Учорашнє засідання Кабінету Міністрів було багатим на доручення Прем’єр-міністра Володимира Гройсмана. Насамперед глава уряду доручив оприлюднити на сайті Кабміну проєкт закону про внесення змін до Конституції в частині закріплення здобутків реформи з децентралізації та неможливості її скасування. Так розпочалося широке обговорення цього документа.
«Завдяки децентралізації місцеві бюджети зросли в рази. Нині набагато більше коштів залишається на місцях, що дає змогу розв’язувати нагальні проблеми. Проте існує занепокоєння щодо загроз припинення реформи, що знову змусить регіони йти по копійку до центральної влади. Така стурбованість чітко простежувалася на Всеукраїнському муніципальному форумі, що відбувся днями, під час діалогу з делегатами — міськими головами й головами об’єднаних територіальних громад. Тому маємо захистити здобутки децентралізації, закріпити й завершити реформу», — наголосив Володимир Гройсман.
Наступне доручення — доопрацювати питання оптимізації чисельності державних чиновників, які працюють на місцях.
«Пропозиція полягає у скороченні на 50% обласних, районних адміністрацій з 1 січня 2020 року за винятком соціальних служб і двох регіонів — Донецької та Луганської областей», — уточнив Прем’єр.
Віцепрем’єр-міністр Павло Ро-зенко назвав правильним рішення не чіпати соціальних служб, оскільки навантаження на них постійно зростає. Однак він попросив звернути увагу на оплату праці відповідних осіб, адже вона нині серед найнижчих.
Чому ціна на тепло в регіонах різна?
Уряд розробив законопроєкт, що надасть невеликим містам районного значення статус об’єднаних територіальних громад до наступних місцевих виборів у 2020 році, й ухвалив рішення внести його до парламенту.
«Наполягатимемо на ухваленні документа максимально швидко, наскільки це можливо. Його суть полягає у тому, що великі міста мають достатньо стрімке зростання бюджетів. Але є окрема категорія міст, які поза ОТГ і потребують підтримки. Це сотні малих міст, районні центри і міста районного значення. Статус об’єднаних територіальних громад означатиме, що вони втратять залежність від районів. Це дасть їм більше самостійності, всі можливості розвитку ОТГ, які мають нині спроможні громади. Забезпечить змогу до остаточного об’єднання розв’язувати проблеми людей», — підкреслив Володимир Гройсман. Він доручив Міністерству регіонального розвитку і ЖКГ розробити та внести на наступне засідання уряду проєкт документа щодо цільової підтримки малих міст, районних центрів і міст районного значення. Ідеться про три мільярди гривень.
Прем’єр доручив Мінрегіону та Мін’юсту винести на наступне засідання уряду питання про економічно обґрунтоване обмеження цін на тепло й гарячу воду з наступного опалювального сезону, що дасть змогу знизити тарифи на 15—20%.
«Є шість місяців, щоб інвентаризувати систему виробництва тепла і транспортування гарячої води. Якість комунальних послуг і їхня справедлива вартість — пряма відповідальність місцевої влади. Людей у громадах треба поважати. Запровадження граничної ціни на тепло і гарячу воду надасть змогу знизити ціни на цей ресурс до обґрунтованого рівня, а головне — захистити споживачів від завищених тарифів. Є всі можливості дати людині чесну платіжку. Уряду вдалося змусити НАК «Нафтогаз» знизити ціну на газ для населення. Нині вона майже однакова для всіх регіонів, і з липня цього року й надалі знижуватиметься вслід за зниженням тарифу на блакитне паливо у червні на 700—800 гривень. Кабмін йтиме в тому самому напрямі, щоб і надалі ціна на газ знижувалася.
Натомість ціна на тепло в регіонах різна. І подекуди різниця удвічі й більше. Наприклад, у Чернівцях тариф на тепло 1204 гривні за гігакалорію, у Смілі — 2300, в смт Зачепилівка Харківської області — 4255. Ситуація ускладнюється ще й тим, що теплокомуненерго залишаються фактичними монополістами. Коли людина отримує платіжку на 2,5 тисячі гривень за тепло, а могла б отримувати на 1,3 тисячі, скаржитися їй нікому. Просто йде і платить, оформлює субсидію. Вона платить за безгосподарність місцевої влади, яка отримала збільшення бюджету вчетверо, а модернізувати котельні, технологічні процеси не починала. У тих містах, де надані з бюджету кошти спрямовували на енергомодернізацію, ціна справедливіша», — емоційно зауважив Володимир Гройсман.
Міністр юстиції Павло Петренко додав, що українці приходять до юристів системи безоплатної правової допомоги і питають, чому повинні платити за повітря. «Люди, які живуть узимку в холодних квартирах, мають платити за покриття витрат на доставку тепла і прогрівання повітря. Мін’юст йде в суди і місяцями судиться, щоб довести місцевим постачальникам, що вони накручують оплату і примушують громадян платити за не спожите. Закон України «Про ціни й ціноутворення» і Конституція передбачають захист прав споживача. І завдання уряду — розв’язати проблему несправедливого нарахування тарифів за комунальні послуги, не затягуючи й не заговорюючи її. До слова, економічно обґрунтований тариф, визначений незалежним регулятором, становить 1300 гривень за гігакалорію. Ми готові захищати кожну родину», — підкреслив міністр.
Відповідь на свавілля
Урядовці жваво обговорили рішення депутатів Харківської міськради повернути проспекту Петра Григоренка ім’я кривавого радянського маршала Жукова. «Уряд має звернутися до правоохоронних органів і зупинити це рішення. Якщо на нього ніхто не відреагує, зокрема й Кабінет Міністрів як центральний орган виконавчої влади, лавиноподібно ці спроби будуть у всій країні. А це не просто політична оцінка якихось вчинків — це порушення прямих норм закону про декомунізацію. Ми повинні захистити закон від свавілля», — резюмував віцепрем’єр В’ячеслав Кириленко.
Ми в Google+