Торік загальний обсяг експорту України знизився на 7,8% порівняно з 2012-м до $63,3 мільярда. За даними державного підприємства (ДП) «Держзовнішінформ», найбільшу частку в ньому традиційно зайняли агропромисловий комплекс ($17 мільярдів), товари металургійної промисловості ($ 14,3 мільярда), хімічна промисловість ($4,9 мільярда). Зменшилися торік на 9,1% порівняно з 2012-м і показники імпорту до $77 мільярдів. Пріоритетну частку українського імпорту в грошовому вираженні займають енергоносії ($21,8 мільярда), товари хімічної промисловості ($9,9 мільярда), агропромислового комплексу ($8,2 мільярда).

 Географія імпорту приблизно відповідає експортній. У її структурі пріоритетними залишаються країни СНД (36%), Європейського Союзу (26%), Близького Сходу (18%). Такі самі напрямки має і географія імпорту: СНД (37%), ЄС (35%), Близький Схід (3%).

Звісно, на тенденції, які формуватимуться в експорті та імпорті товарів і послуг (і вимальовуються нині), впливатиме важке політичне становище країни, купівельна спроможність населення та кон’юнктура зовнішніх ринків. Приміром, українці купуватимуть менше продуктів харчування із причин економії та подорожчання у гривневому еквіваленті імпортних риби, овочів, фруктів тощо. Що стосується експорту продукції, то з огляду на продовольчу кризу у світі та за умов умілого пошуку нових ринків збуту український агропром міг би його значно збільшити.

Продукція агропромислового комплексу в 2014 році взагалі буде чи не єдиною серед галузей господарства, яка зможе поліпшити свої експортні можливості. У фахівців ця галузь вселяє оптимізм, оскільки агропромисловий комплекс — єдина галузь, яка, попри кризу, з  2008-го зростає і лише 2013 року збавила темпи. На жаль, такого не можна сказати, приміром, про українську металургію чи хімічну промисловість, яким доведеться ще складніше просувати свої товари на зовнішні ринки інших країн.

Проте всі ці питання — результати експортно-імпортного 2013-го та прогнози на цей рік —  краще знають експерти ДП «Держзовнішінформ». Вони і поділилися своїми цікавими думками із загалом.

Український агропромисловий комплекс цього року може збільшити виручку на 15%, зокрема за рахунок високих врожаїв зернових. Фото з сайту proagro.com.ua

Скорочення експорту металу може стати плюсом

Віталій ПОСТОЛЕНКО,
начальник відділу ринків 
чорної металургії:

— Зростання експорту металопродукції у валютному еквіваленті ми в цьому році навряд чи досягнемо через те, що розширити ринки збуту майже неможливо: європейський ринок уже пересичений пропозиціями. В країнах Близького і Середнього Сходу можемо сподіватися на деяке збільшення експорту, тільки якщо відбудеться стабілізація політичної й економічної ситуації в цих регіонах. Крім того, вірогідно, що в першому кварталі 2014 року спостерігатимемо скорочення виробництва металопродукції в Україні. Якщо скорочення експорту буде зумовлене зростанням внутрішнього споживання, це буде плюсом, а не мінусом. Песимістичний прогноз на цей рік — скорочення експорту на 10% у валютному еквіваленті й натуральному обсязі та скорочення імпорту на 3% в натуральних обсягах і на 5% — у валютному еквіваленті. Оптимістичний прогноз — мінус 5% експорт у валютному еквіваленті і обсягах, імпорт — мінус 5% у натуральних обсягах і мінус 7% у валютному еквіваленті.

За підсумками 2013-го з України з другої за обсягами експорту галузі — металургійної було експортовано близько 26,5 мільйона тонн металопродукції й близько 1,17 мільйона тонн сталевих труб. При цьому постачання металопродукції порівняно з попереднім роком зросли на 3,6%, одночасно експорт сталевих труб впав на 24,1%. У грошовому еквіваленті експортні поставки металопродукції перевищили $14,3 мільярда, сталевих труб — $1,5 мільярда. Товарна структура українського експорту за підсумками минулого року має такий вигляд: напівфабрикати — 41%, або 10,8 мільйона тонн, плоский прокат — 25,4% (6,7 мільйона тонн), довгомірний прокат — 21,5% (5,7 мільйона тонн), металургійна сировина — 12,1% (3,1 мільйона тонн).

Що стосується імпорту, то 2013 року в нашу країну було ввезено близько 2,14 мільйона тонн металопродукції й близько 93,4 тисячі тонн сталевих труб. При цьому постачання металопродукції порівняно з попереднім роком скоротилися на 9,2%, одночасно імпорт сталевих труб зріс на 18,4%. У грошовому еквіваленті імпортні поставки металопродукції перевищили $2,2 мільярда, а поставки труб — $200 мільйонів. У товарній структурі імпорту переважає сталевий прокат (близько 72%) і металургійна сировина (близько 20%). Решта припадає на напівфабрикати і труби.

Нарощувати продукцію з високою доданою вартістю

Олександр ОДОСІЙ,
начальник відділу АПК:

— Український агропромисловий комплекс у 2014 році може збільшити виручку від експорту продовольчих товарів на 15% порівняно з 2013-м до $18—20 мільярдів за рахунок високих врожаїв зернових (на рівні минулого року — 63 мільйони тонн, що на 36,3% більше, ніж рік тому) і олійних культур, а також зростання експорту готових товарів.

Важлива складова збільшення виручки — необхідність нарощувати експорт готової продукції, яка має високу додану вартість. Водночас через економічну і політичну кризи в країні, які спричинили девальвацію гривні, населення отримуватиме менше реальних доходів, що знизить потребу купувати дорогі імпортні продукти. Тому населення більше заощаджуватиме і менше купуватиме дорогих імпортних товарів. За рахунок цих трендів імпорт залишиться з оптимістичним сценарієм на рівні попередніх років (у 2013 році імпортовано продовольчих товарів на суму $8,2 мільярда), а за песимістичного зросте незначно — на 2—5%.

Результат експорту в 2013 році міг бути набагато гіршим через істотне зменшення світових цін на зернові, олійні та продукти їх переробки в другій половині минулого року на 20—30%. Однак збільшення відвантажень цих товарів у четвертому кварталі 2013 року до рекордних обсягів дало  змогу трохи наздогнати показники 2012-го. Імпорт агропродовольчих товарів зріс майже на 9% у вартісному вираженні (за зростання натуральних обсягів тільки на 3%) за рахунок збільшення частки товарів з високою доданою вартістю та підвищення світових цін на рибу, горіхи, м’ясо тощо порівняно з 2012 роком. При цьому імпорт м’яса і субпродуктів знизився на 13% у вартісному і на 25% в натуральному вираженні.

Щебенева продукція експортується в одну країну — Росію

Олексій ШЕВЦОВ,
заступник начальника відділу
паливно-енергетичних ринків:

— Зростання експорту мінеральної сировини у вартісному вираженні на 15,4% (металева та неметалева групи товарів) торік відбулося на тлі падіння імпорту у вартісному вираженні майже на 16% (за натуральними обсягами він збільшився на 2,6%). Зростання експорту металевої сировини відбулося зокрема за рахунок залізорудної підгрупи. Імпорт товарів скоротився через збільшення частки товарів з високою доданою вартістю.

Щебеневу продукцію (це 25 неметалева група) Україна експортує в одну країну — Російську Федерацію, яка в свою чергу імпортує таку продукцію лише з України. Загальний обсяг доходів від щебеневої продукції торік становив $474 мільйони у валютному еквіваленті. Якщо відносини між нашими двома країнами загострюватимуться, то ці кошти країна не отримає. З іншого боку, не все так погано, тому що рівень цін на залізорудну сировину, за прогнозами, має бути стабільним і різких падінь не очікується. За оптимістичним сценарієм можна очікувати зростання обсягів мінеральної сировини у валютному еквіваленті на $100—300 мільйонів передусім за рахунок збільшення обсягів залізорудної сировини в азійські країни, так як європейські країни мають достатні обсяги брухту, який більш екологічний у роботі.

За позитивним сценарієм, прогноз надходжень за експорт мінеральної сировини становитиме $4,7—4,8 мільярда у валютному еквіваленті й за негативним сценарієм — $4—4,2 мільярда. Ці надходження залежатимуть від сталого зростання споживання ЗРС азійськими країнами, передусім Китаєм.

Витрати на імпорт сировини можуть зрости за умови відсутності імпорту з Російської Федерації до $1,4—1,5 мільярда. Обмежувальними чинниками стануть скорочення купівельної спроможності населення на внутрішньому ринку, зниження обсягів будівельних робіт, здешевлення продукції за рахунок зміни структури споживання.

Газове питання впливатиме на зовнішньоторговельне сальдо

Олег МЕЛЬНИК,
начальник відділу паливно-енергетичних ринків:

— Сподіватимемося, що у 2014 році у відносинах країн переважатиме комерція, а не політика. Зокрема від вирішення газового питання залежатиме, чи формуватиме наше зовнішньоторговельне сальдо позитивний приріст або від’ємне значення. За 2013-й на експорт з України було поставлено 8,5 мільйона тонн вугілля (енергетичного та коксівного), що на 40% перевищує показник 2012 року. Вугілля антрацитної групи становить 75% (6,4 мільйона тонн проти 5,9 мільйона тонн в 2012 році — 97% в структурі експорту 2012-го). Середня ціна вугілля марок антрацит за підсумками року становила $86 за тонну (зниження на 12% порівняно з 2012 роком). Експорт нафтопродуктів скоротився на 34% у кількісному вираженні й майже на 42% — у вартісному. Електроенергії на експорт було поставлено на суму $580 мільйонів, що на 16% перевищує показник 2012 року, реалізація продукції в кількісному вимірі збільшилася на 3%, а середня ціна при цьому зросла на 13%. Україна скоротила імпорт газу на 15% у кількісному вираженні й майже на 18% — у вартісному. Середня ціна становить $412 за 1000 кубометрів.

У 2013 році Україна імпортувала 14,2 мільйона тонн вугілля, що на 4% нижче, ніж 2012 року. Середня ціна на імпортоване вугілля становить $139 за тонну, що на 22% нижче за показник 2012 року.