В Україні лише 13 симфонічних філармонійних оркестрів. Втрачати такі колективи недозволено. Тож одним із перших розпоряджень Геннадія Москаля, коли набув чинності закон про військово-цивільні адміністрації, став наказ про переведення на підконтрольну Україні територію обласних установ культури. Як стверджує новопризначений директор Луганської обласної філармонії Ігор Шаповалов, його колеги цього рішення чекали давно, і вже за місяць, у квітні, до Сєверодонецька перебралися понад два десятки музикантів. Деяким довелося кілька кілометрів іти пішки, долаючи лінію розмежування, — така доля людей з окупованої території. Добиралися із власними інструментами, бо державні  не дозволили забрати.

Але для музики немає кордонів: на початку травня в Сєверодонецьк, до колег, з якими понад десять років пропрацювали разом, з Австрії завітав художній керівник луганського оркестру диригент Курт Шмід. І на першому концерті зробив царський подарунок: кілька комплектів струн. Тільки один такий набір для контрабаса коштує майже 250 євро.

Слухачі майже кожну п’єсу оркестру під диригуванням Курта Шміда проводжали не лише оплесками, а й вигуками «Браво». Фото Романа МАМЕДОВА

«А струни — то звучання оркестру», — підкреслює директор філармонії.

Іншим неоціненним подарунком стала музична п’єса «Сєверодонецька весна», що її написав Курт Шмід для оркестру, який він називає «моя родина».

— Багато років я працював у Луганську й почувався дуже добре. Оркестр був

моєю родиною, і серце моє після подій останнього часу було розбите. Я сумував за Луганщиною і дуже зрадів, коли Ігор Шаповалов зателефонував і сказав, що є шанс приїхати сюди знову, — розповідає Курт Шмід. — У Сєверодонецьку я вперше. Мені подобається, що тут так багато зелені й квітів.

Усе це — зустріч із друзями, яких вважав чи не назавжди втраченими, тривога за їхню долю, гостинність міста хіміків з його широкими проспектами й сучасними архітектурними лініями — прочитувалося в новій п’єсі австрійського композитора і диригента.

Востаннє почесний професор Луганського національного університету імені Тараса Шевченка Курт Шмід в Україні був торік 9 березня.

«Тоді виповнилося 200 років із дня народження Тараса Шевченка, і ми з колегами по університету прийшли покласти квіти до його пам’ятника на центральній площі міста. Саме в той час захопили обласну адміністрацію. Я був свідком, і мене це шокувало», — ці спогади музикантові даються не?легко.

Але сьогодні він каже, що йому не було страшно їхати в Україну.

«Ми можемо створити в Сєверодонецьку новий оркестр і новий стиль. Я дуже щасливий», — підкреслює австрієць. І те, що в певному сенсі знову, після 12 років роботи з оркестром у Луганську, доводиться починати справу, те, що колектив значно оновлено, — половина місцевих музикантів, частина з основного складу оркестру ще тільки обіцяє приїхати, адже поки що не вирішували питання з евакуацією колективу з окупованої території, багато хто знайшов роботу в Україні, тож звільняться вже після закінчення сезону, — лише надихає маестро.

Тим часом частина колишнього єдиного музичного колективу, представники якого залишилися в окупованому Луганську, вже встигла... образитися за австрійського диригента.

«Добре відомий австрійський композитор Курт Шмід, який до війни співпрацював із Луганською обласною філармонією, мав намір відвідати Луганську народну республіку, однак організувати поїздку не вдалося через позицію посольства його рідної країни», — розповіла представникам сайту так званої ЛНР керівник тамтешнього музичного колективу Віра Гецій.

Зрозуміло, що і заяву про евакуацію філармонії на тамтешній території намагаються спростувати: мовляв, музикантів у Сєверодонецьк виїхали одиниці, а серед тих, які залишилися, — «понад 15% мають трудовий стаж роботи в цьому колективі більш як 50 років, а 70% грають в оркестрі понад 30 років», та й «сам Шмід був і залишається почесним диригентом Луганського симфонічного оркестру», а не «колективу, що створений на базі Сєверодонецького музичного училища».

Що ж, право судити про майстерність оркестрантів — завжди за глядачем. А перші виступи оркестру в концертному залі Сєверодонецького обласного музичного училища імені С. Прокоф’єва, на площі Перемоги в місті хіміків, зібрали рекордну кількість шанувальників серйозної музики, викликали такий захват поціновувачів класики, що сперечатися, хто з музикантів більш талановитий, — марна річ.

— Моя перша і єдина мета — робота з оркестром: поєднати досвідчених і нових музикантів в один ансамбль. І ми покажемо нову прекрасну програму. У нас фантастичний колектив, — так відрекомендував оновлений оркестр його художній керівник Курт Шмід.

Кілька років тому його заслугою стала організація численних гастрольних концертів Луганського симфонічного оркестру в Австрії, найяскравішими з яких були виступи у Великому залі віденського Концертхаузу, де оркестр виконав українську музику і шедеври віденської класики.

А ось що сказав Курт Шмід насамкінець:

— Я навчав дуже багатьох людей у Китаї, Японії, Кореї, Австрії. Знав багатьох музикантів, які грали дуже добре, працювали дуже багато, але це було не від душі. А тут, в Україні, люди теж працюють багато, важко, але їхня музика йде від серця, і це найкраще для мене поєднання — коли людина грає з усмішкою і віддається мелодії повністю. У такого музиканта все виходить. І тому, можливо, ми восени поїдемо із цим оркестром у Бразилію.