега-3 жирних кислот, інша — омега-6 жирних кислот.

Для нормального функціонування організму потрібно три частини омега-3 і частина омега-6 жирних кислот. До омега-6 кислот належить арахідонова кислота, якої найбільше міститься в салі. А потрібна вона для нормальної роботи мозку, печінки і наднирників. Також вона впливає на обмін холестерину в організмі й за її участі синтезуються статеві гормони.

Під час вагітності ця кислота потрапляє з організму матерів до дитини і відіграє дуже важливу роль у формуванні мозку маляти. Після народження дитячий організм отримує арахідонову кислоту з молоком матері, після року дитячий організм вже стає здатним самостійно виробляти цю кислоту.

І це ще не всі корисні властивості сала. Також у салі є рослинні олії, завдяки яким воно плавиться.

Ще одна перевага цього продукту — жиророзчинні вітаміни: А, Д, Є, а їхня біологічна активність уп’ятеро вища, ніж у вершкового масла.

Хіба може бути багато сала?! Фото Володимира ЗAЇКИ

Кілька «але»

Попри те, що сало — дуже корисний продукт, воно має протипоказання.

Передусім, це калорійний продукт: 100 грамів містить 770 ккал. Тож споживати його потрібно помірно, інакше вага збільшуватиметься дуже швидко.

Арахідонова кислота дає не лише користь, а й становить небезпеку організму. Якщо її в організмі забагато, починають утворюватись простагландини Е2 (ПГЕ2) та лейкотрієни, які спричиняють запальні реакції.

ПГЕ2 здатні викликати припухлості, посилити відчуття болю і знизити швидкість зсідання крові. ПГЕ2 можуть бути причиною таких відхилень у нормальній роботі нервової системи, як перепади настрою та неадекватна поведінка.

А ось лейкотрієни можуть провокувати появу нежитю, надмірного сльозовиділення. Саме лейкотрієни спрямовують білі кров’яні тільця (лейкоцити) за потреби в необхідні місця організму, де є, наприклад, інфекція. Але якщо інфекції нема, а лейкотрієнів надмір, вони можуть самі підсилювати запалення.

— Здорова людина не повинна замислюватись над кількістю грамів та міліграмів спожитої їжі. У харчуванні потрібно дотримуватись міри, — зазначає Оксана Скиталінська. — Тому бажано вживати сало із часником, цибулею, червоним гірким перцем, із цільнозерновим хлібом і зеленою петрушкою. Важливо поєднати вживання сала із салатом зі свіжої або квашеної капусти, приправленим корисною олією, наприклад, лляною (у ній переважають омега-3 ненасичені жирні кислоти). У такому поєднанні це прекрасний жовчогінний засіб, очищує печінку, кровоносні судини, добрий антиоксидант.

Одвічне запитання: скільки можна їсти сала протягом доби? Змушені розчарувати салоїдів, адже дієтологи радять шматочок завбільшки з половину сірникової коробочки.

Також лікарі нагадують, що потрібно обережно вживати національний продукт тим, у кого високі показники холестерину в крові та при важких захворюваннях печінки.