Місцем проведення п’ятого засідання Ради регіонального розвитку став Міжнародний виставковий центр, а не Адміністрація Президента. І не дивно. Цього разу розгорнулася широка дискусія не щодо майбутнього областей, а щодо перспектив успішного завтра цілої країни. Розкрити тему повністю було б неможливо без участі керівників впливових міжнародних організацій. Саме тому на Броварському проспекті столиці вони ділили площу з представниками центральних і місцевих органів влади.
Виступ Президента Петра Порошенка нагадував словесні етюди щодо найгостріших проблем порядку денного. На все він витратив годину. Перші хвилини віднесли учасників заходу до часів трирічної давнини, коли Україна змогла пережити загрозу дефолту. 2017-й видається главі держави оптимістичнішим, адже тактика виживання поступово перетворюється на стратегію стабільного економічного розвитку. За підстави для ведення розмов про відновлення економіки взято зростання ВВП за підсумками 2016 року на 2,2% і рівень зростання промисловості на 2,8%.
Козир у непевній ситуації
Найдовше глава держави говорив про воєнну загрозу, яка нависає над Україною вздовж усієї лінії кордону з Росією. Відповідь на цей виклик з його вуст лунала в такій формі: «Якщо на початок 2014 року витрати на оборону становили 1% ВВП, то у 2016 році нашими спільними зусиллями ми довели ці витрати до 3,2% ВВП, і можливо, цю частку доведеться збільшувати. Якщо врахувати витрати на оборону і безпеку, то вони вже зараз перевищують 5% ВВП».
Потім ішлося про дедалі активніші спроби Кремля внутрішньо дестабілізувати Україну. Причина цього — зміцнення наших Збройних сил. Російський підпис Президент прочитав в інформаційній війні, розповсюдженні фейкових новин, сіянні паніки, зневіри, симуляції та стимуляції протестних рухів, маніпуляціях праворадикальними угрупованнями, просуванні блюзнірської ідеї дострокових виборів. А ці слова глави держави стали підводкою до порушення не менш серозної теми — торговельної блокади окремих районів Донецької та Луганської областей. Її Петро Порошенко назвав спецоперацією з виштовхування окупованих районів Донбасу до Росії: «Усе чіткіше кристалізується загроза анархії та отаманщини, яскравим доказом того є реальні та потенційні наслідки так званої блокади Донбасу. Організатори блокади дурили суспільство. Бо насправді це була не блокада ОРДО та ОРЛО. Яка блокада, якщо там дірка в кордоні з РФ у сотні кілометрів?»
Він погодився з тим, що така блокада стає безпосередньою загрозою для вітчизняної промисловості й курсу національної валюти. Нині глава держави констатував лише втрату впливу на українські території, хиткість позицій вітчизняної енергетики та металургії. Резюме вилилося в кілька фраз: «Українські підприємства в зоні АТО захоплено й розграбовано бойовиками»; «обмежений обмін товарами з окремими районами Донецької та Луганської областей може відновитися, коли Росія нам поверне «вкрадені заводи»; «нам довелося рішенням РНБО тимчасово призупинити транспортне сполучення з окупованою територією»; «цей вимушений крок дав змогу припинити хаос, у який блокадники намагалися занурити всю країну»; «виборюючи повернення територій, ми могли і навіть мусили здійснювати товарний обмін з українськими заводами, з тими, які змогли залишитись у правовому полі України».
Глибокий підтекст щодо подальших дій та логічного ланцюжка «торговельної блокади» і намірів цю проблему розв’язати злегка майорів у таких словах Петра Порошенка: «Внаслідок блокади Україна втратила останню сферу впливу на ці території. Для тих, хто хоче відштовхнути та подарувати ці землі Путіну, — це абсолютно прийнятна стратегія. Для тих, хто хоче, щоб ці підприємства були якорем, який тримає окуповані території, надією повернутися в Україну, — це питання життя і смерті».
Дострокових виборів не буде!
Наступна тема стосувалася дострокових парламентських виборів. Вони, на думку Петра Порошенка, призупинили б реформування країни щонайменше на рік. Дострокові вибори він вважає однією з політичних загроз для економічного зростання, хоч і бере до уваги громадську думку з цього приводу. В даному разі його позиція трохи різниться від радикальних настроїв: «Не бачу жодної перспективи, щоб внаслідок позачергового голосування було обрано парламент з більшим реформаторським потенціалом, ніж той, який працює».
А ось переговори з МВФ влада не відтерміновуватиме. Нам якомога швидше потрібен транш мільярд доларів. Присутніх Президент намагався запевнити в тому, що Україна переконала головного кредитора в необхідності пенсійної реформи без підвищення пенсійного віку. Що стосується вкладень фонду, то кошти спрямують до золотовалютних резервів України для підтримки гривні і фінансової системи. Нині, за даними Петра Порошенка, золотовалютні резерви оцінюють у 15,5 мільярда доларів.
Побіжно Президент сказав про намір винести на розгляд Верховної Ради як невідкладний законопроект про створення Служби фінансових розслідувань, щойно його буде доопрацьовано. Він сподівається, що ця структура буде якісною аналітичною службою для розслідування фінансових злочинів.
Верховний суд, згідно з його очікуваннями, запрацює у травні-червні. Однак і тут не обійшлося без «але»: слід спершу дати життя новому процесуальному законодавству. Не таємниця, що саме голоси народних обранців забезпечать перехід судової системи з чотириланкової до триланкової.
Він резюмував: «Україна готова до трансформації реформ у поліпшення рівня життя громадян. Дуже важливо, щоб 2017-й увійшов в історію як рік, коли зміни стали відчутними для широкого загалу наших співвітчизників».
Якщо Президент назвав антикорупційну реформу ключовою в поточному році, то Прем’єр-міністр Володимир Гройсман виніс на пріоритетну позицію зміни в пенсійній системі. Його мета — забезпечити гідний рівень життя пенсіонерів, водночас сконцентруватися на змінах у медицині.
Володимир Гройсман розкритикував підтримку торговельної блокади зони АТО окремими місцевими радами. «Я хотів би прокоментувати рішення місцевих рад. Шановні й дорогі друзі, чи хтось із вас хоч приблизно проаналізував наслідки цієї блокади, провів обговорення, щоб чітко вийти до людей і сказати: це плюси блокади, а це мінуси, і ми беремо на себе відповідальність за всі негативні наслідки? Ні, ніхто цього не зробив», — підсумував глава уряду.
А голова представництва Європейського банку реконструкції та розвитку в Україні Шевкі Аджунер повідомив, що представлена ним фінансова структура після Революції гідності започаткувала 100 проектів на загальну суму 3 мільярди євро. Інвестиційний портфель ЄБРР в Україні на кінець 2016-го становив 4,5 мільярда євро. За найближчі два-три роки планують поповнити його ще додатковим мільярдом євро.
Ми в Google+