Твори українських митців — понад 600 у семи залах — можна побачити у столичному Будинку художника. Тут представлено роботи з мистецьких скарбниць і щойно написані — з усіх регіонів України. Це живопис, скульптура, декоративно-прикладне мистецтво. На відкриття завітали майже 400 відвідувачів.

На виставці можна подивитися роботи сучасні й ті, що давно стали класикою українського миcтецтва. Фото Володимира ЗАЇКИ

Зупиняюсь біля портрета Тетяни Яблонської на тлі її славнозвісної картини «Хліб» художника В. Ковтуна. На виставці є й робота самої Тетяни Нилівни «На дачі» (1997). Жінка з непрописаним обличчям у синіх і тьмяно-зелених кольорах на ґанку. Є тут роботи інших класиків: від ксилографії «Селянка з Покуття» (1925) В. Касіяна і шевченківськіх мотивів у техніці акватинту М. Дерегуса до маринізму М. Глущенка. А від кримчанки В. Цвєткової очікуєш на морський пейзаж, а бачиш «Квіти півдня» (1980). На картині 1957 року С. Шишка зображено ріг Хрещатика, але такий безжурний. Є «музична» картина «За лісом» (1985) В. Зарецького і «Звір» Марії Приймаченко, на яку представлена ще й ткана варіація в залі прикладного мистецтва.

Можна побачити роботи нинішніх класиків. Олександр Дубовик зі знаковим «Вторгненням» (2016) — спалахи з темрявою букетів. Є впізнаваний Анатолій Криволап і загадковий Тиберій Сільваші — «Флора»: оголена дівчина і вбраний в дари саду показний чоловік. Організатори виставки тяжіють до сталого реалізму, який тішить око консервативного глядача.

Скульптор А. Забой зобразив «Пієту ХХ століття» (1970). Це символічний крик з розірваного нутра — сидяча фігура у вигляді стільця. Бронзовий бюст від О. Сухоліта і скульптура І. Гречаника «Ікар», просторова композиція з граніту і латуні «Пігмаліон» М. Перепелиці та метал, кістка, кристали і внутрішнє підсвічування в апокаліптичній «Чумі» (2018) О. Микитеня.

Деякі художники акцентують картини обрамленням, наприклад, у вигляді селянського вікна. А ось інсталяція-живопис на полотні в рамі зі справжніми яйцями, ножем і ложкою. Найбільша за розмірами робота на виставці — тьмяна «Українська молитва» (2018) Д. Коваліва. А. Горбенко з Одеси представив ностальгійну «Кримську архітектуру», написану 2017 року.

Ліногравюри, темпера, пастель, гуаш, гравюри. Папір, туш, поліхромне дерево. І поряд — звичні акварелі. Але є твори, в яких експериментують із матеріалами. У С. Боровського в натюрморті використано сталь, гарячу емаль, шкіру, дерево. Теплі й людяні роботи можна побачити в залах декоративно-прикладного мистецтва, багато витинанок і батиків. Зупиняє робота Т. Пранчук «Райдужні змійки» — неперевантажена абстрактна вишивка на льоні.

Гадаю, і пересічний глядач, і шанувальник новітніх художніх практик знайде цікаве серед нових імен і серед робіт митців, що вже прославили Україну. Виставка працюватиме до 28 жовтня.

Георгій-Григорій ПИЛИПЕНКО
для «Урядового кур’єра»