Античне поселення, пам’ятку археології місцевого значення Велика Корениха-ІІІ, що на території Заводського району Миколаєва, археологи досліджують третій рік поспіль. Цьогоріч на розкопки з міського бюджету передбачили найбільше фінансування за весь час. Завдяки цьому протягом майже двох місяців вдалося дослідити велику площу — понад 200 квадратних метрів. Роботи тривають у балці між південною й північною частинами нинішнього мікрорайону Велика Корениха.

Олександр Смирнов розповів про знахідки на поселенні. Фото надане авторомГрошима не користувалися

— Ми знайшли цікаві артефакти, які підтвердили нашу теорію, що це поселення Ольвійської хори, сільськогосподарської округи Ольвії, — розповів керівник експедиції Олександр Смирнов. — Можемо сказати, чим займалися жителі поселення. Воно розросталося в сезон лову риби, чорноморського оселедця, який заходив на нерест. Греки навесні приходили на поселення, займалися промислом риби, доставляли її до Ольвії. А потім у Коренисі залишалося 5—6 сімей, які маркували північний кордон належності до Ольвійської держави. Жінки займалися ткацтвом, чоловіки — рибальством та випасом дрібної рогатої худоби.

Серед цікавих знахідок — жертовне поховання корови в цокольній кладці житлової будівлі. Скелету понад дві з половиною тисячі років. Археологів здивувало, що корову було поховано без голови і кінцівок, тож імовірно, що це ритуальне поховання. Проте раніше нічого схожого не знаходили. Також поки що не відомо, чи чистокровна (тобто вивезена з Греції) ця тварина, чи народилася внаслідок схрещування грецьких корів з місцевими скіфськими. Як сподіваються миколаївські археологи, відповідь на ці запитання вони почують від фахівців-зоологів з Інституту архео­логії.

Ще один несподіваний висновок археологів: жителі Великої Коренихи-III не користувалися грошима, адже досі не знайдено жодної монети.

«Хоч монетна справа у V—IV столітті в Ольвії була вже на високому рівні, — каже Олександр Ігорович, — навіть дрібної ольвійської монети ми не знайшли. Очевидно, торгівля між ольвіополітами та місцевими жителями була міновою. Поселенцям замовляли з Ольвії, наприклад, заготовляти рибу, за це вони отримували вино, олію, посуд, предмети побуту».

Усе це вкрай важливо для глибшого розуміння хвиль освоєння регіону грецькими колоністами, процесів, пов’язаних з розширенням меж Ольвійської держави, конкретизації історико-культурних реалій життя Причорноморського регіону в VІ ст. до н.е. — ІV ст. н.е.

Туриста треба зацікавити

Чи будуть Велику Корениху-ІІІ музеєфікувати, щоб внести її до списку екскурсійних об’єктів Миколаївської області, стане зрозуміло після повного вивчення пам’ятки. Нині, як розповіла начальник відділу охорони культурної спадщини міського управління культури Ірина Бондаренко, є ідея створити міський музей просто неба.

— Він не повторюватиме обласний, — каже вона. — Раніше була ідея створити музей «Дикий сад» на базі давнього городища з однойменною назвою. Але такий варіант звужував би можливості працювати в туристичному напрямі з іншими археологічними об’єктами, як, наприклад, Велика Корениха. Тож концепція така, що це музей просто неба, який об’єднує локації на території міста. Має бути загальне керівництво, яке відповідає за ці об’єкти та інфраструктуру, роз­робляє і проводить екскурсії, займається обслуговуванням відвідувачів.

Маршрут можна починати з поселення в Коренисі, наступний об’єкт — антична пам’ятка «Дідова хата», далі — підйом на високий скіфський курган, з якого відкривається чудовий краєвид на Миколаїв. Ще одна точка маршруту — залишки військового римського табору «Каструм», уздовж узбережжя можна побачити рештки редутів часів Кримської війни 1853—1856 років. Цей шлях приведе до Національного історико-археологічного заповідника «Ольвія». Особливо корисною буде така екскурсія для школярів, у яких за програмою передбачено вивчення історії рідного краю.

Ірина Бондаренко повідомила, що вперше в Миколаєві розпочалася паспортизація археологічних пам’яток. Справа ускладнена тим, що за 40 років на місці деяких з них зведено житлові будинки, посаджено сквери і парки. Археологам доводиться у складних умовах встановлювати межі об’єктів, описувати їх, встановлювати хронологічні межі.

Фактично їхня робота більше нагадує розвідку і квест з виявлення пам’яток. Та поки що вони із завданням справляються та обіцяють нові знахідки і відкриття.