Робоча поїздка Президента Петра Порошенка на Харківщину, крім технічної складової, мала ще й гуманітарну, зокрема відвідини Національного юридичного університету імені Ярослава Мудрого. Глава держави вважав за потрібне особисто вручити символічний ключ до навчально-бібліотечного комплексу вишу. Тепер ця 11-поверхова споруда — найбільша бібліотека, яку зводили в Україні за останні роки. Вона складається з бібліотечної і навчальної частин. Роботу організовуватимуть за європейськими принципами з використанням найсучасніших прогресивних організаційно-інноваційних бібліотечних методик, телекомунікаційних мережевих магістралей, найсучаснішої електронної системи обслуговування читачів.

Саме тому Петро Порошенко зазначив, що успішна робота будь-якого університету тримається на трьох стовпах: професорському складі, студентській молоді й бібліотеці. «Зазвичай приходиш до університетів— Оксфордського, Кембриджського, Єльського, Колумбійського — і тебе обов’язково ведуть до бібліотеки. Бо це серце університету, — у такий спосіб Петро Порошенко перерахував закордонні виші, де він виступав із лекціями. — В Україні таку високотехнологічну бібліотеку відкриють уперше».

Робота будь-якого університету тримається на трьох стовпах: професорському складі, студентській молоді й бібліотеці. Фото Михайла ПАЛІНЧАКА

Гуманітарний напрям не менш важливий

Нагадав глава держави й про старт реформи в частині правосуддя, про заплановане перезавантаження всієї судової системи та формування нового Верховного Суду. Річ у тім, що більшість кандидатів до оновленого ВСУ — випускники Харківського юридичного університету ім. Ярослава Мудрого.

Під час зустрічі з професорсько-викладацьким складом, молодими вченими та обдарованою молоддю Слобожанщини Петро Порошенко відзначив чудові умови для навчання. «Ще в 2012—2013 роках тут нічого не було», — сказав він. До переможців олімпіад він звертався окремо, назвавши Слобожанщину великим осередком української науки, навіть її флагманом і колискою українських патріотів. «Хтось тут хотів три роки тому знайти оплот так званої Новоросії, а виховав і загартував не просто колиску, а потужний стрій українських патріотів», — наголосив глава держави.

До речі, за його даними, Харківська область останніми роками вийшла на перше місце за підсумками всеукраїнських учнівських олімпіад. У 2016 році вихідці з Харківщини здобували перемоги і на міжнародних учнівських олімпіадах. «На Харківщині зростає на славу всієї України чимало талановитих, працелюбних та інтелектуальних юнаків і дівчат, — цитує слова глави держави департамент прес-служби АП. — Ви, дорогі юні друзі, здобуваєте освіту і займаєтеся науковою діяльністю в час, коли по-справжньому відроджується і народжується Україна, коли ми не просто набуваємо і захищаємо нашу незалежність, а й розуміємо, яку ціну вона коштує. Від вас Україна чекає дуже твердої й активної громадянської позиції та креативного мислення».

А молодь підростає тямуща

Після ознайомлення з експозицією наукових робіт вчених закладу та виставкою раритетних книжкових видань фонду університету Президент поспілкувався з професорсько-викладацьким складом Національного юридичного університету імені Ярослава Мудрого, молодими вченими та обдарованою молоддю Слобожанщини. На цій зустрічі учень однієї з харківських шкіл Георгій Арцибашев запитав у Петра Порошенка, чи зможе він стати главою Української держави, якщо й надалі непогано вчитиметься та здобуватиме перемоги на змаганнях (торік хлопець вийшов на третє місце на Міжнародному чемпіонаті з розв’язування логічних математичних задач у Парижі).

На це Петро Порошенко відповів: «Можу сказати, що в тебе більше шансів, бо в мене не було медалі в Парижі. Але не впевнений, що ти маєш поставити собі за мету обов’язково стати Президентом. Можу сказати відверто, що у мене такої мети не було. Я докладав усіх можливих зусиль, щоб зробити Україну кращою. Я будував заводи, фабрики, створював робочі місця і досить великі бюджетні надходження, намагався реформувати країну в парламенті. І коли треба було її захищати, я, жодної секунди не вагаючись, ішов її захищати, не думаючи про те, що це мені дасть. Я ставив першим пріоритетом відповідь на запитання: чим можу бути корисним країні».

Тож допитливому Георгієві він порадив думати передовсім про те, яку користь він може принести Україні. Тоді його знання й зусилля не залишаться непоміченими. «Коли станеш дорослим, адже є певні обмеження для того, щоб стати Президентом: тобі має бути 35 років, — і якщо у тебе ще буде бажання, то я впевнений, що все у тебе вийде», — резюмував глава держави.