Нещодавній візит глави уряду Миколи Азарова до Білорусі засвідчив, що, попри різні вектори нинішніх інтеграційних процесів у наших державах, цілком реально знайти не тільки шляхи усунення можливих проблем, а й механізми для подальшого поглиблення співпраці.
З одного боку, керівництво Білорусі виступає за поглиблення двосторонньої співпраці, а також співпраці України з єдиним Євразійським економічним простором. З іншого — тамтешній Президент Олександр Лукашенко чітко заявив, що не бачить проблеми в асоціації України з ЄС. «У Білорусі поважають і приймають наш вибір.
Більше того, бачать у ньому не перепону, а нові можливості для взаємовигідної співпраці. Ми щиро вдячні керівництву Білорусі за справді партнерську позицію і поділяємо її, оскільки вона грунтується на дружньому і водночас прагматичному врахуванні інтересів наших народів», — зазначив глава українського уряду.
Конструктивна основа
Микола Азаров повідомив, що під час візиту було підписано низку угод, головна з яких — «Дорожня карта розвитку двостороннього співробітництва на 2013—2015 роки», яка визначає шляхи поглиблення промислової кооперації. Крім того, домовлено, що найближчим часом експертні групи урядів України та Білорусі почнуть спільний аналіз розвитку двосторонніх торговельно-економічних відносин в умовах дії режимів Митного союзу і зони вільної торгівлі України з ЄС.
«Такого самого сценарію співпраці ми хочемо з Росією і Казахстаном. Останнім часом пролунали важливі пропозиції Президента Російської Федерації Володимира Путіна щодо двостороннього діалогу для з’ясування реального впливу зони вільної торгівлі з ЄС на товарообіг і кооперацію між Україною та Росією. Така позиція лідера Росії створює конструктивну основу для переговорів», — наголосив Прем’єр, додавши, що позавчора вже відбулися перші українсько-російські міжурядові консультації на рівні віце-прем’єр-міністрів.
За словами глави уряду, завдання консультацій — знайти рішення щодо усунення ризиків для двостороннього торговельного обороту і виробничої кооперації. Він нагадав, що 15 жовтня в Росії відбудеться десяте засідання Комітету з питань економічного співробітництва Українсько-російської міждержавної комісії, у ході якого планують розглянути широкий спектр питань співпраці у стратегічних галузях. «Переконаний, що ми можемо скористатися досвідом українсько-білоруських відносин і створити міжурядову Дорожню карту українсько-російської співпраці, а з Євразійською комісією — співпраці з Митним союзом», — заявив Микола Азаров.
У цьому контексті важливу роль в узгодженні питань подальшої співпраці з Росією відіграє робота галузевих підкомісій, за результатами якої Міністерство економічного розвитку і торгівлі повинно знайти з російською стороною рішення щодо мінімізації можливих ризиків. «Наголошую на персональній відповідальності за цю вкрай важливу роботу керівників профільних підкомісій. Необхідно протягом цього тижня завершити узгодження пропозицій до протоколу 10-го засідання і передати їх до Мінекономрозвитку», — поставив завдання глава уряду.
Він також повідомив, що має бути підготовлено до підписання двосторонні документи. Зокрема угоди про заходи державної підтримки відновлення серійного виробництва літаків сімейства Ан-124, щодо реалізації Програми російсько-української співпраці у сфері дослідження і використання космічного простору в мирних цілях на 2012—2016 роки, щодо врегулювання торговельних обмежень у взаємній торгівлі та врегулювання питань в інвестиційному, фінансовому і галузевому співробітництві України та Росії.
Нарощуємо космічний потенціал
Протягом 4—10 жовтня відзначають Всесвітній тиждень космосу, тож Прем’єр розповів про перспективи розвитку вітчизняної ракетно-космічної галузі. Так, днями Президент Віктор Янукович підписав Закон «Про затвердження Загальнодержавної цільової науково-технічної космічної програми на 2013—2017 роки». Документом зокрема передбачено створення системи геоінформаційного забезпечення та проведення моніторингу надзвичайних ситуацій з використанням космічної інформації. Також буде створено національну супутникову систему зв’язку «Либідь» та заплановано запуски трьох космічних апаратів: дистанційного зондування Землі «Січ-2-1», дослідницького апарату «Мікросат» та супутника «УМС-1», який розробляють вітчизняні студенти.
Микола Азаров нагадав, що українські підприємства ракетно-космічної галузі беруть участь у міжнародних космічних проектах «Морський старт», «Наземний старт», «Циклон-4», «Дніпро», «Вега».
З огляду на це у вітчизняній космічній промисловості створено можливості для широкої реалізації науково-технічних проектів на принципах державно-приватного партнерства. «Уряд ухвалив рішення про залучення кредитних ресурсів для продовження робіт зі створення новітнього космічного ракетного комплексу під державні гарантії. Загальний обсяг фінансування програми передбачено у сумі 2,6 мільярда гривень», — повідомив Прем’єр.
Він додав, що робота з розвитку галузі дасть змогу в найближчі роки щонайменше в 1,5 раза збільшити обсяги виробництва ракетно-космічної техніки, довгостроково завантажити підприємств галузі, сприятиме створенню близько 10 тисяч додаткових робочих місць, допоможе вийти Україні на нові ринки збуту.
Зерна та овочів удосталь
Окрему увагу глава уряду приділив питанням продовольчої безпеки. Так, за підсумками збирання ранніх зернових маємо понад 22 мільйони тонн пшениці, 7,5 мільйона тонн ячменю, 665 тисяч тонн жита. Загалом намолочено майже 40 мільйонів тонн зерна, що на 15% перевищує торішній показник.
Утім, погода створює непрості умови для збирання пізніх культур, посівів озимини та ярих. «Для збирання зерна у стислі терміни підготовлено необхідну техніку, сушильне обладнання та ємності для зберігання. Важливо також утримувати високі темпи експорту. Це дасть змогу швидше вивільнити складські приміщення. Доручаю Мінагрополітики постійно контролювати ситуацію та надавати аграріям маневрену допомогу», — окреслив коло завдань Микола Азаров.
Водночас протягом другої декади жовтня слід активно продовжувати посіви озимини, не допустивши скорочення їх площ. А під час підготовки насіння ярих буде збільшено страховий фонд з урахуванням можливого пересіву озимих. Уже зараз відпрацьовують структуру посівів ярих зернових культур, щоб витримати питому вагу зернової групи у 2014 році, сказав Прем’єр.
Крім того, він укотре заявив, що цьогорічний урожай картоплі та овочів цілком забезпечує внутрішні потреби країни, а отже, й ціни будуть стабільними. «Прогнозоване валове виробництво овочів коливається на рівні 10,4 мільйона тонн за фонду споживання до 7,5 мільйона тонн. Валове виробництво картоплі становить понад 21 мільйон тонн, із них фонд споживання — 6 мільйонів тонн», — розрядив ситуацію глава уряду.
ЩО РОЗГЛЯНУТО НА ЗАСIДАННI УРЯДУ
♦ Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо розвитку природно-заповідної справи та приведення у відповідність з вимогами Законів України «Про дозвільну систему у сфері господарської діяльності» та «Про адміністративні послуги» (проект Закону);
♦ Про особливості державного регулювання поводження із синтетичними мийними засобами та товарами побутової хімії (проект Закону);
♦ Про внесення змін до Бюджетного кодексу України щодо надання державних гарантій (проект Закону);
♦ Про внесення змін до Порядку та умов надання сільськогосподарським товаровиробникам державної підтримки у страхуванні сільськогосподарських культур шляхом здешевлення страхових платежів (премій) (постанова Кабінету Міністрів).
Ми в Google+