В останній декаді липня цього року було анонсовано будівництво останнього, восьмого етапу майже 250-кілометрової «федеральної» траси «Таврида», що перетинає окупований півострів від «Кримського мосту» до Севастополя. Введення її в експлуатацію заплановано на 2023 рік, хоч обіцяли то 2018-го, то наприкінці нинішнього. Похапцем добудовувати «Тавриду» заходилися після візиту в Крим віцепрем’єра уряду РФ Марата Хуснуліна, «куратора» півострова. Він поставив завдання завершити трасу ще у 2022 році, пообіцявши вжити для цього всіх заходів.

На останньому відтинку «Тавриди» робітникам задля розширення дорожнього полотна та спорудження розв’язок біля реконструйованого Ялтинського кільця доведеться вирубати багато дерев, серед яких вписані до Червоної книги.

За словами «т.в.о. губернатора Севастополя» Михайла Развозжаєва, у проєкті будівництва закладено «напевно, вперше в історії нашої країни» значний обсяг компенсаційних коштів на зелені насадження — близько 800 мільйонів рублів (майже 10 мільйонів євро). Ці гроші буде зараховано до цільового «зеленого фонду Севастополя» та витрачено на висаджування дерев у міському громадському просторі. Окупаційний керманич додав, що пересаджування дерев на кримському ґрунті неможливе, тож вирубування рослинності поблизу мостових переходів через річки Нафтова й Чорна, в низині неподалік Інкермана неминуче. Він пообіцяв, що міська «влада» висадить підрослі дерева із кримських розплідників, а витрати на це будуть максимально прозорими.

Асфальт замість лісів і будинків

За кілька років траса стала причиною вирубування лісосмуг і знесення помешкань на шляху зі сходу на захід окупованого Криму.

Ще в липні 2016 року «законодавче зібрання» Севастополя звернулося до «уряду» міста із проханням розглянути варіант будівництва «Тавриди», який пропонував замість знесення будинків та знищення садів вирубування лісу. Під час круглого столу було презентовано три варіанти будівництва шляху: 1) реконструкція з розширенням старої траси вздовж села Верхньосадове з можливим знесенням житлових будинків; 2) впритул до житлового масиву Верхньосадового через фруктові сади вздовж річки Бельбек, переважну частину яких було б знищено, проте будинки лишилися б на своїх місцях; 3) через лісовий масив Мекензієвих гір з виходом на «президентську» трасу. Останній варіант передбачав вирубування кількох гектарів лісових насаджень, серед яких червонокнижні, що дало б змогу заощадити від 8 до 14 км і певну суму порівняно з попередніми варіантами.

Учасники круглого столу надали перевагу останньому варіантові, передбачивши в «резолюції» звернення групи громадян на ім’я голови уряду держави-окупанта. І невдовзі жителі Верхньосадового попрохали «владу» Севастополя перенести «Тавриду», яка мала пролягти їхнім селом. Ще у квітні «уряд» міста затвердив варіант проходження «федеральної» траси наявним автошляхом Сімферополь — Севастополь. Однак зрештою було прийнято рішення провести трасу через гірсько-лісову місцевість в обхід населених пунктів.

У жовтні 2017 року вздовж траси Сімферополь — Севастополь стали масово вирубувати дерева для будівництва «Тавриди»: тополі та сосни у Бахчисарайському районі. На пустелю було перетворено простір уздовж траси від Сімферополя через Феодосію до Керчі. У кримському «міністерстві транспорту» заспокоїли: мовляв, по завершенні будівництва вздовж траси посадять понад 300 тисяч дерев і кущів. Однак уже тоді стало зрозуміло, що в Криму дерев для висаджування ніхто не вирощує: така кількість саджанців коштувала б неймовірних сум, адже всі розплідники півострова перебувають у приватних руках.

Водночас у Севастополі неподалік від Сапун-гори було вирубано понад 4000 червонокнижних сосон під електромережу нової ТЕС. Коли у грудні 2017 року на межі Севастополя та Бахчисарайського району розпочалося будівництво сьомої ділянки «Тавриди», міське «керівництво» пообіцяло компенсацію на висадження нових дерев, а деревина піде для забезпечення дровами жителів регіону.

На той час від Верхньосадового до околиць Інкермана фактично не залишилось ялівцю та сосни Станкевича, хоч компанія-підрядник «ВАД» обіцяла, що вирубуватимуть червонокнижні дерева лише після отримання відповідного «дозволу».

Ще наприкінці 2017-го компенсаційна сума на висаджування зелених насаджень замість зрубаних була близько 220 мільйонів рублів, однак у березні наступного року вона зросла до 249 мільйонів. Ці кошти мали піти на відновлення всіх лісосмуг на території Криму на площі 23 тисячі га. Передбачали, що відновлення лісосмуг буде започатковано у другій половині 2018-го і триватиме 7—10 років. Її нереалізованість загрожує Криму пиловими бурями влітку та сніговими переметами шляхів узимку.

І тут постало питання: що саме саджати в умовах дефіциту вологи і засолення ґрунтів? До слова, вирубування дерев у лісосмугах можна прирівняти до руйнування системи меліорації.

Тим часом у соцмережах між жителями півострова точилися суперечки: одні доводили, що у Криму завжди вирубували лісопосадки, а «федеральна траса» значно важливіша за дерева, інші зазначали, що реліктову рослинність знищили не підступні «х**ли», а саме «радная гавань».

«Дайте свої сині гори останнії»

У квітні 2018 року громадськість Криму обурилася видачею дозволу на вибухові роботи в закинутому Баксанському кар’єрі (між селами Міжгір’я та Пасічне у Білогірському районі) через значну шкоду довкіллю: в річці Бурульча та криницях стала зникати вода, з’явилася загроза обвалів. У кар’єрі протягом майже двох десятиліть видобували вапняки для будівельних потреб Криму. Нині ж він знадобився кримським «керманичам» для будівництва «Тавриди»: його площу планували розширити аж до Міжгір’я. Напередодні активна праця розпочалася в сусідньому кар’єрі Ароматненському.

Як з’ясували кримські журналісти, Баксанський кар’єр належить ТОВ «Білогірське кар’єроуправління», серед співзасновників якого Борис Дейч — депутат (1991—2006), перший заступник голови (1998—2002), а згодом і голова (2002—2006) Верховної Ради АР Крим, народний депутат України (2006—2014), Герой України (2013, «за видатний особистий внесок у державне будівництво, багаторічну плідну громадсько-політичну діяльність, високий професіоналізм»).

У червні 2012 року Дейч проголосував за проєкт закону «Про засади державної мовної політики», який посилював статус російської мови в Україні, а у 2014-му — за диктаторські закони 16 січня. Під час «референдуму» про статус Криму Дейч проголосував за «приєднання» півострова до РФ. Він співзасновник ТОВ «Кар’єр Пролом» і «Тургенєвський кар’єр».

До 2014 року прибутки «Білогірського кар’єро­управління» поволі зменшувалися, однак «руская вєсна» змінила стан речей: у рік окупації Криму компанія отримала прибуток 16 мільйонів рублів, у 2016-му — 148 мільйонів.

За словами кримського «віцепрем’єра» Юрія Гоцанюка, Баксанський кар’єр працює ще за радянською ліцензією, отриманою у 1975 році. Місцеві жителі стверджують, що ліцензія чинна до 2027-го, тож навіть після завершення будівництва «Тавриди» вибухи, пил і посуха заважатимуть їхньому життю, а рельєф окупованого півострова зазнає кардинальних змін.

«Компенсаційне лісовідновлення» по-російськи

У червні 2018 року кримське «міністерство екології та природних ресурсів» поінформувало про внесення до Державної думи РФ «законопроєкту» про компенсаційне лісовідновлення. 19 липня 2018-го очільник держави-окупанта Володимир Путін «з метою забезпечення балансу вибуття та відновлення лісів» підписав закон №212-ФЗ «Про внесення змін до Лісового кодексу РФ та окремих законодавчих актів РФ у частині вдосконалення відтворення лісів і лісівництва», відповідно до якого гектар вирубаного слід компенсувати гектаром відновленого лісу в межах суб’єкта РФ (зокрема в окупованих АР Крим і м. Севастополі). Документ, схвалений Держдумою РФ 3 липня 2018-го, набув чинності 1 січня 2019 року.

Утім, деякі російські фахівці схиляються до думки, що на практиці цей закон, який став вже сороковим за рахунком у частині внесення змін до чинного Лісового кодексу РФ з 2006 року, жодним чином не впливає на загальну ситуацію з лісовідновленням. Основна проблема полягає в тому, що навіть висаджені молоді ліси ніде ніхто не доглядає належно; тож усі висаджування стають цілковито марними. Новий закон може хіба що збільшити кількість і ціну важкої, безкінечної й безрезультатної праці в цій царині.

У березні 2019 року кримська «служба автомобільних шляхів» виплатила компенсацію на вирубування дерев і чагарників під час будівництва «Тавриди». Було зазначено, що вздовж усього нового шляху знищенню підлягали понад 111 тисяч дерев і 116 тисяч чагарників. З огляду на недоцільність проведення робіт з озеленення «Тавриди» до завершення її будівництва та проведення рекультивації земель було вирішено компенсувати вартість вирубаних зелених насаджень грошовою виплатою. Понад 209 мільйонів рублів було перераховано кримському «міністерству екології та природних ресурсів», яке в подальшому мало вирішити, де і скільки нових дерев треба посадити.

Тим часом на порталі «Російська громадська ініціатива» збирали підписи під ініціативою «Зупинити безглузде вирубування дерев у Сімферополі». У петиції зазначено, що в місті та його околицях знищили рослинність уздовж шляхів, тепер трасою «гуляє вітер» і дихати там «нічим, крім пилу».

Улітку 2017 року в «адміністрації» Сімферополя нарахували близько тисячі аварійних дерев уздовж набережної Салгиру. На початку 2018-го їх стали активно вирубувати та обрізувати обабіч набережної від автовокзалу до мосту на вулиці Толстого. Було знищено дерева на вулицях Пушкінській, Шполянській, Севастопольській та бульварі Франка. Загалом у Сімферополі планували зрубати 500 дерев.

Голосування за ініціативу завершилося 24 травня 2019 року. Петиція набрала лише 14 голосів, що свідчить про інертність кримчан.

Є й інші загрози

У середні серпня стало відомо, що кримське «міністерство транспорту» спільно з «адміністрацією» Сімферопольського району та підрядниками планує територію для майбутнього південно-східного обходу Сімферополя, що почнеться від села Мазанка і з’єднає «Тавриду» зі шляхом на Південне узбережжя Криму біля Ангарського перевалу. Приблизний кошторис становить 25—32 мільярди рублів.

Цьому проєкту не зраділи жителі сіл Зарічне та Перевальне. Їх стурбувало те, що новий шлях проляже за 50—100 метрів від унікального Аянського водосховища, загрожуючи його знищенням. До того ж, люди не вірять у справедливу компенсацію за будинки й ділянки, які вилучать під трасу на користь держави-окупанта. Тож вони вдалися до єдиного можливого засобу захисту своїх прав: записали відеозвернення до Путіна, в якому попередили, що готові до крайніх заходів — перекрити трасу Сімферополь — Алушта.

На «офіційному» рівні було заявлено, що новий шлях, який будуватимуть у межах оновленої «федеральної цільової програми», має допомагати «кримчанам і гостям республіки» в об’їзд Сімферополя швидше діставатися на південь півострова. Однак є гіпотеза, що прокладуть його для поліпшення військової логістики окупаційних збройних сил. До таких припущень підводить наявність військового полігона та військових частин ЗС РФ у селі Перевальне, де має завершуватися шлях.

Можливо, отямляться?

Останнім часом представники «влади» Криму показово демонструють прихильність до зелених насаджень. 19 серпня 2020 року «голова адміністрації Сімферополя» Олена Проценко пообіцяла переглянути рішення про знесення 54 дерев у мікрорайоні Бела Куна і посадити дерева восени. Однак поки що нема підстав сподіватися, що хтось чи щось завадить планам перетворення окупованого регіону не лише на військовий плацдарм, а й на гігантський майданчик будівельних «соцзмагань». Є ризик втратити унікальну кримську природу для теперішніх і наступних поколінь на догоду чужинським великодержавним інтересам. Можливо, хоч це допоможе затямити, що окупант ніколи не приходить для того, щоб когось від чогось визволити чи зробити комусь добре. Він приходить, щоб зробити по-своєму.

Віталій СОЛОНЧАК
для «Урядового кур’єра»